“Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи підвищення їх ефективності”

“Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи підвищення їх ефективності”

Бесплатно!

Сучасний банківський ринок наУкраїні набирає все більше о знак цивілізованого ринку високорозвинутих країнЗахідної Європи та США. Відійшли в минуле намагання банків швидко розбагатітиза рахунок миттєв их спекулятивних операцій на валютному ринку, коли курс навалюти змінювався по декіль ка разів за один день. Потрібно відзначитивирішаль ну роль у переході до європейських стандартів ведення банківськоїсправи Національного банку України. Так, розумними та зваженими діям и вдалосястабілізувати валютний курс української гривні, шляхом законодавчого обмеженняоперацій банків з валютою. При цьому такі обмеження не внесли суттєв их проблем для ком паній, що займаються міжнародними розрахунками. До к ерівництва банкамипочали приходит и висококваліфіковані кадр и, багато з як их пройшли стажування за кордоном. Велика кіль кість вищих учбових закладів України перекваліфіку вались і почали надаватипослуги по навчанню банківських спів робітників, що теж дало змогу розширитинабір к валіфікован их кадрів.
В операціях українських банків все частіше застосовуються новітні банківські технології. На сьогоднішній деньклієнтів банків в же не дивують електронні картки, банкомати і т. д. Особливе місце в роз витку електронних банківськихтехнологій по сідає система “клієнт-банк”. Швидко у вірвавшись до с віто воїбанківської систем и, дан а технологія з’являється на українському ринку на початку 90-х років і по цей день залишається найпоширенішою системою віддаленого
Теоретичні підходи дослідження розрахунків в
системі “клієнт-банк”

Описание работы

Міністерство ос віти та науки України

К иївський національний торговельно-економічнийуніверситет

Кафедра банківськоїсправи

Диплом на робота

на тему

“Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи
підвищення їх ефективності”
(на мат еріалах А КІБ “УкрСиббанк”)

Студента5-го курсу,
2групи, факультету
банківськоїсправи,
денноїформ и навчання,
спеціальність7.050105 Рибенка Олексія
“Банківськасправа” Вікторовича
Науковийкерівник: СушкоНаталія
к. е. н., доцент Мар’янів на
Консультант: Гагаріна
викладач С вітлана Андріїв на

К иїв 2002

ЗМІСТ
С тор.
В ступ …………………………………………………………………………………..…….….
Розділ1 Теоретичні підходи дослідження розрахунків в
системі “клієнт-банк”……………………….………………………
1.1. Загальнахарактеристика розрахункових операцій
комерційногобанку та місце в них систем и “клієнт-банк”…………..
1.2. Етапи роз витку та принцип и робот и систем и “клієнт-банк”.……….
1.3. Огляд с віто вої та національної законодавчих баз, що
регламентують сферу електронногодокументообігу……………….
Розділ 2 Дослідження діючої систем и аналізу проведення
операцій по системі“клієнт-банк”……………………………………
2.1 Особливості методики здійсненняаналізу проведення
операцій по системі“клієнт-банк”………………………………………………..
2.2 Аналіздинамік и роз витку систем и “клієнт-банк” в К иївській
філії А КІБ“УкрСиббанк”………………………………………………………………
2.3 Структурнийаналіз систем и “клієнт-банк” в К иївській
філії А КІБ“УкрСиббанк”……………………………………………………………….
Розділ 3Вдосконалення діючої систем и розрахунків в системі
“клієнт-банк”………………………………………………………
3.1 Вдосконаленняорганізаційної систем и електронних розрахунків….
3.2 Вдосконаленнядіючої систем и “клієнт-банк” на основі
впровадженняінтернет-банкінгу……………………………………………………
Розділ 4
4.1. Оглядсистеми “клієнт-банк” у КФ А КІБ “УкрСиббанк”.…………….
4.2. Роз робка комплексу задач“Аналіз ефективності використання
систем и“клієнт-банк”………………………………………………………………….…
Висновки…………………………………………………………………………………………..
Списоквикористаної літератури…………………………………………………..
Додатки……………………………………………………………………………………………..

ВСТУП

Сучасний банківський ринок наУкраїні набирає все більше о знак цивілізованого ринку високорозвинутих країнЗахідної Європи та США. Відійшли в минуле намагання банків швидко розбагатітиза рахунок миттєв их спекулятивних операцій на валютному ринку, коли курс навалюти змінювався по декіль ка разів за один день. Потрібно відзначитивирішаль ну роль у переході до європейських стандартів ведення банківськоїсправи Національного банку України. Так, розумними та зваженими діям и вдалосястабілізувати валютний курс української гривні, шляхом законодавчого обмеженняоперацій банків з валютою. При цьому такі обмеження не внесли суттєв их проблем для ком паній, що займаються міжнародними розрахунками. До к ерівництва банкамипочали приходит и висококваліфіковані кадр и, багато з як их пройшли стажування за кордоном. Велика кіль кість вищих учбових закладів України перекваліфіку вались і почали надаватипослуги по навчанню банківських спів робітників, що теж дало змогу розширитинабір к валіфікован их кадрів.
В операціях українських банків все частіше застосовуються новітні банківські технології. На сьогоднішній деньклієнтів банків в же не дивують електронні картки, банкомати і т. д.
Особливе місце в розвиткуелектронних банківських технологій по сідає система “клієнт-банк”. Швидкоувірвавшись до с віто вої банківської систем и, дан а технологія з’являється наукраїнському ринку на початку 90-х років і по цей день залишаєтьсянайпоширенішою системою віддаленого доступу клієнтів до с воїх банківськихрахунків.
Розрахунки через систему“клієнт-банк” будуть предметом дослідження дан ої диплом ної робот и. На початку нового тисячоліття ця тема знову набирає особливої актуальності, ад же нас вітовому ринку відбувається постійне зрушення акцентів торгівлі і все більшеугод та розрахунків здійснюється через комп’ютерні мережі та всесвітню мер ежуІнтернет зокрема. Комп’ютерні мережі привнесли значні полегшення в розрахункахта значно їх прискорили. При використанні систем и “клієнт-банк” с творюється, певною мірою, с воєрідна комп’ютерна мер ежа, що об’єднує клієнтську части ну та банківську. Обмін інформацією через так у мер ежу доз воляє здійснювати контрольклієнта за с воїми банківськими рахунками, проводит и платежі з них отримувативиписки тощ о. Захист інформації забезпечують сучасні метод и криптографії.
Ціллюданої робот и є визначення можливих шляхів переводу якомога більшої кількостіклієнтів та банківських платежів на роботу через автоматизовану систему“клієнт-банк”, за ради зменшення навантаження на операціоністів банку, а от же ізменшення с обівар тості дан ої по слуги банку. Для цього потрібно встановитиперспективи вдосконалення діючої систем и “клієнт-банк” під потреби якомогабільшого кола клієнтів банку.
Завданнямроботи є вивчення можливості впровадження абсолютно нового програмногопродукту, що дозволить не лише зменшити витрати на утримання систем и, але йзабезпечить клієнтів повним спектром по слуг, що вони отримували від діючоїсистем и “клієнт-банк”, а можливо й роз ширить перелік таких по слуг. Такожнеобхідно розглянути стан законодавчої баз и в Україні, що ре гулює питанняелектронного документообігу, визначити бар’єрні момент и, що гальмують розвитоксистеми та запропонувати вдосконалення на основі досвіду зарубіжних країн чивласних правових розробок.
Об’єктомдослідження диплом ної робот и стане К иївська філія Акціонерного комерційногоіноваційного банку “УкрСиббанк”, що має відповідний програмний комплекс“клієнт-банк”. Обсяги операцій через систему дозволяють зробити глибокийаналіз, доконало дослідити процес та запропонувати перспективні напрямки вдосконалення.
Мат еріалидля написання дан ої робот и біли відібрані, виходячи із зав дань та мети робот и. Це, насамперед звіт про роботу систем и “клієнт-банк” у КФ А КІБ “УкрСиббанк”, фінансова звітність, що відображає доходи від розрахункового обслуговуванняклієнтів. А та кож наукові статті, законодавчі акт и України та інших країн.
Щодоструктури диплом ної робот и, то вон а складається з чотирьох розділів. Першийрозділ присвячений теоретичним засадам банківських розрахунків в системі“клієнт-банк”. В ньому поетапно будуть роз глянуті загальні характеристикирозрахункових операцій банків, ад же розрахунки через систему “клієнт-банк” є їхскладовою части ною. Розкриємо детально суть, вид и розрахункових операцій, сучасний стан банківських по слуг, що стосуються розрахункових операцій. Другимпідрозділом буде вис вітлен о роль розрахунків в системі “клієнт-банк” взагальному обсязі розрахункових операцій, ми простежимо історичний шляхрозвитку систем віддаленого доступу до банківських рахунків та визначимоскладові та функції систем и “клієнт-банк”. На завершення теоретичного огляду утретьому підрозділі буде ос вітлен о законодавчу базу України та іноземнихдержав, що регламентують проведення електронного документообігу, на засадахякого будується робота систем и “клієнт-банк”.
У другому розділі ми проаналізуємоскладові систем и розрахунків “клієнт-банк”. Визначивши особливості методикианалізу у першому підрозділі, розглянемо динаміку приросту клієнтів КФ А КІБ“УкрСиббанк” вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема заперіод з січня 2001рок у по лютий 2002 рок у включно. Проміжним підсумком такогодослідження стане кореляційно-регресійний аналіз залежності приросту доходів від систем и “клієнт-банк” від приросту загальної кількості клієнтів. Такийрозрахунок дозволить зробити прогноз динамік и приросту доходів від використанняклієнтами систем и “клієнт-банк” на майбутній період. Дослідження структуриоперацій в системі “клієнт-банк” надасть можливість виявити прихильниківсистеми за ознакою організаційної форм и підприємства. Дозволить розкритиефективність використання систем и, через показники спів відношення кількостідокументів, що проход ять через систему “клієнт-банк” в загальній кількостірозрахункових документів банку, а от же й ступінь зменшення навантаження наопераційний персонал банку завдяки впровадженню автоматизації. Та кож мипрослідкуємо за часткою доходів, що отримується банком внаслідок використаннясистеми “клієнт-банк” у загальній с умі доходів.
В треть ому розділі нами будезапропоновано шляхи вдосконалення систем и. Це як зовнішнє вдосконалення по відношенню до банку – держав не регулювання, так і проведення ре організаційвсередині банку. До зовнішніх факторів відне сено можливість вдосконаленнядержавного регулювання електронних розрахунків, як через створення законодавчоїбаз и, так і за рахунок утворення нов их держав них органів. В банку ж шляхивдосконалення можуть пролягати двома шляхами: через впровадження абсолютнонових технологій або ж через зміни у діючій системі. Перспектив и такихнапрямків буде розглянуто у другому підрозділі.
Шляхи автоматизації управлінськоїзвітності, що сто сується використання систем и “клієнт-банк” вис вітлен о учетвертому розділі. Це роз робка комплексу задач та їх практичне вирішення черезнаписання макросу, що може бути застосований у банку.
Наостанок, підсумовуючи, розглянутийматеріал та проведений аналіз ми викладемо висновки, щодо перспектив розвиткуданого продукту на банківському ринку України та в КФ А КІБ “УкрСиббанк”зокрема.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДОСЛІДЖЕННЯРОЗРАХУНКІВ В СИСТЕМІ “КЛІЄНТ-БАНК”

1.1. Загальна характеристикарозрахункових операцій комерційного банку та місце в них систем и “клієнт-банк”.

Розрахункове обслуговування є однією із сфер в якій банк над ає с вої послугиз найдавніших часів. Розрахункове обслуговування клієнтів є однією з трьохбазових операцій банків, які класифікують їх як особливі фінансові установи, щоназиваються банками. Розрахункові операції полягають у забезпеченні рухугрошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми розпорядженнями. Ціоперації по сідають особливе місце в банківській діяльності та економічнійсистемі в цілому через те, що вони забезпечують успішне та ефективнефункціонування економік и та перебіг економічних процесів як на мікро- так і намакрорівнях.
Розрахункове обслуговування тіс но по в’я зане з усіма іншими банківськимиопераціям и. Будь-яка операція як активна, так і пасивна, так і надання іншихпослуг, обо в’язково супроводжується здійсненням плат ежу.
За с воїм характером ці операції є по слугами і за них банки стягують плату зклієнтів у вигляді комісійної вина городи. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Томузростання обсягів розрахункових операцій є надійним і вигідним способомзбільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.
Для клієнтів банків розрахункові операції забезпечують одержання грошовогоеквіваленту за реалізовану продукцію або над ані по слуги, оплату необхіднихресурсів, виплату за робітної плати працівникам, оплату інших зобов’язань, накопичення та використання заощаджень тощ о. Тому чим швидше та надійніше банкиздійснюватимуть розрахункове обслуговування с воїх клієнтів, тим кращі умовистворюватимуться в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжноїдисципліни, оздоровлення фінансового стану. Визначальне місце у забезпеченніоперативності та надійності проведення платежів по сідавє система “клієнт-банк”. Засоби електронної доставки платіжних доручень дозволяють скоротити до мінімумупроцес пере силки документу та йог о обробку операціоніс том банку перед відправленням на наступні стадії проведення операцій.
Важлива роль с воєчасного здійснення грошових платежів у забезпеченніфункціонування економік и кожної країни обумовлює необхідність створенняспеціальних платіжних систем, спроможних надати в сім економічним агентам(фізичним та юридичним особам) можливість виконати с вої платіжні зобов’язання, включаючи можливість оперативно виконувати завдання дотримання платіжноїдисципліни.
Відповідно до Закону України “Про платіжні систем и та переказ грошей вУкраїні” платіжна система – це платіжна організація, член и платіжної систем и тасукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей. Проведенняпереказу грошей є обо в’язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Внутрішньодержавнаплатіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом тая ка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу грошей виключно в межах України, а міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій платіжнаорганізація може бути як резидентом, так і не резидентом і яка здійснює свою діяльністьна території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу грошей з однієїкраїни в іншу.
Встановлення в межах платіжної систем и для в сіх її уча сників визначенихзаконом норм та правил ставить їх у рівні умов и і захищає інтереси кожного. Тому створення високоефективної, дієвої та надійної платіжної систем и є одниміз ключових економічних зав дань держав и. На сьогодняшній день у с вітовомумасштабі найбільшої популярності набирають електронні платіжні систем и, щодозволяють оперативно проводит и розрахунки, а от же й прискорювати економічнийрозвиток ком паній, держав и, та економік и вцілому. Система “клієнт-банк” єзасобом обміну інформацією в електронній платіжній системі країни, виконуючифункцію постачальника платіжних документів в електронному вигляді від клієнтабанку до самої установи банку, а та кож зворотній зв’язок з доставкоюінформативних та підтверджуючих мат еріалів. Принцип побудови електронноїплатіжної систем и показан о на Рис. 1.1.1.
?

? Використання електронних засобів доставки інформації
? В т. ч. використання систем и “клієнт-банк”
? Використання паперових засобів доставки інформації

Рис. 1.1.1. Типов а схема побудови платіжної систем и країни

Особливе місце в платіжних системах по сідають банки. Вони не тільки берутьучасть у них як звичайні платники та одержувачі коштів, а й як посередники в платежах, покликані якнайшвидше, в режимі реального часу доставит и грошовікошти від платника до одержувача. Цю свою роль у платіжній системі банкивиконують через сукупність розрахункових операцій, які, по суті, є ключовимелементом платіжної систем и, і забезпечують функціонування всього грошового обороту.
В організації розрахункових операцій можна виділити три етапи:
· підготовкаорганізаційних, технічних та технологічних перед умов для здійснення плат ежу;
· підготуваннята передача інформації щодо плат ежу;
· переказуваннячи передавання грошей – сам платіж.
На першому етапі здійснюються такі дії, як відкриття в банках рахунків дляучасників платіжної систем и, створення систем зв’язку, приймання, оброблення, обліку та передавання інформації, емісія платіжних кар ток тощ о. Система“клієнт-банк” приймає участь у розрахункових операціях банку в же на цьому етапішляхом створення систем зв’язку, мех анізмів оброблення та передаванняінформації.
На другому етапі в иконується підготовка, забезпечення захисту, та пере віркана справжність інформації, що перед ається банку, необхідної для здійсненняплатежу на певних носіях, за допомогою певних інструментів. Електроннідокумент и є складовою части ною інформації, що перед ається банку для виконанняпевних операцій. Система “клієнт-банк” допомагає формувати платіжні документ и, виходячи з визначених правил побудови, шифрує інформацію за для захисту відзлочинних дій третіх осіб та за допомогою вбудованої поштової програмипереправляє документ и до банку.
На треть ому етапі здійснюєтьсяпереказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача, приймання-видання готівки з рахунків клієнтів чи залік в заємної заборгованості.
Розрахункові операції банки здійснюють з урахуванням загальних принципів, на як их базується організація платіжних систем:
· економічніагент и (юридичні чи фізичні особи) – власники грошових коштів мають правовибору форм и плат ежу (безготівково чи готівкою) в межах діючого законодавствата право вибору банку, в яком у вони зберігають кошти і через якийздійснюватимуть розрахунки, обираючи та кож і засоби доставки плат ежу до банку(паперовий носій чи електронний);
· зберіганнякоштів у банку та їх переказування здійснюється на банківські рахунки, яківідкриваються клієнтам на їх прохання при згоді банка. Кож на особа має право відкрити декіль ка рахунків у різних банках. Доступ до кожного з клієнтськихрахунків може бути здійснений за допомогою систем и “клієнт-банк”;
· переказкоштів чи видача готівки здійснюється банком за розпорядженням власника в порядку визначеної їм черговості та в межах за лишку коштів на рахунку, ззастосуванням рукописного підпису розпорядження чи електронного цифровогопідпису;
· формапереказування банком коштів по рахунку клієнта визначається самим клієнтомвідповідно до форм и безготівкових розрахунків, передбаченої в йогогосподарському договорі з контрагентом, при невтручанні банку в договірнівідно сини між ними. Банк може лише пропонувати шляхи якомога кращого та оперативного виконання розрахунків;
· строкпереказування банком коштів з рахунку визначається клієнтом відповідно до порядку йог о розрахунків з контрагентом, передбаченого в контракті. Безготівкові платежі між господарськими агентами будуються на принципістроковості і можуть бути достроковими, строковими і простроченими. Стосовногосподарської операції, яка оплачується, платіж може бути: авансов им (попереднім), компенсаційним (робиться відразу після здійснення господарської операції), відстроченим (здійснюється через певний строк після операції);
· відно синиміж банком і клієнтом у процесі розрахункового обслуговування будуються на засадах партнерства і в заємної вигоди і здійснюються на підставі договору. Визнавання електронного підпису од не одним здійснюється на основі підписанняокремого договору.
Дані принцип и організації грошових розрахунків обумовлені закономірностямифункціонування ринку і найповніше проявляються в країнах з розвинутоюекономікою, а в країнах з перехідними економіками ці принцип и лише поступовоутверджуються.
Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” №2121-IIIвід 07.12.2000р., розрахункові банківські операції – це рух грошей на банківськихрахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, яків рамках закону приз вели до зміни права власності на актив и.
Закон України “Про платіжні систем и та переказ грошей в Україні” №2346-IIIвід 05.04.2001 дає таке визначення розрахункового обслуговування – по слуги, що надаютьсябанком клієнту на підставі відповідно го договору, укладеного між ними, які по в’язанііз переказом грошей з рахунка або на рахунок цього клієнта, а та кож здійсненнямінших операцій, передбачених договорами.
В свою чергу Національний банк України в Поста нові “Про затвердження Інструкціїпро безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №135 від29.03.2001 дає на ступне формулювання: розрахункове обслуговування – надання банкомклієнту на підставі укладеного між ними договору по слуг, які по в’язані з переказомкоштів з рахунку та на рахунок цього клієнта, а та кож здійсненням інших операцій, передбачених договором.
Ці три визначення залишають місце, з точки зору законодавчого поля, навпровадження систем и “клієнт-банк”. Вони вказують на те, що банківськкі послугинадаються на основі договірних засад, як ими може бути передбачено івикористання “клієнт-банку”.
С воєчас на і повна оплата поставлен ої продукції, виконаних робіт, зробленихпослуг, інших боргових зобов’язань є однієї з голов них перед умов і ознакефективного функціонування економік и в цілому і кожного її суб’єк та окремо. Тому в усіх країнах багато у ваги приділяється організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні систем и, у центрі як их знаходятьсябанки як спеціалізов ані грошово-кредитні установи.
У залежності від форм и використовуваних коштів усі розрахункипідрозділяються на дві сфер и: розрахунки готівкою – що обслуговується законнимигрошовими знаками держав и; безготівкових розрахунків – що обслуговуєтьсяплатіжними засобами. Сфера безготівкових розрахунків організаційнопідрозділяється на міжбан ківські розрахунки, що обслуговують відношення міжбанками, і на міжгосподарські розрахунки між клієнтами банків.
Важливе місце в розрахункових операціях по сідають платіжні інструменти –певні носії інформації, що слугують банкам право вою підставою для здійсненнягрошових переказів на рахунки (платіжне доручення, платіжна вимога, вексель, платіжні картки тощ о).
У сучасній практиці розрахунків застосовуються документ и різногопризначення. Усі їх можна згрупувати наступним чином: розрахункові, платіжні, комерційні.
1. Розрахунковими звичайно називаютьскладені по установленій формі документ и, що подають у банк юридичні особи здорученням (або з вимогою) перерахувати з їхніх рахунків (або зарахувати наїхні рахунки) визначену суму грошей. Такими документами в Україні є:
· платіжнедоручення,
· платіжнавимога,
· платіжневимога-доручення,
· розрахунковийчек,
· акредитивназаява.
2. Платіжниминазивають складені по установленій формі і передані однією особою іншій документів з зобов’язанням(або наказом третій особі) сплатити визначену суму грошей пред’явникудокумента. Типов им платіжним документом у наших умов ах євексель.
3. Комерційними прийнято називатидокументи, у як их дається характеристика відвантажених товарів, виконанихробіт, наданих по слуг і я кий супроводжує їхнє переміщення від постачальника допокупця (платнику). До комерційних документів відносять рахунки-фактур и, товарно-транспортні документ и, сер тифікати якості і походження, страхові полісита ін. Звичайно на основі комерційних документів визначаються сума іправомірність платежів, що робляться за допомогою розрахункових і платіжнихдокументів.

?

Рис. 1.1.2. Документальна сфера застосування систем и “клієнт-банк”

З рис. 1.1.2. видно, що система “клієнт-банк” охоплює невеликий сегмент документів, що використовуються при розрахунках – лише платіжні доручення. Одна к, статистичні дослідження визнають, що саме платіжні дорученнязабезпечують більше 90% руху грошових коштів у платіжній системі. Близько 70%цього руху забезпечують систем и “клієнт-банк” комерційних банків. Зважаючи на такі цифр и можна відмітити вели ку роль систем и “клієнт-банк” у розрахунковихопераціях банку.
Розрахункові і платіжні документ и в національній валюті, що подаютьсяклієнтами в банк на паперових носіях, строго уніфіковані, мають єдину для в сієїкраїни стандарт ну форму та установлений набір рек візитів. До обо в’язковихреквізитів усіх розрахункових документів відносяться:
· найменуваннядокумента;
· номер документа;
· число, місяць, рік йог о складення;
· найменуванняплатника й одержувача коштів, їхні ідентифікаційні код и відповідно до єдиногодержавного реєс тру підприємств і організацій України, номера їхніх рахунків у відділеннях банку;
· найменуваннябанків платника й одержувача коштів, їхнє місцезнаходження і номер МФО;
· сумаплатежу цифрами і прописом;
· призначенняплатежу: найменування товару, посилання на документ, на підставі якогоздійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспорт на наклад на і т. д.)із указівкою йог о номера і дат и.
· підписвідповідальних осіб платника і відбиток печатки, що проставляється на першомуекземплярі документа незалежно від способу виготовлення розрахунковогодокумента (у разі використання систем и “клієнт-банк” даний рек візит замінюєтьсяелектронним цифровим підписом;
· сумаподатку на додану вартість або запис «без податку на додану вартість».
Ці рек візити повинні бути присутні на платіжних документах незалежно відформи їхнього подання: чи то паперова, чи електронна. У тому випадку, якщо хочаб один із перерахованих вище рек візитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений неправильно, банк не приймає такийдокумент до виконання.
Банк платника приймає і в иконує документ и від клієнтів протягомопераційного дня, час яко го регламентується режимом робот и банку.
На в сіх паперових розрахункових документах банк в обо в’язковому порядку в правому нижньому ку ту проставляє дату надходження та виконання цихрозрахункових документів.
Програмне забезпечення «Операційний день – RS-bank», доз воляє в режиміреального часу відслідковувати безготівкове надходження коштів на рахункиклієнтів і з обліком цих надходжень проводит и платежі клієнтів.
Банк одержувача зобов’язаний зараховувати гроші на рахунки клієнтів непізніше наступного робочого дня після одержання інформації з розрахунковоїпалат и. Користувачі систем и “клієнт-банк” мають змогу практично в режиміреального часу спостерігати за надходженнями на с вої рахунки за допомогоюпередачі електронних виписок з банку по рахунку клієнта, інші ж клієнти так оїзмоги не мають і, як правило дізнаються про нові надходження наступногоробочого дня після формування паперової виписки по рахунку.

1.2. Етапи роз витку та принцип и робот и систем и“клієнт-банк”.

З роз витком сучасного ринкукомп’ютерних технологій, банки не могли залишатись осторонь останніх науковихпроривів цієї галузі, що відкривали величезні перспектив и розширення с воєїдіяльності, діяльності клієнта, прискорення та спрощення розрахунків. Одним зперших видів банківських операцій, як их торкнулась банківська автоматизація – єрозрахункові операції.
Саме система“клієнт-банк”, разом з міжбан ківськими електронними розрахунками, швидкимкроком у війшла до низки автоматизованих банківських процесів. Більше того, таких значних темпів розповсюдження не очіку вали на віть у самих оптимістичнихпрогнозах.
Хоча система“клієнт-банк” забезпечує рух лише невеликого кола розрахункових операцій – асаме рух розрахункових документів — в же сьогодні в Україні, привикористовуванні систем и лише трети ною клієнтів, рух коштів через терміна ли“клієнт-банку” складає близько 70 % загального обороту коштів через банківськусистему.
Внаслідок цього на поточний моментособлива у вага приділяється запровадженню систем «клієнт-банк» на базі сучаснихтехнологій.
Для більш детального охопленнярозглядуваної теми, пропонуємо вдатись до іс торії виникнення та роз витку систем віддаленого користування рахунками, що беруть с вій початок з широкимвпровадженням в банківську діяльність персональних комп’ют ерів та комп’ютернихмереж.
Як і більшість нов их банківськихпродуктів систем и “клієнт-банк” беруть с вій початок із Західної Європи таСполучених Штатів Америки – країн з найрозвинутішими економіками та технологіям и. І першими кроками було запровадження дан их систем серед приватнихклієнтів.
1. Однією з перших у цьому плані була американська система телефон ної оплатирахунків (Telephone bill paying), впроваджена позиково-ощадними банками США.
Для телефон ної оплати рахунків клієнтбанку користувався спеціальним апаратом, з’єдна ним з банківським комп’юте ром, через я кий він міг оплачувати рахунки за товар и, електроенергію, медичніпо слуги тощ о. С початку, набравшиспеціальний номер, клієнт підключався до банківського комп’ют ера, а пізнішенатисканням к лавіш уводи в номер свого рахунку, персональний ідентифікаційнийномер, кодовий номер одержувача грошей і суму плат ежу. Якщо поточний рахунокодержувача знаходився в тому ж банку, він негайно кредитувався, якщо ні- одержувачу надсилався чек.
Платіж телефоном — одна з найдешевшихпослуг у системі автоматизованих платежів. Одна к, як і в інших випадках, система скуповується лише тоді, якщо в ній діє багато уча сників. Ця форма неотримала широкого поширення через інертність споживачів і торгов ельників, якіне бажають змінювати існуючі форм и розрахунків.
2. На далі більш широкого застосування знай шло банківське обслуговування в дома, або«домашній банк» (Home banking). Йдеться про комплекс по слуг щодо наданняклієнтам банків фінансової інформації, а та кож здійснення за їх ініціативоюрізних банківських транзакцій з передаванням інформації телефон ними каналамиабо через двосторонню систему кабельного теле візійного зв’язку.
В ідеальному варіанті ця форма послугпередбачала наявність у клієнта персонального комп’ют ера, за допомогою якоговін міг передавати банку розпорядження про оплату рахунків, у будь-я кий часвикликати на екран інформацію про стан свого банківського рахунку з перелікому сіх кредитов их та дебетових проводок, здійснювати миттєве переміщення коштів на рахунки контрагентів, давати банку інструкції про автоматичне виконаннямайбутніх платежів тощ о.
Подібна система була дуже зручна дляклієнта та різко знижувала банківські витрати.
С початку процедура розрахунківздійснювалась за ус ною згодою та оформлялась письмо во після отримання плат ежу; потім вдалося її частково автоматизувати, застосувавши к лавіа туру, але до по явивідеографії цей вид діяльності вимагав великої кількості персоналу.
3. Відеотекс — це система передачізорової інформації телефонною мережею та її прочитання на екрані спеціальноготермінала або теле візора, підключеного належним чином.
В європейських країнах ця система буларозроблена управліннями зв’язку, які мають монополь не право на в сі видизв’язку. У США її розробили і впровадили телефонні ком панії — виробникиобладнання і самі банки.
«Домашній банк» міг функціонувати упасивному (консультативному) або у діалоговому режимі. У консультативному режимі ця система дозволяла тільки читати інформацію. Для цього моглавикористовуватись радіотрансляційна або телефон на мер ежа чи кабельний зв’язок. У діалоговому режимі вон а забезпечувала обмін розпорядженнями і запитами міжабонентами та центром зв’язку. З цією метою можна було використовуватителефонний або кабельний зв’язок. «Домашній банк», що працював в діалоговомурежимі, в основному пропонував абоненту інформаційні по слуги, тобто клієнт міготримати до відку про стан свого рахунку, про останні трансакції, про вартістьпортфеля цінних пап ерів. Через «домашній банк» можна було замовити чековукнижку, та виконувати в сі класичні банківські операції після ідентифікаціїклієнта і пере вірки йог о секретного коду за допомогою картки змікропроцесором, для чого потрібно було встановити в дома читаючий при лад длякарток. Одночасно з дистанційною оплатою набувала поширення практикадистанційної купівлі, тобто купівлі за допомогою замовлення телефоном чикабельним зв’язком.
Зрозуміло, що експлуатація «домашнього банку» в діалоговому режимівимагала попереднього встановлення зв’язку з банком і, як правило, внесенняабонентної плати. Але для надання інших по слуг можна було просто користуватисявідеографічним зв’язком. «Домашні банки» зайняли важливе місце як реальнийзасіб зв’язку між населенням та фінансовими установами і як мат еріальний за сібплатежу, частково вступи вши в конкуренцію з системою дистанційної оплати.
Найширшого розповсюдження набули«домашні банки» у Франції. Це було по в’язано з масовим розповсюдженнямвідеографічних терміналів міністерства зв’язку. Вони на дали банкам ідеальнуможливість для роз витку систем и банківських по слуг у дома. Більшість банків надавало такі по слуги. При впровадженні систем и дистанційної оплати спочаткунавіть використовувались одночасно картки з магнітною доріжкою або змікропроцесором, одна к достатній рівень надійності забезпечують тільки карткиз мікропроцесором.
Поштова адміністрація Німеч чини такожзапропонувала с воїм клієнтам по слуги через систему відеотекс. Одна к, по при в сізусилля банків, у Німеч чині населення менш схильне до прийняття систем и«домашніх банків», ніж у Франції.
4. УВеликобританії існувало кіль ка мереж «домашніх банків», які використовувалиодночасно телефонний зв’язок і відеозв’язок. При використанні телефону дозвичайного телефонного апарата під’єднують спеціа льну к лавіа туру для наданнятих самих по слуг, що і за допомогою дисплея.
Американські банки проводили серіюекспериментів з метою популяризації Home Banking. У США, з причини великої де централізації, не існувало національної мережі відеотекса, ряд банків створ или с вої власніслужб и «домашніх банків». У в сіх цих системах користувачі (приватні особи абопідприємства) вносили абонент ну плату, а та кож, крім оплати телефоннихпереговорів, звичайно, повинні були сплатити комісійні за трансакцію, якувиконують на їх прохання. Для банку — це джерело доходів, але це та кож дужеважливе джерело доходів для підприємств або відділень зв’язку, ос кількитривалість телефонного зв’язку в таких випадках, як правило, істотнозбільшується за рахунок часу побудови таблиць або малюнків, безпосереднякористь від як их не зав жди очевидна.
Певні надії покладались на інформаційнусистему відеотекс, яка повинна була надавати споживачам великий обсяг рекламноїта до відкової інформації каналами теле візійного зв’язку. Ці ж каналипланувалось використовувати для передачі фінансової інформації. Звідси ще однаназва домашнього фінансового обслуговування — «Bank-Video». Більшість банківпрагнули підключити до фінансового обслуговування в дома дрібних підприємців, які через домашні комп’ютери могли б оформляти доручення і погашення позик, переказувати кошти для оплати за товар и тощ о.
За оцінкою «В аnk оf Аmегіс а», потенційніможливості персонального обслуговування в дома дуже вели кі. Підраховано, щосередній американець робить 30 безготівкових перерахувань на місяць, 20 з якихоплачуються чеком, а 10 — кредит ними картками. Приблизно 10 міль ярдів такихплатежів може бути проведено системою «В аnk-Vidео». Але ентузіазм споживачівщодо фінансового обслуговування в дома був невеликий. Причини незначногорозповсюдження цієї форм и розрахунків мають психологічний та економічнийхарактер: усталені звички, відносно велика вартість транзакцій (12—15 дол арів за місяць), побоювання на в’язування банками непотрібних по слуг тощ о.
5. Серед роздрібних електронних систем найбільш успішними були банківськіавтомат и, які роб или можливим цілодобове здійснення транзакцій і звільняюликлієнтів від в трат часу на поїздки до банку й очікування в черзі до касира. Інші форм и не отримали масової підтримки користувачів іне змогли суттєво зруйнувати платіжні стереотип и, що склалися. Тим не менш, операційні пере ваги автоматизованих систем обслуговування банківських клієнтів,їх вплив на підвищення ефективності і продуктивності настільки суттєві, щомайбутнє, без сумнів у, — за ними.
В нашій країні найбільшого поширеннянабули систем и “клієнт-банк”, що використовуються корпоративними клієнтами для доступу до свого рахунку, контролю над ним. Вони широко використовуються зарадиможливості термінового переказу коштів зі свого рахунку, не відходячи від свогоробочого місця, тим самим швидко реагуючи на ринкову ситуацію та отримуючидодатковий дохід.
Такі систем и почали з’являтись наУкраїні ще в 90-х рок ах і постійно змінюються з роз витком нов их технологій, широким застосуванням автоматизації в банківській діяльності та напідприємствах. З плином часу ці систем и стають доступ ними все більшому колуклієнтів, ад же широке залучення користувачів систем и знижує с обівартість на одного користувача, а от же й ціни на даний вид по слуг. Не рідко, в основному впроцесі реклам них ком паній, банки пропонують даний продукт безкоштовно, наряд уз іншими розрахунковими операціям и, як-то відкриття рахунку, йогообслуговування, безкоштовне обслуговування систем и “клієнт-банк”.
Що ж таке система “клієнт-банк” врозумінні вітчизняного споживача та надавачів дан ої по слуги, виходячи зі сфер иїї найбільшого застосування?
Система “клієнт-банк” — це сукупністьпрограмно-технічних комплексів, призначених для:
• оперативного ведення клієнтом с воїх рахунків у банку;
• обміну платіжними документами та відповідною технологічною інформацієюміж банком та йог о клієнтами в електронній формі.
Система “клієнт-банк” в Українірозглядається як складов а програм автоматизації банківської діяльності і, зокрема, як джерело надходження платіжних документів до загальнодержавнихсистем розрахунків (зокрема СЕП). Тому до систем «клієнт — банк» висуваєтьсяряд вимог, визначених Національним банком України, щодо дотримання ними стандартів електронних платіжних документів, с уміс них зі СЕП, наданнямінімального набору по слуг, забезпечення певного рівня захисту інформаціїтощ о.
На теперішньому етапі розвиткутехнологій захисту інформації, що перед ається через зовнішні канал и зв’язкубанку (а до них відноситься і система “клієнт-банк”) приділяється особливаувага, аж до залучення Служб и безпеки України.
Схематично процес робот и систем и“клієнт-банк” зображено на рис. 1.2.1.
Як видно з рисунку, основ ними складовимисистеми “клієнт-банк” є клієнтська части на та банківська части на. Розглянемофункції кожної з них:
«Банківськачастина» — комплекс, що розміщений у банку. Йог о основні функції:
• ведення нормативно-до відковоїінформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської части ни;
• роз поділ прав доступукористувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобіганнянесанкціонованому доступу;
• обмін платіжними документами зклієнтською части ною, з інформуванням клієнта про результат и приймання йогодокументів або їх відхилення (з обо в’язковим по відомленням причин відхилення);

?

Банківська части на
?

Клієнтська части на

Поштова скринька (клієнт)

Поштова скринька (клієнт)

Поштова скринька (клієнт)

Поштова скринька (клієнт)

Поштова скринька (клієнт)

Рис.1.2.1. Принцип робот и типов ої систем и “клієнт-банк”.

• обмін платіжними документами зпрограмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська части на систем и «клієнт — банк»може бути одним з компонентів ОДБ), я кий власне і в иконує розрахунки клієнтаза документами, що отримані через систему «клієнт — банк», а та кож веденнярахунків клієнтів з відображенням фактично виконаних трансакцій;
• обмін із клієнтською частиноюдопоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими документами на зразок«виписка з рахунку», на основі як их клієнт має змогу отримати повну інформаціюпро стан свого рахунку та рух коштів на ньому;
• ведення протоколів робот и, архівівпроведених (та відхилених) трансакцій.
«Клієнтськачастина» — комплекс, що розміщений напідприємстві клієнта. Йог о функції:
• ведення необхідноїнормативно-до відкової інформації;
• ведення значення рахунку клієнта, що євідображенням рахунку, я кий ведеться в банку, з максимально можливою точніс тю. Можливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тільки фактичнопроведених документів — фактичного, та з урахуванням «коштів у розрахунках» —прогнозованого;
• підготовка початков их платіжнихдокументів (або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтеріїпідприємства);
• обмін з банком платіжними документами;
• отримання відповідних платіжнихдокументів з банку;
• обмін з банком технологічноюінформацією та надання клієнту повної інформації про стан виконання розрахунків за кож ним з платіжних документів, що проходить як через систему «клієнт-банк», так і за межами систем и (на приклад, проведення документів цього клієнта впаперовій формі через операціоніста банку);
• ведення протоколів робот и, архівівпроведених (та відхилених) трансакцій.
Можлива наявність окремої підсистемителекомунікації, яка доз воляє побудувати банківську та клієнтську частининезалежно від конкретних засобів електронної пошти і внаслідок цьогозабезпечити функціонування програмного забезпечення систем и «клієнт-банк» урізних телекомунікаційних середовищах.
ВУкраїні в же існують систем и «клієнт-банк», які є не від’ємною складовоюпрограмного комплексу автоматизації бухгалтерії клієнта. Це доз воляє не тількиповніс тю автоматизувати бухгалтерський облік на підприємстві, а й побудуватиєдину технологічну лінію для виконання в сіх фінансових операцій підприємства.
Архітектура кожної конкретної систем и«клієнт-банк» та специфіка технології її робот и перебувають в досить широкомудіапазоні. Практично широка роз робка та впровадження систем «клієнт-банк» вУкраїні тільки починається. Тому найближчими роками очікується різке зростанняяк кількості клієнтів, що користуватимуться цим сучасним видом по слуг, так ірівня програмно-технічних розробок таких систем.

1.3. Огляд с віто вої та національної законодавчихбаз, що регламентують електронний документообіг

Правоверегулювання електронного документообігу:
Хочелектронний документообіг в сучасному с віті став глобальним і розгалуженим, далеко не в сі відно сини між йог о учасниками регулюються спеціальними законамиабо іншими юридичними документами. Роз виток електронного документообігу, по в’язаний не лише з технологією, а й із правом, потребує професійних підходів, чіткої в заємодії традиційно далеких одна від одної галузей знань.
У розвинутих країнах електроннийдокументообіг в же став самостійною цари ною юридичних в заємовідносин увнутрішній і міжнародній торгівлі, що с причинило кіль ка принципов их правовихнаслідків:
• з’явилася однойменна правова категоріяі ціла сукупність по в’язаних із нею понять: електронна у года, електроннийпідпис, електронні платежі, електронні гроші тощ о;
• електронні по відомлення (або електроннийобмін дан ими), що застосовуються для укладення та виконання у год, замінюютьпаперову договірну документацію, традиційну для комерційних операцій. Виниклапроблема в розробці критеріїв обо в’язкової форм и електронних у год та необхіднихвимог до процедур и їх укладення;
• природа угоди принципов о не змінилася— іншим став тільки спосіб її укладення і здійснення;
• на рівні звичаїв ділов ого оборотуствердився основний правовий принцип електронного документообігу, я кий пол ягаєв тому, що сторон и не в праві ставит и під сумнів законність і дійсність угодилише на тій підставі, то вон а здійснена електронним способом.
Одна к добитися гарантованого дотриманняцього принципу не зав жди в дається, що часто породжує значні юридичні труднощі. Зокрема, немає впевненості в тому, що в сі положення так ої угоди матимуть рівнуюридичну силу в разі судового розгляду.
Глобальний і розгалужений характере кономік и унеможливлює її регулювання в режимі реального часу будь-як им урядомабо державною уста новою. Тому законодавство має бути зведене до мінімуму, стати послідовно міжнародним і прозорим, відповідат и чітко визначеним цілям, забезпечувати до віру, ефективність та уніфіковані правила по ведінки. Воноповинні визначити основні процедур и визнання дійсності електронних у год, діїсудов их органів, щодо винесення вердиктів у позовах ком паній або осбистостей, предметом розгляду яко го є застосування електронного цифрового підпису таінше.
Досвід країн Західу у сферіправового регулювання електронного документообігу:
Нині найбільш значущими міжнародно-правовимидокументами у сфері електронного документообігу є:
• Модельний закон ЮНСІТРАЛ «Проелектронну торгівлю».
Комісією Організації Об’єдна них Націй зправа міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) 1996 рок у розроблено зразковий звідправил — Модельний закон «Про електронну комерцію» (Model Law OnElectronic Commerce). Це модель, за допомогою якої країни у національномузаконодавстві можуть вирішит и основні проблем и, по в’язані з юридичною значимістюдоговорів, що укладаються за допомогою ЕОМ, з обо в’язковою письмо вою формою, підписом, о ригіна лом і копіям и, зберіганням договірної документації велектронному вигляді, а та кож визнанням останньої як судового док азу. Правовийрежим електронного обміну дан ими, передбачений у законі, грунтується на принципі так званого функціонального еквівалента.
Зміст такого підходу пол ягає в тому, абипроаналізувати цілі та функції традиційних юридичних вимог, що висуваються доупорядкування документів на пап ері, з метою встановлення, як їх можна досягтиза допомогою методів електронної передачі дан их.
Ідеться про те, що, включи вши в національнезаконодавство процедур и, передбачені Модель ним законом для врегулюванняситуацій, коли сторон и обирають електронні засоби передачі дан их, державастворює правове середовище, нейтральне (без будь-як их пере ваг) стосовно різнихносіїв інформації.
• Директива Європейського парламенту та Ради Європи від 13.12.1999 рок у про політик у ЄС щодо електронних підписів.
Цейдокумент с творює право ві передумови для широкого використання електронногопідпису (ЕП) у країнах Європейського Союзу. Серед пріоритетних — наданняелектронному підпису юридичної та доказової сил и. (За значимо, що юридичнінаслідки має викликати не сам факт використання ЕП, а обмін електроннимидокументами, які містять електронний підпис, причому ці наслідки зале жать відзміс ту документів. От же, визнання юридичної сил и необхідне щодо електронногодокумента. Стосовно ж доказової сил и електронного підпису можна погодитися зпідходом, відповідно до яко го саме він може слугувати підтвердженням істинностіелектронного документа). При цьому в преамбулі наголошено, що в законодавчомурегулюванні немає потреби, якщо ЕП використовується виключно в рамках систем, заснованих на у годах між обмеженою кіль кіс тю уча сників (ідеться про закритісистем и електронного документообігу).
Згідно зі статтею 5 зазначеної директивидержави-учасниці повинні забезпечити умов и, за як их електронний підписзадовольняв би юридичні вимоги до дан их в електронній формі тією ж мірою, якоювласноручний підпис задовольняє вимоги до дан их на па перовому носії. Крімтого, держав и-учасниці повинні в законодавчій формі визнати правомірністьвикористання ЕП як док азу при судовому розг ляді.
• Директива Європейського парламенту та Ради Європи від 08.06.2000 рок у про де які право ві аспект и інформаційнихсуспіль них по слуг, зокрема електронної комерції, на внутрішньому ринку(Директива щодо електронної комерції).
Цей документ ре гулює о кремі вид и діяльності вкомп’ютерних мер ежах на внутрішньому ринку ЄС. Зокрема, в ньому розглядаютьсядержавне регулювання, а та кож питання стосовно поширення комерційної та іншоїінформації з комп’ютерних мереж, договори, які укладаються в електроннійформі, та відповідальність інформаційних посередників.
Директива забезпечує правовий (у томучислі судовий) захист у год, укладе них в електронній формі. Так, договір немо же бути визнаний недійсним лише на тій підставі, що йог о укладе но велектронному вигляді.
Усі названі документ и є рамковими, тобтопереважно вказують напрями роз робки правового забезпечення та обмеження щодоправового регулювання, а не встановлюють конкретні норм и. Принцип и, закладенів них документах, можуть бути використані при розробці українськогозаконодавства з урахуванням вітчизняних реалій.
Визначення електронного документообігу в законодавстві Росії:
Цікавим для України може виявитися досвід регулювання електронногодокументообігу в Росії, ос кільки у цій країні економічне і правове середовищета рівень поширення комп’ютерних мереж є вельми схожими з нашими. Російськезаконодавство досить оперативно, хоча водно час лише частково і суперечливо»сприйняло» електронний документообіг. Останній поданий в основному увигляді чотирьох юридичних конструкцій:
«електронний документ»,»електронна форма угоди», «електронний цифровий підпис» та»електронні розрахунки».
Електронна форма угоди одержала правовевизнання у сучасному цивільном у законодавстві (стаття 434, пункт 2 Цивільногокодексу Російської Федерації). У цій статті за значається: договір може бутиукладений як у письмо вій формі, так і шляхом обміну документами за допомогою»… телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншогозв’язку, я кий дає змогу вірогідно встановити, що документ виходить від сторониза договором». Таким чином, російським Цивіль ним кодексом визнаються йінші форм и договору, крім традиційних документів на па перовому носії, щомістять власноручні підписи с торін.
У російській практиці електронногодокументообігу пошире ним засобом захисту інформації с електронний цифровийпідпис. Останній одночасно служить підтвердженням достовірності передан оїелектронним шляхом документації, а та кож с відченням того, що її належним чиномскладено і підписано уповноваженою особою. Технологія цифрового підпису даєзмогу захистити інформацію від несанкціонованого читання, зміни і підробкинезалежно від ступен я захисту каналу зв’язку. Про електронний підпис ідеться нетільки в законі про інформацію, а й у Цивільном у кодексі.
Електронний цифровий підпис згідно іззаконом про інформацію, інформатизацію та захист інформації і Цивільнимкодексом РФ при укладенні комерційних договорів повинен відповідат и такимвимогам:
• вказувати, к им підписано документ абоповідомлення, та бути склад ним для відтворення будь-якою іншою, неуповноваженою на те, особою;
• ідентифікувати те, що підписано, іробити недоціль ними підробку або зміну як підпису, так і підписаного;
• виконувати процедур ну функцію, тобтосимволізувати вираз волі сторон и за угодою (схвалення, доз віл тощ о, щопідтверджує юридичну дійсність угоди).
Вищий арбітражний суд РосійськоїФедерації листом від 19 сер пня 1994 рок у роз’яснив, що у разі, коли сторонисклали і підписали договір за допомогою електронно-обчислювальної технік и звикористанням систем и цифрового (електронного) підпису, вони можуть подаватидо арбітражного суду докази щодо спірних питань, по в’язаних із цим договором, та кож завірені цифровим підписом. Якщо ж між сторонами вини к спір щодо фактунаявності договору й інших документів з електронним підписом, арбітражний суд повинен вимагати у них виписку з договору, де зазначено процедуру узгодженнярозбіжностей, а саме: яка сторона зобов’язана доводит и ті або інші факт и йдостовірність підпису. З урахуванням цієї процедур и арбітражний суд пере віряєдостовірність подан их сторонами док азів.
Стан вУкраїні:
Регулюючароль держав и в цьому питанні здійснюється через два держав них орган и: Національний банк України, я кий визначає вимоги технологічного характеру, включаючи безпечність розрахунків, та Департамент спеціальних телекомунікаційнихсистем та захисту інформації Служб и безпеки України, що визначає вимоги позахисту інформації.
Одним з основ них документів, що узакониввикористання систем и “клієнт-банк” є Поста нова Національного банку України “Прозатвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”№135 від 29.03.2001, яка передбачає використання електронного платіжногодоручення на рівні па перового із застосуванням електронного підпису на основікриптографії дан них.
Одна к, вперше цю тему було ос вітлен о ічітко обговорено в Законі України “Про платіжні систем и і переказ коштів вУкраїні” від 16 травня 2001рок у. Він визначив статус електронного документу таелектронного цифрового підпису. Від того часу електронний платіжний документ таелектронний цифровий підпис на цьому документі мають однакову юридичну силу зпаперовим документом та підписом, зробленим від руки.
Електронний цифровий підпис єобо в’язковим рек візитом електронного документу, без відривно по в’язаний з йогозміс том, дає можливість підтвердити йог о цілісність та ідентифікувати особу, щойого підписала. Відповідальність за достовірність інформації, що присутня велектронному документі, несе особа, що підписала даний документ.
У відповідності до вимог Закону переказгрошових коштів здійснюється банком після відповідної пере вірки електронногоцифрового підпису. У випадку недотримання вказаних вимог банк не севідповідальність за втрати, що за знали суб’єкти переказу.
Ос кількм електронний цифровий підписуявляє собою сукупність дан них, отриманих за допомогою криптографічнихперетворень, то засоби, за допомогою як их були здійсненні дані криптографчніперетворення, повинні мат и сер тифікат відповідності. Так а вимога присутня в Указі Президента України №505/98, я кий в становлює необхідність використаннятільки сер тифікован их криптозасобів для захисту інформації конфіденційногохарактеру. Схожі вимоги та кож присутні в проекті закону “Про електроннідокумент и та електронний документообіг”, що було прийнято в першому читанні20.09.2001р.
Підсумовуючи стан правового поля, щорегламентує електронний документообіг в Україні, хотілося б відзначити значнийпрогрес та успіхи в цьому напрямку останнім часом. Скоріш за все це по в’язано зприйняттям Україною такого значного сегменту с вітового ринку, як електроннаторгівля та електронні по слуги. Зміни, що стали очевидними на рівні технологій, нарешті почали знаходити с воє відображення у законодавчій базі.
Такі кроки, доведені до реальногозастосування у судовій практиці, допоможуть вітчизняним ком паніям захиститисебе як на національному ринку, так і на міжнародному, при цьому не втрачаючиконкурентоспроможності на такому значному сегменті ринку, я кий охоплюєелектронний документообіг.
Система “клієнт-банк” повністюпобудована на використанні електронного документообігу. Враховуючи вели ку долюрозрахунків країни, що проходить через дан у систему, держава не може залишатисьосторонь процесу формування законодавчого закріплення норм електронногодокументообігу. Визначення ж ключових моментів законодавчою базою дозволить перевести електронні розрахунки, в тому числі і з використанням систем и“клієнт-банк” в абсолютно нове поле до віри – поле гарантії операцій з бокудержави на рівні нормативно-правових документів.

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ ПРОВЕДЕННЯОПЕРАЦІЙ ПО СИСТЕМІ “КЛІЄНТ-БАНК”

2.1. Особливості методики здійснення аналізу проведенняоперацій по системі “клієнт-банк”.

В процесі економічного аналізупроведення операцій по системі “клієнт-банк” застосовується ряд спеціальнихспособів та прийомів, в як их, відображається йог о системний та синтетичнийхарактер. Системність в економічному аналізі обумовлено тим, що в сідосліджувані процеси розглядаються в багатогранності та внутрішній єдності. Вході такого аналізу визначаються й вивчаються зв’язки між сторонами йелементами, в становлюється, як им чином ці зв’язки в результаті в заємодіїпризводять до єдності досліджуваного процесу.
В сіспособ и та прийоми економічного аналізу можна умов но поділити на дві групи: традиційні та математичні. До першої відносяться такі способ и та прийоми, котрізнай шли застосування практично з моменту виникнення економічного аналізу. Багато математичнихспособів і прийомів у війшли в кол о аналітичних розробок значно пізніше, коли широкогозастосування набули персональні комп’ютери.
Для наш ого дослідження були використаніяк перші, так і другі.
До основ них традиційних способів таприйомів економічного аналізу можна включит и використання відносних та середніхвеличин, застосування порівняння, групування та індексного методу.
Відносні та середні величин и широкозастосовуються в процесі аналізу. Відносні величин и, на приклад, мають більшіпере ваги перед величинами абсолют ними. Останні, в основному, слугують базою дляобчислення відносних величин, що можуть виражати ступінь виконання плану, динамізм та пропорціональність процесів.
За допомогою середніх величин, щообчислені на основі масових дан их про якіс но од норідні явища, можливо, яквказувалось вище, визначити загальні тенденції та закономірності в розвиткуекономічних процесів.
Порівняння – найбільш ранній та найбільшпоширений спосіб аналізу. Починається він із спів відношення явищ, тобто ізсинтетичного акту, за дан ими яко го аналізуються явища, що порівнюються, виділяється в них загальне та відмінності, виникаюче в результаті аналізузагальне, в свою чергу, поєднує, тобто синтезує, узагальнюючі явища. Порівнянняяк робочий прийом пізнання того чи іншого явища, поняття, спів відношеннязастосовуються дуже широко. В економічному аналізі спосіб порівняння вважаєтьсяодним з найважливіших, з нього й починається аналіз. Існують декіль ка форм порівняння: порівняння з планом, порівняння з минул им, порівняння з кращим, порівняння з середніми дан ими.
Важливою задачею аналізу діяльностібанку є, як відмічал ось вище, всебічна оцінка виконання плану. Цим обумовленаважливе значення способу порівняння фактичних показ ників з планов ими. Без перечною умовою такого порівняння повинні бути співставність по зміс ту та структурі планов их та звітних показ ників. Виявлені в результаті порівняннязвітних показ ників з планов им відхилення є об’єк том подальшого аналізу. Прицьому встановлюються обставини, по в’язані з якіс тю самого планування. Зокрема, значні позитивні відхилення від плану можуть іноді вини кати в результатізанижен ого або недостатньо завантаженого плану. Для забезпечення співставностірезультатів допускаються й розрахункове коригування планов их показ ників. Так, можливо і повинно бути перераховано планові суми витрат по статтям як-товитрати на оплату праці спів робітників, що задіяні на дан ому проекті, орендуканалів зв’язку, загальногосподарські витрати тощ о.
Порівнянняз минул им часом та кож широко застосовується при аналізі діяльності комерційногобанку. Вон о проявляється у співставленні показ ників одного дня, декад и, місяця, кварталу, рок у тощ о, з аналогічними періодами у минул ому.
Порівняння з минул им часом по в’язано звеликими трудно щами, що викликані значними порушеннями умов співставності. Економічно неграмотним буде порівняння результат и за різні проміжки часу. Внашому випадку, та кож, не слід порівнювати результат и кварталів, ад же повиннобути враховано сезонність попиту на банківські продукт и, зокрема на систему“клієнт-банк”.
Порівняння з кращим – з кращими методамироботи і показниками, нов ими досягненнями – може здійснюватись як в рамках банку, так і поза йог о межами.
Групування є не від’ємною частиноюпрактично будь-яко го економічного дослідження. Вон о доз воляє вивчати ті чи іншіекономічні явища в їх в заємозв’язку та в заємозалежності, виявити вплив найбільшвпливових факторів, визначити ті чи інші закономірності та тенденції, притаманні цим яви щам та процесам. Групування передбачає певну класифікаціюявищ та процесів, а та кож факторів, що передують виникненню дан их явищ.
Наукова класифікація економічних явищ,їх поєднання в од норідні групи та підгрупи можливе лише на основі їх ретельноговивчення. Неможливо групувати явища за випадковими о знаками, необхіднорозкривати їх економічну природу. Те ж саме можна сказати й про причини тафактори, що впливають на ці показники. За допомогою теоретико-економічногоаналізу в становлюється причинний зв’язок, в заємозалежність, в заємообумовленність, основні причини й фактор и і лише після цього – характерїх впливу за допомогою групових таблиць. Неможливо складати групову таблицю длявиявлення другорядного фактору, так як вон а не дасть жодних важливихрезультатів.
Групування як спосіб аналізу може бутишироко застосований середніми та централь ними органами управління банком.
Значення методу статистичного групуванняв аналітичній роботі зростає в зв’язку із зростанням та удосконаленнямуправління банком, в зв’язку з виділенням окремих підрозділів банку, як єдиногоорганізму, сукупність як их і с творює результат банку вцілому.
Структур не групування використовується, як показує назва, при вивченні складу явища, аналізу пропорційності явищ тощ о.
Аналітичне групування, що охоплює посуті типологічне та структур не, застосовується для виявлення в заємозв’язку, в заємозалежності та в заємодії між яви щами, що вивчаються, об’єктами тапоказниками. Це групування можна вважати першим кроком кореляційного аналізу, ос кільки останній передбачає першочергове встановлення наявності зв’язку міжявищами, що вивчаються, визначення суттєв их о знак (факторів) та напрямків їхвпливу.
Математичні в економічному аналізі, щоотримали зараз широкий роз виток, відображають роз виток як самої економічноїтеорії, так і приклад ної математики. При цьму с творюється ряд нов их направлінь, що пінтегруються з рядом математичних дисциплін (теорією ймовірності іматематичної статистики, випадковими к еруємим и процесами, топологією, теорієючисел, мате матичною логікою та функціональним аналізом).
Застосування математичних методів прививченні економічних процесів по в’язано з наступними яви щами:
переходом від використання окремихекономіко-математичних моделей до їх систем и, що відображає різноманітніієрархічні рівні функціонування, в наш ому випадку, банку;
розширенням арсеналу засобів мате матичного аналізу економічних проблем;
ускладненням окремих перед умов побудовиокремих моделей та їх систем и з ціллю найбільш адекватного та реального відображення існую чих в заємозв’язків;
економічною реалізацією математичнихмоделей (кіль кіс ним визначенням параметрів мод елі на основі об робки звітної та нормативної інформації);
створенням єдин огоінформаційно-технічного забезпечення в сієї систем и економіко-математичнихмоделей;
узагальненням (аналізом) практикивикористання методів мате матичного моделювання, включаючи вивчення методівпроведення економічних експериментів;
збагаченням математичних методів новимипідходами аналізу і синтезу явищ та процесів; переходом від класичногомоделювання економічних процесів мовою мате матичного програмування до складнихмоделей ієрархічної організації динамічного характеру із стохастичнимипараметрами та змінними.
Роз виток математичних методівек ономічного аналізу не о значає одна к, що традиційні способ и та прийоми, щобули охарактеризовані вище, не мають жодного значення в процесі наш ого аналізу. Потрібно розу мне використання як перших, так і других прийомів та способів. Надмірна математична формалізація вивчаємог о процесу користі не принесе.
Попередження на цей рахунок ідуть відсамих математиків. Складний характер економічних проблем, за їхніми словами, не допускає формального підходу до їх рішення, потребує використання різноманітнихметодологічних засобів. Неможливо розраховувати на можливість за допомогою“однієї формул и”, на приклад, за допомогою однієї математичної мод елі, повністювирішит и в сі проблем и, по в’язані з вивченням та управлінням певним економічним(в тому числі й банківським) процесом чи явищем. Оптимізаційні математичніметод и необхідно в дало застосовувати не тільки з іншими математичними прийомами(цільовими програмами, імітаційними методами тощ о), а й з традиційними засобамиекономічного аналізу, що дозволяють в ряді випадків більш конкретно й точноврахувати специфіку того чи іншого підрозділу або окремих операцій.
До математичних методів економічногоаналізу можна віднести: графічні метод и, кореляційний та регресійний аналіз, лінійне, динамічне та випукле програмування, математичні теорії ігр та масовогообслуговування, матричні метод и, метод и імітації тощ о. На наш погляд, дляаналізу явища, що вивчається в данній роботі доціль но буде застосуватиграфічний метод та метод кореляційно-регресійного аналізу.
Графічний метод по в’язаний, насамперед, з геометричним зображенням функціональної та нефункціональної залежностей задопомогою геометричних фігур на площині. Графік и використовуються для швидкогота наглядного зображення залежностей.
В економічному аналізі застосовуютьсямайже в сі вид и графіків: діаграми порівняння, діаграми часов их рядів, кривіроз поділу, графік и кореляційного поля тощ о.
Особливо широко, для наглядного відображення динамік и явищ (а в аналізі з динамічними рядами доводиться дужечасто мат и с праву) використовується діаграми часов их рядів.
Метод кореляційного і регресійногоаналізу широко застосовується для визначення тісноти зв’язку між показниками, що не знаходяться у функціональній залежності. Кореляція показує ймовірнузалежність між яви щами; вон а може бути виявлена як між двома кіль кіснимиявищами, так і між багатьма величинами. В останньому випадку доводиться матисправу з множинною кореляцією.
Без перечною умовою кореляційного тарегресійного аналізу є забезпеченість статистичними дан ними, обгрунтованістьзастосування до вивчаємог о явища відповідної ймовірностної схем и (практично цезводиться до вибору відповідно го явища).
Тіс нота зв’язку між яви щами, щовивчаються, в имірюється кореляційним спів відношенням ( для криволінійноїзалежності). Для прямолінійної залежності об числюється коефіцієнт кореляції.
В процесі аналізу нами буде розрахованоряд показ ників, коефіцієнтів, що характеризують явище багатогранно.
Так, при вивченні динамік и розвиткусистеми “клієнт-банк” у К иївській філії Акціонерного комерційного інноваційногобанку “УкрСиббанк”, ми розрахуємо наступні показники:

Абсолют не відхилення (базове)
А(б) = Кі – Ко,
де А (б) – абсолют не відхилення (базове),
Кі – кіль кість у звітному періоді;
Ко – кіль кість на початок періоду.

Абсолют не відхилення (ланцюгове)
А (л)= Кі – Кі-1,
де А(л) – абсолют не відхилення (ланцюгове),
Кі –кіль кість у звітному періоді;
Кі-1 –кіль кість у періоді, що перед ує звітному.

Темп рост у (базовий)
Тр(б) = Кі / Ко * 100%,
деТр(б) – темп рост у (базовий);
Кі –кіль кість у звітному періоді;
Ко – кіль кість на початок періоду.

Темп рост у (ланцюговий)
Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100%,
деТр(л) – темп рост у (ланцюговий);
Кі –кіль кість у звітному періоді;
Кі-1 –кіль кість у періоді, що перед ує звітному.

Темп приросту (базовий)
Тпр(б) = Кі / Ко * 100% — 100%,
деТпр(б) – темп приросту (базовий);
Кі –кіль кість у звітному періоді;
Ко – кіль кість на початок періоду.

Темп приросту (ланцюговий)
Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100% — 100%,
деТпр(л) – темп приросту (ланцюговий);
Кі –кіль кість у звітному періоді;
Кі-1 –кіль кість у періоді, що перед ує звітному.

Абсолют не значення одного проценту приросту
А% = А(б) / Тпр(б)
де А% -абсолют не значення одного проценту приросту;
А(б) –абсолют не відхилення (базове);
Тпр(б)– темп приросту (базовий);

Середнє арифметичне значення
К сер = a Кі / n
де К сер= среднє арифметичне значення показника К;
a Кі – сума значень К за звітний період;
n –кіль кість періодів.
Аналізструктури передбачає вивчення спів відношень, в першу чергу відсоткових, окремихчастин цілог о, а та кож порівняння цих частин з цілим. Та кож ціллю є вивченняпропорційності явищ, залежностей між структурами окремих процесів, тощ о.
Кореляційно-регресійний аналізвикористовує ряд математичних формул. Зокрема, першим етапом проведеннякореляційно-регресійного аналізу є визначення тісноти зв’язку між факторами, щодосліджуються:
r = d^2xy / dx * dy,
де, r – тіс нота зв’язку між факторами(кол иваєьться в межах від 0 до 1);
dx – середнє квадратичне відхилення фактору Х;
dy – середнє квадратичне відхилення фактору Y;
d xy – середнє квадратичне відхилення добутку факторів X та Y.
Середнєквадратичне відхилення об числюється за формулою:
dx = SQR (a ((Xi –Xсер.)^2) / n),
де, SQR – функція корінь квадратний.
Залежність міжсередніми факторами визначається як лінійна і описується рівнянням:
(Yсер. = а0 + а1*Xсер.)
На даліроз в’язавши систему нормаль них рівнянь:
n * a0 + a1 * aXi = aYi;
a0 * aXi + a1 * a(Xi^2)= a(Xi * Yi)
обчислимо параметр и a0 та a1. Підставивши їх до в ихідно го рівняння ми зможемо прогнозувати залежністьсереднього приросту фактору Yвід середнього приросту фактору X
Інформаційною базою для проведенняданного аналізу нам послугував, насамперед, щомісячний звіт відділуавтоматизації банківських процесів (див. Додатки), що над ає безпосереднє уявленняяк про кіль кість клієнтів, що користуються по слугою “клієнт-банк” у динаміці, так і про об’єми операцій, що проход ять через неї. На основі цих дан них мипроведемо аналіз динамік и та структур и роз витку систем и “клієнт-банк”, а такожкореляційно-регресійний аналіз певних показ ників.
Та кож в процесі аналізу нами будевикористано фінінсову звітність банку, зокрема інтерес для нас має та йогочастина, що відображає рівень доходу від розрахункових операцій – балансовірахунки 611 групи. Маючи ці данні ми зможемо проаналізувати важливість, значущість доходів, отриманих від робот и клієнтів із системою “клієнт-банк” узагальному обсязі доходів від розрахункових операцій.

2.2 Аналіз динамік и роз витку систем и“клієнт-банк” в К иївській філії А КІБ “УкрСиббанк”.

З моменту утворення філії (1997 рік) до січня 2001 рок у систему “клієнт-банк” в становили в с воїх офіс ах лише 29клієнтів – будем о відверті система була далеко не популярною серед клієнтів банку. Це дало нам при від виключити вказаний період з розглядуваного, ад же, починаючи з січня 2001 рок у наст ає нова епоха у роз витку та впровадженнісистем и серед клієнтів банку. Темп и впровадження систем и набувають широкогорозмаху і ці темп и зберігаються й по цей час – тому часов им горизонтом аналізує період з січня 2001 рок у по лютий 2002 рок у включно.
Використовуючи прийоми та метод и, роз глянуті в першому підрозділі, та вивчивши звітність КФ А КІБ “УкрСиббанк”, миможемо зробити аналіз динамік и роз витку систем и “клієнт-банк” в даній уста нові.
Розвитоксистема отримала у 2001р. (до того часу у філії було лише 19 клієнтів, щокористувались да ною по слугою – відповідно аналізувати попередній період буденедоціль но), отож і нами буде розглянуто період з січня 2001 рок у по лютий 2002рок у включно.
Розпочнемоз аналізу загальної кількості клієнтів, що обслуговуються в К иївській філіїА КІБ “УкрСиббанк”.
Таблиц я2.2.1
Кіль кість клієнтів, що обслуговуються в КФ А КІБ“УкрСиббанк”.
Місяць
Кіль кість клієнтів на кінець місяця
Січень 2001
221
Лютий 2001
243
Березень 2001
272
К вітень 2001
295
Травень 2001
322
Червень 2001
348
Ли пень 2001
370
Сер пень 2001
384
Вере сень 2001
391
Жовтень 2001
432
Листопад 2001
454
Грудень 2001
470
Січень 2002
490
Лютий 2002
514

Неозброєнним оком помітно значнезростання кількості клієнтів, починаючи з початку 2001рок у – це ознаменованоприходом до к ерівництва філією нової команд и, що зуміла завоювати до віруклієнтів: як промислових та технологічних гігантів (так зван их “блакитнихфішок”), так і середній та малий бізнес, аж до суб’єктів підприємницькоїдіяльності – фізичних осіб. Саме малий та середній бізнес забезпечує банкуосновний приріст показника кількості клієнтів.

?

Використовуючи графічний метод аналізу наведемоподану інформацію у вигляді гістограми.
Рис.2.2.1 Кіль кість клієнтів, щообслуговуються у КФ А КІБ “УкрСиббанк”

Графічний мат еріал показує нам зростаннярозглядуваного показника на кінець періоду в порівнянні з йог о початком більшяк у 2 рази.
Зростання відбувається на протязі усьогорозглядуваного періоду, що о значає постіне перевищення кількості клієнтів, щовідкривають с вої рахунки в КФ А КІБ “УкрСиббанк” над кіль кіс тю вибувшихклієнтів.
Так, якщо на початку досліджуваногоперіоду клієнтів було 221, то в же на початок літа 2001 рок у їх було більше 300, літній період, найменш активний приніс май же 100 клієнтів, а на кінецьдосліджуваного періоду ця цифра перебіль шила 500 клієнтів.
Для виявлення роз витку динамікипоказника необхідно прослідити за йог о приростом протягом розглядуваногоперіоду. Для цього необхідно розрахувати показники абсолютного приросту (як базового так і ланцюгового).
Таблиц я 2.2.2
Абсолютні показники приросту кількості клієнтів КФ А КІБ “УкрСиббанк”
Місяць
Кіль кість клієнтів на кінець місяця,

Кі
Абсолют не відхилення
(метод базових підстановок)
А(б)
Абсолют не відхилення (метод ланцюгових підстановок),

А(л)
Січень 2001
221
0
0
Лютий 2001
243
22
22
Березень 2001
272
51
29
К вітень 2001
295
74
23
Травень 2001
322
101
27
Червень 2001
348
127
26
Ли пень 2001
370
149
22
Сер пень 2001
384
163
14
Вере сень 2001
391
170
7
Жовтень 2001
432
211
41
Листопад 2001
454
233
22
Грудень 2001
470
249
16
Січень 2002
490
269
20
Лютий 2002
514
293
24

Зобразимо отримані данні, для більшоїзрозумілості, та кож у графічному варіанті (Див. Рис. 2.2.2 на с тор. ).
За допомогоюданого графіку ми лише переконалися, що збільшення кількості клієнтівспостерігалося на протязі усього розглядуваного періоду, а от же не було жодногомісяця, коли кіль кість новоспечених клієнтів була б меншою за кіль кістьвибувших клієнтів, що є ознакою перспективного та процвітаючого банку.
Корпораціїта суб’єкти підприємницької діяльності все більше почали дізнаватись про новубанківську структуру, яка набула слави установи, що йде

?

Рис. 2.2.2 Динаміка абсолютного приросту кількості клієнтів КФ А КІБ“УкрСиббанк” (метод базових підстановок).

назустрічсвоїм клієнтам, нам агається полегшити їхнє фінансове життя, шляхом наданняякіс них по слуг висококваліфікован ими виконавцями.
Значно ціка вішим буде розглянутиланцюговий абсолютний приріст показника кількості клієнтів, ад же він дозволитьописати зміни в середині періоду (Див. Рис. 2.2.3 на с тор. ).
Як видно з графіку приріст протягом періоду бувдалеко не тенденційним і легко можна відзначити значні перепад и графіку, щовідображають різкі коливання у фактичних темпах роз витку показника. Так, якщо упершому кварталі 2001 рок у зростання було поступовим із виходом на пік востанньому місяці кварталу – березні, то в же на початку другого кварталу починається певний спад, я кий в дається локалізувати і вийти на піковий показнику травні 2001р. (другому місяці кварталу), після чого знову

?

Рис. 2.2.3 Динаміка абсолютного приросту кількості клієнтів КФ А КІБ “УкрСиббанк” (метод ланцюговихпідстановок).

роз починаєтьсяспад, я кий має тенденційний характер на протязі всього треть ого кварталу. Безперечно, та кий роз виток подій викликаний порою рок у – літом, ад же цей сезонзавжди відзначався найменшою діловою активніс тю, що й доведено на графіку –значення показника абсолютного приросту на кінець треть ого кварталу па дає домінімального рівня за весь розглядуваний період, до 7 клієнтів. Одна к наступниймісяць четвертого кварталу цілком ком пенсує втрати попереднього місяця, виходячи на максима льне значення періоду – 42 клієнти. Після цього значеннязменшується, але до рівня середнього значення за період, у грудні ж знову-такипадає ділов а активність, що по в’я зане із за кінченням фінансового рок у – а отжезначно більше у ваги приділяється бухгалтерському обліку та звітності, аніжвстановленню нов их в заємовідносин з банками. Початок 2002 рок у за розвиткомнагадує початок 2001 рок у – незначним зростанням протягом перших місяців, щонаводить на думку про циклічність процесу.
Підсумовуючиабсолютний показ ник приросту ми можемо розрахувати сере дне арифметичне йогозначення за період:
Ас ер. = aКі / n = 293 / 13 = 23 клієнти.
Протягомрозглядуваного періоду лише показники вересня та жовтня 2001 рок у мають значнівідхилення від середнього значення, решта часу показує щільний зв’язок міжщомісячними показниками та середнім значенням, що характеризує середнівнутрішньосезонні коливання показника.
Цікавимтакож буде розглянути інші показники динамік и, а саме темп рост у та темп приросту кількості клієнтів — а та кож абсолют не значення одного проценту приросту.
Таблиц я2.2.3
Темп рост у та темп приросту кількості клієнтів КФ А КІБ“УкрСиббанк” за період січень 2001 рок у – лютий 2002 рок у.
Місяць
Кіль кість клієнтів,
Кі
Темп рост у (базовий),
Тр(б)
Темп рост у (ланцюговий),
Тр(л)
Темп приросту (базовий),
Тпр(б)
Темп приросту (ланцюговий),
Тпр(л)
Січень 2001
221
100%
100%
0%
0%
Лютий 2001
243
110%
110%
10%
10%
Березень 2001
272
123%
112%
23%
12%
К вітень 2001
295
133%
108%
33%
8%
Травень 2001
322
146%
109%
46%
9%
Червень 2001
348
157%
108%
57%
8%
Ли пень 2001
370
167%
106%
67%
6%
Сер пень 2001
384
174%
104%
74%
4%
Вере сень 2001
391
177%
102%
77%
2%
Жовтень 2001
432
195%
110%
95%
10%
Листопад 2001
454
205%
105%
105%
5%
Грудень 2001
470
213%
104%
113%
4%
Січень 2002
490
222%
104%
122%
4%
Лютий 2002
514
233%
105%
133%
5%

З отриманихданих ми можемо зробити певні висновки. Зокрема, кіль кість клієнтів, щообслуговується в КФ А КІБ “УкрСиббанк” за розглядуваний період зросла більш як у2 рази, а точніше на 133%. Найбільші темп и приросту спостерігалися у лютому, березні та жовтні 2001 рок у, відповідно 12%, 10% та 10%. Найменший, як і в абсолютному прирості, показ ник належить вересню місяцю 2001 рок у – 2%, що викликано сезоннимхарактером ділов ої активності клієнтів.
Цікавим єтой факт, що темп и приросту у другій половині розглядуваного періоду темпиприросту дещо знижаються і в середньому за місяць складають близько 5%, в той час як в першій половині – ці показники були наближені до 8-9%. Це пояснюєтьсянизьким абсолют ним показником кількості клієнтів на початку досліджуваногоперіоду та агресивним захопленням ринку. Друга ж части на показує, що темпиприросту перейшли на загальноринкові показники, ад же в абсолютному вираженнізменшення показ ників не спостерігалося.
Абсолютнезначення одного проценту приросту за у весь досліджуваний період складає:
А% = А(б) / Тпр(б) = 293/133% = 2,2 клієнти на 1%приросту,
Це о значає, що 1% приросту кількості клієнтів в абсолютному вираженні складає 2,2 клієнти.
На даліперейдемо в же до безпосереднього аналізу динамік и кількості клієнтів, щовикористовують систему “клієнт-банк” та розглянемо цей процес у порівнянні іздинамікою зміни загальної кількості клієнтів, що щойно нами була розглянута.
Розрахуємор яд динамічних показ ників кількості клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк” для проведення порівняльного аналізу з динамікою приростузагальної кількості клієнтів.
Для початкунаведемо данні про кіль кість клієнтів, що користувались системою “клієнт-банк”за досліджуваний період у табличній формі, що відображає наглядністьінформації.

Таблиц я2.2.4
Кіль кість клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк”
Місяць
Кіль кість клієнтів на кінець місяця
Січень 2001
29
Лютий 2001
43
Березень 2001
58
К вітень 2001
67
Травень 2001
78
Червень 2001
90
Ли пень 2001
95
Сер пень 2001
101
Вере сень 2001
105
Жовтень 2001
121
Листопад 2001
126
Грудень 2001
130
Січень 2002
136
Лютий 2002
142

Як і позагальній кількості клієнтів ми маємо постійне зростання показника кількостіклієнтів, що використовують в с воїй діяльності систему “клієнт-банк”, причомутемпи цього зростання на перший погляд вражаючі.
Стрімкийрозвиток комп’ютерних технологій та їх застосування у бухгалтерському обліку та банківській діяльності зробили по слугу систем и “клієнт-банк” доступною широкомузагалу клієнтів, що можуть тепер обмінюватись інформацією та платіжнимидокументами з банком, не встаючи зі свого робочого місця. Це доз воляє швидкореагувати на потреби ком панії, з точки зору фінансових ресурсів, проведенняплатежів та заощаджень робочого часу. Ці фактор и знай шли відображення в таблиці.
Для наглядного відображення дан ної інформації, вар то відобразити її у графічномувигляді у порівнянні із загальною кіль кіс тю клієнтів.

?

Рис. 2.2.5 Динаміка зростання кількості клієнтів КФ А КІБ “УкрСиббанк”вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема.

Графічнезображення показує схожість ровитку ситуації навколо кількості клієнтів, щовикористовують систему “клієнт-банк”, з динамікою загальної кількості клієнтів.
Длябільш глибокого порівняння нам слід розрахувати ряд показ ників.
Зокрема, розрахуємо абсолют не відхилення кількості клієнтів, що користуються послугамисистеми (базове та ланцюгове).

Таблиц я2.2.5
Абсолютний приріст клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк” в КФ А КІБ “УкрСиббанк”.
Місяць
Кіль кість клієнтів на кінець місяця, Кі
Абсолютний приріст базовий, А(б)
Абсолютний приріст ланцюговий,
А (л)
Січень 2001
29
0
0
Лютий 2001
43
14
14
Березень 2001
58
29
15
К вітень 2001
67
38
9
Травень 2001
78
49
11
Червень 2001
90
61
12
Ли пень 2001
95
66
5
Сер пень 2001
101
72
6
Вере сень 2001
105
76
4
Жовтень 2001
121
92
16
Листопад 2001
126
97
5
Грудень 2001
130
101
4
Січень 2002
136
107
6
Лютий 2002
142
113
6

Абсолютнийприріст, за розглядуваний період, клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк” склав 113 клієнтів. На початку періоду кіль кість становила 29клієнтів. Тобто приріст був май же в чотири рази більший, аніж початковийпоказник – це відображає надвисокий темп зростання клієнтів, що прагнутьзастосовувати у с воїй співпраці з банком високотехнологічні продукт и – якимбезумовно є й система “клієнт-банк”.
Цікавимбуде відображення на одному графіку ланцюгових показ ників абсолютного відхилення кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” тазагальної кількості клієнтів. Це дасть нам змогу порівняти динамік и в серединірозглядуваного періоду.

?

Рис. 6. Абсолютні прирост и(ланцюгові) кількості клієнтів КФ А КІБ “УкрСиббанк” вцілому та тих, щовикористовують систему “клієнт-банк” зокрема.

Візуальнолегко помітити загальну схожість фігур. Це викликано напев не, пропорційністюприхильників систем и “клієнт-банк” серед загального кола клієнтів.
Одна к, всеж можна помітити на рисунку і певні відмінності в динамік ах абсолютнихвідхилень клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та загальноїкількості клієнтів. Так, у червні 2001 рок у абсолютний приріст клієнтів, прихильників систем и “клієнт-банк” зростає, в той час, як абсолютний прирістзагальної кількості клієнтів в же набуває негативної тенденції і починаєзнижуватись. Та кож у липні 2001 рок у прихильників систем и “клієнт-банк” стаєзначно менше і показ ник абсолютного відхилення набуває ледь не найменшогозначення за у весь період. В серпні відбувається певний підйом, з подальшимпадінням до мінімуму у вересні. Абсолютний же приріст загальної кількості клієнтівпротягом усього треть ого кварталу знижується, починаючи з найбільшого в кварталі значення ли пня до найменшого за весь час показника у вересні 2001 рок у(найменших показ ників обид ві об ластірисунку досягають саме у вересні 2001 рок у).
В подальшомурисунок об ох областей повніс тю на гадує один одного, з набуттям найбільших с воїхзначень у жовтні 2001 рок у.
Розрахуємопоказники: темпу рост у та темпу приросту клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк”.
Таблиц я 2.2.6.
Темп рост у та темп приросту кількості клієнтів КФ А КІБ“УкрСиббанк”, що використовують систему “клієнт-банк”.
Місяць
Кіль кість клієнтів,
Кі
Темп рост у (базовий),
Тр(б)
Темп рост у (ланцюговий),
Тр(л)
Темп приросту (базовий),
Тпр(б)
Темп приросту (ланцюговий),
Тпр(л)
Січень 2001
29
100%
100%
0%
0%
Лютий 2001
43
148%
148%
48%
48%
Березень 2001
58
200%
135%
100%
35%
К вітень 2001
67
231%
116%
131%
16%
Травень 2001
78
269%
116%
169%
16%
Червень 2001
90
310%
115%
210%
15%
Ли пень 2001
95
328%
106%
228%
6%
Сер пень 2001
101
348%
106%
248%
6%
Вере сень 2001
105
362%
104%
262%
4%
Жовтень 2001
121
417%
115%
317%
15%
Листопад 2001
126
434%
104%
334%
4%
Грудень 2001
130
448%
103%
348%
3%
Січень 2002
136
469%
105%
369%
5%
Лютий 2002
142
490%
104%
390%
4%

Кіль кістьклієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на кінець звітного періоду упорівнянні з початком періоду зросла май же у 5 разів, та с клала 490% відпочаткового показника. В же на кінець другого розглядуваного місяця показниктемпу рост у склав 200%, тобто збільшення було в два рази – це надзвичайновисокий темп роз витку.

?

Розглянемо графічні порівняння темпів приросту (ланцюгових) кількостіклієнтів вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема.
Рис. 2.2.7. Темп и приросту (ланцюгові) загальноїкількості клієнтів та кількості клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк” зокрема.

Чітковизначено значне перевищення темпу приросту клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк” над темпом приросту загальної кількості клієнтів в перших двохмісяцях розглядуваного періоду. Якщо перший показ ник досягає значення 50% та30%, то другий на рівні 10% відповідно. На далі графік и темпів приростузливаються май же в єдине ціле, лише спостерігається де яке перевищення темпу приросту клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у травні – червні2001 рок у.
Наприкінцірозглядуваного періоду темп и приросту повніс тю зливаються, що знову та кипідтверджує теорію про пропорційність процесів.
Такожрозрахуємо показ ник абсолютного значення одного проценту приросту клієнтів, щокористуються системою “клієнт-банк” за у весь досліджуваний період.
А% = А(б) / Тпр(б) = 113 / 390% = 0,3 клієнти на 1%приросту;
Цейпоказник значно нижчий, аніж показ ник абсолютного значення одного проценту приросту загальної кількості клієнтів, що пояснюється дуже низьким абсолютнимпоказником кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на початку досліджуваного періоду, що відіграло на значному збільшенні процентного приросту при помірному абсолютному прирості.
Підсумовуючипоказники динамік и роз витку систем и “клієнт-банк”, можна відзначити дуже швидкітемп и приросту кількості клієнтів, що застосовують в с воїй діяльності системуклієнт-банк. Особливо швидких темпів роз витку було отримано в першому кварталі2001 рок у, коли значна у вага спів робітників банку по чала приділятися переводуклієнтів на обслуговування через автоматизовану банківську систему, що водночасполегшило, як роботу операційного підрозділу банку, так і зменшило кіль кістьпомилок при заповненні платіжних документів. А у разі виявлення таких, їхзначно легше усувати.
Планамикерівництва банку в же в становлюється спів відношення клієнтів, що використовуютьсистему “клієнт-банк” до загальної кількості клієнтів, що дозволить плануватидіяльність банку як цілісного мех анізму. Більш детально це питання нами будерозглянуто в наступній частині.
Розглянувши показники динамік и приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та загальноїкількості клієнтів, доціль но буде встановити тіс ноту зв’язку між цими двомафакторами та функціонально зобразити залежність між середнім приростом кількості клієнтів та приростом кількості клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк”. Та кий функціональний зв’язок ми отримаємо про вівшикореляційно-регресійний аналіз.
Метою аналізу є встановлення тіснотизв’язку між приростом загальної кількості клієнтів та приростом кількостіклієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, а та кож між приростом кількості клієнтів, що використовують систему та приростом доходу, що отримує банквнаслідок використання систем и “клієнт-банк”. На далі, на основі об’єднанняотриманих дан их, ми зможемо зробити прогноз приросту доходів від використаннясистеми “клієнт-банк” в залежності від приросту загальної кількості клієнтів.
Необхідно визначити залежністьсереднього приросту кількості клієнтів, що використовують систему від приростузагальної кількості клієнтів.
Місяць
Приріст загальної кількості клієнтів,
Хі
Приріст кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”,

Лютий 2001
22
14
Березень 2001
29
15
К вітень 2001
23
9
Травень 2001
27
11
Червень 2001
26
12
Ли пень 2001
22
5
Сер пень 2001
14
6
Вере сень 2001
7
4
Жовтень 2001
41
16
Листопад 2001
22
5
Грудень 2001
16
4
Січень 2002
20
6
Лютий 2002
24
6
Сума
293
113

Значення Хсер. та Yсер. визначаються за формулами:

Хсер. = a Хі / n;
Yсер.= a Yі / n;
n = 13;
i = 1…..13;

Xсер. = 293 / 13 = 22,5;
Yсер. = 113 / 13 = 8,7;
Подальшому обчисленню над ається таблична форма, щопідвищує йог о наглядність.
N
(Xi – Xсер.)
(Xi – Xсер.)^2
(Yi – Yсер.)
(Yi – Yсер.)^2
(Xi – Xсер.) * (Yi – Yсер.)
1
-0,5
0,25
5,3
28,09
-2,65
2
6,5
42,25
6,3
39,69
40,95
3
0,5
0,25
0,3
0,09
0,15
4
4,5
20,25
2,3
5,29
10,35
5
3,5
12,25
3,3
10,89
11,55
6
-0,5
0,25
-3,7
13,69
1,85
7
-8,5
72,25
-2,7
7,29
22,95
8
-15,5
240,25
-4,7
22,09
72,85
9
18,5
342,25
7,3
53,29
135,05
10
-0,5
0,25
-3,7
13,69
1,85
11
-6,5
42,25
-4,7
22,09
30,55
12
-2,5
6,25
-2,7
7,29
6,75
13
1,5
2,25
-2,7
7,29
-4,05
a

781,25

230,77
412,03

Тіс нота зв’язку між показниками приросту кількостіклієнтів та приростом кількості клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк” в имірюється коефіцієнтом кореляції, я кий розраховується за формулою:
r = d^2xy / dx * dy,
Підставляючи відповідні значення отримаємо:

dx = SQR (a ((Xi – Xсер.)^2) / n) = SQR( 781,25 / 13) =7,75;

dy = SQR (a ((Yi – Yсер.)^2) / n) = SQR( 230,77 / 13) =4,21;

d^2xy = 1/n * a ((Xi – Xсер.) * (Yi – Yсер.)) = 412,03 /13 = 31,69;

r1 = 31,69 / (7,75 * 4,21) = 0,97;

Вважаючи форму зв’язку лінійною (Yсер. = а0 + а1*Xсер.), визначимо залежність приросту кількості клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк” до приросту загальної кількості клієнтів. Для цього роз в’яжемосистему нормаль них рівнянь:
n * a0 + a1 * aXi = aYi;
a0 * aXi + a1 * a(Xi^2) = a(Xi *Yi)

Розрахуємовеличини a (Хі^2) та a (Xi * Yi):

a (Хі^2) = 7 385;

a (Xi * Yi) = 2 875;
Величину параметру а0 визначаємо з першого рівняння:
13 * а0 + 293 * а1 = 113;
293 * а0 + 7 385 * а1 = 2875;
а0 = (113- 293 * а1) / 13, або а0 = 8,7 — 22,5 *а1.
Підставляючи отриманий вираз а0 у друге рівняння, знайдемо значення а1:
293 * (8,7 — 22,5 * а1) + 7 385 * а1 = 2875;

2 549,1 — 6 592,5 * а1 + 7 385 * а1 = 2875;

792,5 * а1 = 2 875 — 2 549,1;

792,5 * а1 = 325,9; а1 = 0,41;

а0 = 8,7 — 22,5 * 0,41; а0 = 8,7 – 9,23; а0 =-0,53.

От же рівняння регресії в кінцевому вигляді отримало наступний вигляд:

Yсер. =-0,53 + 0,41 * Хсер.,

Пере вірка:

Yсер. =-0,53 + 0,41 * 22,5 = -0,53 + 9,23;

Yсер. =8,7.

Висновок: враховуючи висок у щільність зв’язку між вивчаємим и факторами (0,97), всередньому при прирості загальної кількості клієнтів на десять клієнтів, абсолютний приріст кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”складатиме: -0,53 + 4,1 = 3,57 клієнти або 35,7%.
Аналогічно проведемо аналіз залежностіприросту доходу від робот и з системою “клієнт-банк” від приросту кількостіклієнтів, що її використовують.
Да не спів відношення не маєфункціональної залежності, тому вар то розрахувати спів відношення між середнімивеличинами дан них показ ників і на основі отриманих дан них зробити наближені(враховуючи щільність зв’язку) прогноз и.

Місяць
Приріст доходу від використання “к-б”, грн.

Приріст кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”,
Хі
Лютий 2001
886
14
Березень 2001
284
15
К вітень 2001
-74
9
Травень 2001
778
11
Червень 2001
464
12
Ли пень 2001
92
5
Сер пень 2001
814
6
Вере сень 2001
712
4
Жовтень 2001
1 738
16
Листопад 2001
66
5
Грудень 2001
166
4
Січень 2002
-646
6
Лютий 2002
1 136
6
Сума
6 416
113

Значення Хсер. та Yсер. визначаються за формулами:

Хсер. = a Хі / n;
Yсер.= a Yі / n;

n = 13;
i = 1…..13;

Xсер. = 113 / 13 = 8,7;

Yсер. = 6 416 / 13 = 493,5;

N
(Xi – Xсер.)
(Xi – Xсер.)^2
(Yi – Yсер.)
(Yi – Yсер.)^2
(Xi – Xсер.) * (Yi – Yсер.)
1
5,3
28,09
392,5
107 817,40
2 080,0
2
6,3
39,69
-209,5
30 734,91
-1 320,1
3
0,3
0,09
-567,5
225 471,16
-170,3
4
2,3
5,29
284,5
56 642,24
654,3
5
3,3
10,89
-29,5
610,83
-97,5
6
-3,7
13,69
-401,5
112 864,06
1 485,7
7
-2,7
7,29
320,5
71 886,23
-865,2
8
-4,7
22,09
218,5
33 407,34
-1 026,8
9
7,3
53,29
1 244,5
1 084 076,48
9 084,6
10
-3,7
13,69
-427,5
127 953,32
1 581,9
11
-4,7
22,09
-327,5
75 097,72
1 539,4
12
-2,7
7,29
-1 139,5
908 985,99
3 076,8
13
-2,7
7,29
642,5
288 928,40
-1 734,6
a

230,77

3 124 476,06
26 718,85

r = d^2xy / dx * dy,
Підставляючи відповідні значення отримаємо:

dx = SQR (a ((Xi – Xсер.)^2) / n) = SQR( 230,77 / 13) =4,21;

dy = SQR (a ((Yi – Yсер.)^2) / n) = SQR( 4 463 537,2 / 13) =585,96;

d^2xy = 1/n * a ((Xi – Xсер.) * (Yi – Yсер.)) = 26 718,85/ 13 = 2 055,3;

r2 = 2 055,3 / (4,21 * 585,96) = 0,996;

Вважаючи форму зв’язку лінійною (Yсер. = а0 + а1*Xсер.), визначимо залежність приросту доходу від систем и “клієнт-банк”, від приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” в с воїй діяльності. Роз в’яжемо систему нормаль них рівнянь:
n * a0 + a1 * aXi = aYi;
a0 * aXi + a1 * a(Xi^2) = a(Xi *Yi)
Розрахуємовеличини a (Хі^2) та a (Xi * Yi):
a (Хі^2) = 1 213;
a (Xi * Yi) = 70 058;
Величину параметру а0 визначаємо з першого рівняння:
13 * а0 + 113 * а1 = 6 416;
113 * а0 + 1 213 * а1 = 70058;
а0 = (6416 — 113 * а1) / 13, або а0 =493,54 — 8,7 * а1.
Підставляючи отриманий вираз а0 у друге рівняння, знайдемо значення а1:
113 * (493,54 — 8,7 * а1) + 1 213 * а1 = 70 058;

55 769,8 – 983,1 * а1 + 1 213 * а1 = 70058;

229,9 * а1 = 70 058 — 55 769,8;

229,9 * а1 = 14 288,2; а1 = 62,15;

а0 = 493,54 – 8,7 * 62,15; а0 = 493,54 – 540,71; а0 =-47,17.

От же рівняння регресії в кінцевому вигляді отримало наступний вигляд:

Yсер. =-47,17 + 62,15 * Хсер.,

Пере вірка:

Yсер. =-47,17 + 62,15 * 8,7 = -47,17 + 540,71;

Yсер. = 493,54.
Що с відчить про таке – при збільшенні всередньому кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на одного клієнта, доходи від систем и “клієнт-банк” зростуть на: -47,17 + 62,15 =14,98 грн.
Підставивши рівняння регресії залежностіприросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” відприросту загальної кількості клієнтів, у рівняння регресії залежності приросту доходу отриманого від систем и “клієнт-банк” від приросту кількості клієнтів, щовикористовують систему “клієнт-банк”, отримаємо рівняння регресії залежностіприросту доходу, що отримує банк від робот и систем и “клієнт-банк”.
Yсер. =-47,17 + 62,15 * (-0,53 + 0,41 * Хсер.),

Yсер. = -80,11 + 25,48 * Хсер.
Щільність зв’язку в дан ому випадку можнарозрахувати множенням коефіцієнта r1 на коефіцієнт r2: r = 0,97* 0,996 = 0,966, що є досить висок им показником і можна говорит и про щільністьзв’язку між факторами.
Використовуючи остаточне рівняння татенденції темпу приросту кількості клієнтів к ерівництво банку може плануватиприріст рівня доходу на наступний період. На приклад, підставившисередньомісячний темп приросту загальної кількості клієнтів розрахуємосредньомісячний приріст доходів від систем и “клієнт-банк”:
Yсер. = -80,11 + 25,48 * Хсер. = -80,11+ 25,48 * 22,5 = 493,19 коп.
Як бачимоми май же вийшли на фактичний середній приріст доходів від систем и “клієнт-банк”- 493,54грн. Похибка — 0,07% є дуже незначною, що с відчить про високуможливість до віри отриманим дан ним.

2.3 Структурний аналіз систем и“клієнт-банк” в К иївській філії А КІБ “УкрСиббанк”.

Структурний аналіз передбачаєрозбиття процесу чи явища на складові та вивчення окремих функціональних частинцілог о. Та кож іншим варіан том структурного аналізу може бути ситуація, колививчаєме явище в же є частинию цілог о – в цьому випадку порівнянню підлягаєявище, що вивчається як складов а більш охоплючого процесу.
В наш ому випадку буде використанояк перший, так і другий підхід, ад же з однієї сторон и по слуга-система“клієнт-банк” є части ною розрахункових операцій – тобто система “клієнт-банк”є части ною значно ширшого перелікупослуг, що об’єднують розрахункові операції, а з іншого боку доходи від систем и“клієнт-банк” роз поділяються на одноразову комісію за встановлення та щомісячніплатежі – а це, в свою чергу, передбачає виділення окремих статей та подальшийїх аналіз, як окремих структур них одиниць, що водно час залишаються частинамиодного цілог о.
В попередній частині робот и намибуло проаналізовано динаміку кількості клієнтів вцілому по банку та кількостіклієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема. Ми помітили певнусхожість у роз витку цих двох категорій, зокрема у динаміці їхнього рост у. В ційчастині нам доведеться проаналізувати істотність у часті клієнтів, щокористуються по слугами систем и “клієнт-банк” у загальному обсязі клієнтів.
Ми вдамося глибше до аналізу ірозрахуємо структуру платежів, що проход ять через систему КФ А КІБ “УкрСиббанк”, виділи вши із загального обсягу платежів, платежі, що проход ять через систему“клієнт-банк”, та кож проаналізуємо суми платежів, і нарешті, проведемоструктурний аналіз доходів від розрахункових операцій та долю в них доходів відроботи з системою “клієнт-банк” зокрема.
Для початку подам о дані прозагальну кіль кість клієнтів, та роз поділ між ними по фактору користуваннясистемою “клієнт-банк” у табличному виглді та розрахуємо процентнеспів відношення між виділеними групами клієнтів.
Таблиц я 2.3.1
Структура загальної кількості клієнтів та клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у КФ А КІБ “УкрСиббанк”
Місяць
Загальна кіль кість клієнтів,

Кі(з)
Кіль кість клієнтів, що корист. сите мою “клієнт-банк”
Кі(к-б)
У % до загальної кількості клієнтів,

%
Кіль кість клієнтів, що не корист. сите мою “клієнт-банк”
Кі(н)
У % до загальної кількості клієнтів,

%
Січень 2001
221
29
13%
192
87%
Лютий 2001
243
43
18%
200
82%
Березень 2001
272
58
21%
214
79%
К вітень 2001
295
67
23%
228
77%
Травень 2001
322
78
24%
244
76%
Червень 2001
348
90
26%
258
74%
Ли пень 2001
370
95
26%
275
74%
Сер пень 2001
384
101
26%
283
74%
Вере сень 2001
391
105
27%
286
73%
Жовтень 2001
432
121
28%
311
72%
Листопад 2001
454
126
28%
328
72%
Грудень 2001
470
130
28%
340
72%
Січень 2002
490
136
28%
354
72%
Лютий 2002
514
142
28%
372
72%

З данихтаблиці ми бачимо, що процент клієнтів систем и “клієнт-банк” на протязідосліджуваного періоду знаходився у межах від 13% до 28%, причому на протязівсього періоду прослідковувалась тенденція до рост у процентного відношенняклієнтів, що почали застосовувати у с воїй практиці систему, якщо у перші тримісяці щомісячний приріст склада в 5п. п., 3п. п. та 2п. п. відповідно, то востанні три – структура була абсолютно незмінною на рівні 28%, що с відчить проста билізацію ситуації та врівноваження ситуативного перекосу, що існував на початку 2001 рок у.

?

Графічне зображення роз поділу банківських клієнтів у січні 2001 рокупредста2лено на Рис. 2.3.1.
Рис. 2.3.1 Структура роз поділу кількості клієнтів КФАКІБ “УкрСиббанк” за фактором використання систем и “клієнт-банк” у січні 2001рок у.

?

Графічне зображення роз поділу банківських клієнтів у січні 2001 рокупредставлено на Рис. 2.3.2.
Рис. 2.3.2 Структура роз поділу кількості клієнтів КФАКІБ “УкрСиббанк” за фактором використання систем и “клієнт-банк” у лютому 2002рок у.

можна легко відмітити збільшення долі застосування систем и “клієнт-банк” угосподарському обігу ком паній, безумовно враховуючи той факт, що поданіроз поділи є не просто ситуативними в певний період, а існує чітка тенденція дозміни роз поділу на користь використання систем и “клієнт-банк”.
Прогнозуючирозвиток подій на основі лінії тренду, можна сказати, що роз поділ буде майженезмінним на протязі наступних трьох-чотирьох місяців, беручи до у ваги той факт, що він залишався на стал ому рівні протягом останніх п’яти місяців, а темп приросту загальної кількості клієнтів та темп приросту кількості клієнтів, щовикористовують систему “клієнт-банк” на графічному зображенні (а от же і у цифровому вираженні) переплітаються в єдину лінію.
К ерівництвом банку було встановлено план по роз поділу кількості клієнтів за фактором використання систем и “клієнт-банк”на кінець 2002 рок у, на рівні 32% клієнтів, що використовують систему та 68%, що її не використовують.
Таке рішення було викликане тим, щоробота клієнта через систему “клієнт-банк” значно знижує завантаження, щоприходиться на одного операціоніста, доз воляє оперативно обробляти інформацію, що над ходить від клієнта, уникати можливих по милок клієнта при заповненніплатіжних документів уже на стадії їх введення в комп’ютерний бланк, а привиявленні все-таки по милок, швидко їх виправляти.
При цьому пропуск на спроможністьвиділених каналів зв’язку, що в же застосовуються у банку, не заповнена на 100%, що знижує коефіцієнт ефективності їхнього використання. Іншими словами –збільшення кількості клієнтів, що будуть використовувати систему “клієнт-банк”не приз веде до різкого збільшення витрат. Лише через проміжки часу, післяукладання угоди з певною кіль кістюклієнтів, банк повинен буде розширити с вої зв’язкові можливості, а принеобхідності – взят и на роботу додаткового спів робітника відділу автоматизації. Останній елемент не є виключно витратним, ад же якщо порівняти з витратами наутримання нового операційного працівник а – прийом на роботу як их теж залежитьвід рівня завантаженості – то частота прийому на роботу працівників відділуавтоматизації в порівнянні з частотою працівників операційного відділувідповідно складає як 1 : 2 (норма на одного працвника відділу автоматизації –300 клієнтів; норма на одного працівник а операційного відділу – 150 клієнтів) –тобто при рівній кількості нововведених клієнтів, банк потребує одногопрацівник а відділу автоматизації або двох працівників операційного відділу (цедосягається внаслідок комп’ютеризації процесу). До того ж уникається особистийфактор операційного працівник а – можливість йог о несприйняття клієнтом. А такожзникає проблема робочого місця (роз уміти як віль них площ у приміщенні банку) тощ о.
З проведеного вище аналізу ми можемозробити висновок, що досягнення планов их показ ників пере веде банк у якіс но новуплощину спів робітництва з клієнтом, відкриє приховані можливості.
Постає питання за рахунок як их факторівможна досягти відповідно го роз поділу. Існують два шляхи актив них дій банку длядосягнення встановлених показ ників: зниження рівня цін на в же існуючий продукт, або створення нового якіснішого продукту. Це завдання як раз і стоїть перед менеджерами банку.
На час написання робот и рішенням відділуменеджерів банку у погодженні з управлінням корпоративного бізнесу булоприйнято рішення про проведення рекламної кампанії строк ом на два місяці, підчас якої рішенням тарифного комітет у встановлено плату за підключення досистеми “клієнт-банк” – 1 грн. (цю по слугу банк не може надавати безкоштовно, щопов’язано з податковим законодавством). От же, вибрано перший шлях виконанняпланових показ ників.
Перейдемо до аналізу платіжних документів, щонадаються клієнтами банку як у па перовому вигляді, так і через систему“клієнт-банк”.
На основі щоміс ячного звіту відділуавтоматизації проведемо аналіз кількості та с ум платіжних документів, щопроходять через систему “клієнт-банк”.
Таблиц я 2.3.2
Структура проходження платежів у КФ А КІБ “УкрСиббанк” за кіль кіс тю.
Місяць
Загальна кіль кість платіжних докуметів,

Кі(з)
Кіль кість документів, що проход ять сите мою “клієнт-банк”
Кі(к-б)
У % до загальної кількості платежів,

%
Кіль кість документів, що надходять у па перовому вигляді
Кі(н)
У % до загальної кількості платежів,

%
Січень 2001
5842
2998
51%
2844
49%
Лютий 2001
5900
3024
51%
2876
49%
Березень 2001
5998
3103
52%
2895
48%
К вітень 2001
6304
3321
53%
2983
47%
Травень 2001
6254
3498
56%
2756
44%
Червень 2001
6350
3501
55%
2849
45%
Ли пень 2001
6352
3687
58%
2665
42%
Сер пень 2001
6478
3857
60%
2621
40%
Вере сень 2001
6542
3993
61%
2549
39%
Жовтень 2001
6713
4397
65%
2316
35%
Листопад 2001
6937
4762
69%
2175
31%
Грудень 2001
6856
4585
67%
2271
33%
Січень 2002
5527
3727
67%
1800
33%
Лютий 2002
6746
4718
70%
2028
30%

З дан оїтаблиці ми можемо та кож відмітити зрушення в сторону підвищення використаннясистеми “клієнт-банк” як засобу для доставки платіжних документів до банку. Та кож цікавим є той факт, що при використанні систем и “клієнт-банк” частиноюклієнтів, що складає від загальної кількості клієнтів — 13% — 28%, доля кількості документів, що проход ять через систему складає 51% — 70% відзагальної кількості документів.
Такеявище пояснюється тим, що систему “клієнт-банк” використовують в с воїйдіяльності, в першу чергу, вели кі та середні підприємства. Безумовно, показникиділов ої активності цих підприємств – а от же й кількості платіжних документів –значно вищі за показники малого бізнесу, що й с творює так у диспропорцію таперерозподіл структур и.
Для підтвердження дан ого факту наведемоструктуру платежів за с умами операцій.
Таблиц я 2.3.3
Структурний аналіз проходження платежів у КФ А КІБ“УкрСиббанк” за с умами.
Місяць
Загальна сума платіжних докуметів,

грн.
Сума по документам, що проход ять сите мою “клієнт-банк”
грн.
У % до загальної суми платежів,

%
Сума по документам, що надходять у па перовому вигляді,
грн.
У % до загальної суми платежів,

%
Січень 2001
385 421 096
225 024 125
58%
160 396 971
42%
Лютий 2001
398 547 789
248 524 123
62%
150 023 666
38%
Березень 2001
416 521 148
280 214 547
67%
136 306 601
33%
К вітень 2001
404 258 025
278 547 526
69%
125 710 499
31%
Травень 2001
421 125 896
304 025 214
72%
117 100 682
28%
Червень 2001
440 125 412
314 528 956
71%
125 596 456
29%
Ли пень 2001
458 741 145
341 258 125
74%
117 483 020
26%
Сер пень 2001
462 258 987
358 214 859
77%
104 044 128
23%
Вере сень 2001
457 854 256
365 258 123
80%
92 596 133
20%
Жовтень 2001
492 090 469
383 658 082
78%
108 432 387
22%
Листопад 2001
384 937 408
283 748 633
74%
101 188 775
26%
Грудень 2001
357 045 897
276 485 258
77%
80 560 639
23%
Січень 2002
313 808 639
245 824 470
78%
67 984 169
22%
Лютий 2002
495 025 985
385 965 852
78%
109 060 133
22%

Процент на част ка суми платежів, щопроходять через систему “клієнт-банк” перевищує част ку за кіль кіс тю платежів, що повніс тю підтверджує теорію, що була нами запропонована. Так, абсолютно відом о, що суми платежів, що здійснюють вели кі ком панії у десятки, а то і сотніразів перевищують суми платіжних документів, що проводяться клієнтами малогобізнесу. Це по в’язано, як правило з великим обігом коштів у великих ком паній, такі ком панії часто представляють фінансовий сектор, де рух коштів відбуваєтьсябез переміщення товару тощ о.
Порівняємо процент ну части ну кількостіклієнтів, кількості платіжних документів та суми платежів, що проход ять через систему “клієнт-банк”.

?

Рис. 2.3.3. Динамічний ряд роз поділу використаннясистеми “клієнт-банк” за кіль кіс тю клієнтів, кіль кіс тю та с умами платежів.

Якщо процент на част ка кількостіклієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” не мала відрізків зниження нагістог рамі, то інші показники коли вались. Постійний приріст кількості клієнтівспостерігається за рахунок збільшення доступності систем и для середніх та малихпідприємств, що не мають вирішального впливу на кіль кість платежів та їхзагальну суму по банку.
І нарешті, перейдемо до аналізу доходів, що отримує банк, внаслідок робот и клієнтів із системою віддаленого доступу.
Розрахуємо долю доходів від систем и“клієнт-банк” у загальному обсязі доходів від розрахункових операцій танаведемо отримані дані у табличній формі.
Таблиц я 2.3.4
Порівняльний аналіз доходів від операцій з системою“клієнт-банк”.
Місяць
Загальна сума доходів (за місяць),

грн.
Сума доходів, отриманих від ситеми “клієнт-банк” (за місяць)
грн.
У % до загальної суми доходів (за місяць)

%
Сума доходів, отриманих від ситеми “клієнт-банк” (наростаючим підсумком)
грн.
У % до загальної суми доходів (нарост. підсумком)
%
Січень 2001
92 138
1 690
2%
1 690
2%
Лютий 2001
149 266
2 576
2%
4 266
2%
Березень 2001
191 289
2 860
1%
7 126
2%
К вітень 2001
214 645
2 786
1%
9 912
2%
Травень 2001
246 414
3 564
1%
13 477
2%
Червень 2001
227 043
4 028
2%
17 505
2%
Ли пень 2001
228 502
4 120
2%
21 625
2%
Сер пень 2001
177 960
4 934
3%
26 559
2%
Вере сень 2001
134 980
5 646
4%
32 205
2%
Жовтень 2001
114 034
7 384
6%
39 589
2%
Листопад 2001
142 352
7 450
5%
47 039
2%
Грудень 2001
129 203
7 616
6%
54 655
3%
Січень 2002
131 346
6 970
5%
6 970
5%
Лютий 2002
204 855
8 106
4%
15 076
4%

Як видно з таблиці доля доходів відвикористання систем и “клієнт-банк” знаходиться в межах від 2% до 6%, що єдосить незначним показником, враховуючи високий процент кількості платіжнихдокументів та суми платежів, що проход ять через систему “клієнт-банк”.
Одна к доходи від систем и “клієнт-банк”не враховують плату клієнтів, що її використовують, щомісячних платежів заобслуговування рахунків, плати за платіжні доручення, видачу до відок і такеінше. В той же час вони відносяться до загальної суми доходів, зменшуючи часткудоходів від систем и “клієнт-банк”.
Водно час у динаміці доля доходів відсистеми “клієнт-банк” зростає і на кінець грудня 2001 рок у складає 6%. Цедозволило збільшити долю доходів від систем и “клієнт-банк” у загальному обсязідоходів від розрахункових операцій з 2% на початку рок у до 3% на кінець 2001рок у.
У 2002 році високий показ ник часткидоходів від робот и з системою “клієнт-банк” зберігається на рівні 4% — 5%щомісяця, це доз воляє утримувати показ ник сукупний з початку 2002 рок у на рівні4% або на 1% більше за показ ник 2001 рок у.
Таблиц я 2.3.5
Структура доходів від систем и “клієнт-банк”.
Місяць
Загальна сума доходів від систем и “клієнт-банк”,
грн.
Доход у вигляді одноразової платні від встановлення систем и “к-б”
грн.
У % до загальної суми доходів від систем и “к-б”,
%
Доход у вигляді щомісячної платні від обслуговуваня систем и “к-б”
грн.
У % до загальної суми доходів від систем и “к-б”,
%
Січень 2001
1 690
370
22%
1 320
78%
Лютий 2001
2 576
1 036
40%
1 540
60%
Березень 2001
2 860
1 110
39%
1 750
61%
К вітень 2001
2 786
666
24%
2 120
76%
Травень 2001
3 564
814
23%
2 750
77%
Червень 2001
4 028
888
22%
3 140
78%
Ли пень 2001
4 120
370
9%
3 750
91%
Сер пень 2001
4 934
444
9%
4 490
91%
Вере сень 2001
5 646
296
5%
5 350
95%
Жовтень 2001
7 384
1 184
16%
6 200
84%
Листопад 2001
7 450
370
5%
7 080
95%
Грудень 2001
7 616
296
4%
7 320
96%
Січень 2002
6 970
500
7%
6 470
93%
Лютий 2002
8 106
1 067
13%
7 039
87%

Приріст доходу від встановлення систем и“клієнт-банк” в основному зале жить від кількості нов их клієнтів, тому значеннянаближаються до пропорцій приросту кількості клієнтів, що в становили систему“клієнт-банк”.
Дохід же від обслуговування систем и маєтенденцію до зростання – це викликано постійним збільшенням кількості клієнтів, що сплачують щомісячні внески за користування системою “клієнт-банк”, незважаючи на те, що кіль кість нов их клієнтів систем и у досліджуваному місяціможе бути меншою, аніж кіль кість нов их клієнтів у попередньому місяці.
Тому з часом загальна лінія роз поділубуде зміщуватись у сторону збільшення частки щомісячних платежів по відношеннюдо одноразових за встановлення систем и.
Підсумовуючи структурний аналіз систем и“клієнт-банк” та роль її показ ників у загальних показниках банку, можнавідзначити нерівномірність роз поділу між кіль кіс тю клієнтів, що обслуговуютьсяв системі “клієнт-банк” та кіль кіс тю і с умами платежів, що проход ять через данусистему – а саме значне перевищення частки останніх близько 55% та 70%відповідно у порівнянні з часткою клієнтів у 25% в середньому. Одночасно доходивід систем и в загальній структурі доходів від розрахункових операцій ледьдосягають 6%. Нами було встановлено основні причини таких відмінностейструктури – прихильність до систем и, в першу чергу, великих підприємств, звеликою кіль кіс тю платіжних документів та с умами платежів; та неспівставністьознак групування доходів від систем и “клієнт-банк” та о знак групуванняклієнтів, що використовують систему чи кількості або с ум платежів через системутощо.

РОЗДІЛ 3
ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИРОЗРАХУНКІВ В СИСТЕМІ “КЛІЄНТ-БАНК”

3.1. Вдосконалення організаційноїсистем и електронних розрахунків.

Для створеннязаконодавчої основ и для широкого застосування електронних засобів зв’язку, необхідно насамперед уточнит и юридичний статус так званого електронногодокумента. Сьогодні в українському законодавстві дуже обмежено визначенопоняття «документ», тим більше — електронний документ. Длязаконодавчого визначення “електронного документа” потрібно створити правовуконструкцію, яка б могла виконувати в сі основні функції звичайного паперовогодокумента.
Документ сам по с обі не існує. Вінвбудований у досить склад ну правову систему, в якій є важливим, але далеко неєдин им компонентом. До інших складов их відносять встановлені процедуриекспертизи істинності, процесуальні правила використання документа як док азу в суді, систему реєстрації та багато іншого. І відмінність власне документа відбудь-яко го тексту пол ягає саме в йог о приналежності до зазначеної право воїсистем и. Електронний документ як та кий теж не існує. Тому законодавчомувизначенню підлягає не тільки електронний документ, а й правова система, части ною якої він є. Інакше кажучи, необхідно створити процедур и експертизиелектронних документів, які були б настільки ж переконливими для суду, нас кільки переконливими є звичні метод и аналізу паперових документів. Потомуслід законодавче їх підтримати і, нарешті, запровадити такі експертизи врегулярну судов у практику.
Важливо розрізняти поняття власнедокумента і поняття йог о зміс ту, тобто вміщеної в ньому інформації. Інакшекажучи, документ можна розглядати як:
• сполучення інформації, що міститьсяв тексті документа (зміст прав) і йог о рек візитів (включаючи підпис, печаткутощо);
• мат еріальний об’єкт — носійцієї інформації. Причому будь-я кий мат еріальний об’єкт самим фактом свого існуванняє носієм додаткових відомостей, що не мають безпосереднього відношення дозміс ту документа. За приклад може слугувати інформація про якість, склад і сортпаперу, на яком у складе но документ, про принтер або друкарську машинку, на якихйого віддруковано тощ о. Ці дані, отримані за допомогою експертизи, можуть послужи типідставою для визнання або невизнання істинності документа.
Інформацію, що міститься в документі, теж можна розділити на дві части ни:
1) зміст документа (назвемо її змісто воюінформацією);
2) допоміжна части на (дає змогувстановити йог о автентичність. До неї відносять рек візити — в ихідний номер, підписи, печатки тощ о).
Рольекспертизи пол ягає в розширенні обсягу допоміжної інформації за рахунок данихпро носія. За значимо, що підпис, печатку і, особливо, використання спеціальнихбланків та сортів пап еру (на приклад, із водя ними знаками) можна розглядати як спеціально внесені до носія о знаки, що збільшують обсяг інформації про нього.
Щоб використатифункціонально-еквівалентний підхід, необхідно з’ясувати, які функції в иконуєдокумент, а саме:
• містить певну (змістову) інформацію;
• за значає особу, що йог о підписала;
• оприлюднює умов и складення документа;
• є док азом при судовому розг ляді;
• в иконує функцію о ригіналу, забезпечувану йог о унікальніс тю.
Щоб сформулювати право ві норм и, які регулюють використання електронних документів, потрібно визначити, чимвони відрізняються від паперових.
Насамперед електронний документпозбавлений жорсткої при в’язки до носія. Тому для нього поняття «о ригінал»і «копія» не мають сенсу, бо в принципі не розрізняються. Відрив відно сія о значає, що йог о не можна використати для встановлення істинності документа. Залишаються дві можливості:
• простежити шлях файла, а це в дається тільки в закритій системі (тобтосистемі з жорстким протоколом зв’язку і третьою особою, котра відповідає за доставку і доступність по відом лень);
• допоміжна інформація, що підтверджуєавтентичність зміс ту документа, повинна мат и ту ж форму, що й змістова. Разом вони і складають документ, на відміну від простого тексту у файлі. Допоміжнаінформація та кож не повинна бути при в’язана до носія, тобто теж становить собою файл.
На наш погляд, зміст поняття найточнішевідображає таке формулювання: файл виз нається електронним документом, якщоіснує загальновідома процедура пере вірки йог о істинності, що виз наєтьсяособою, яка підписала документ, і судом.
Електронний підпис — це алгоритм, що даєзмогу супроводити будь-я кий файл унікальною додатковою інформацією, про якуйшлося вище. При цьому з електронним підписом по в’язують алгоритм підпису йалгоритм пере вірки.
Алгоритм підпису дає змогу сформуватидопоміжний файл за зміс том.
Алгоритм пере вірки доз воляє пере вірити, чи відповідає допоміжний файл зміс ту.
Відсутність носія породжує специфічнудля електронного документа проблему забезпечення належного функціонуванняалгоритмів підпису та пере вірки й експертизи. Труднощі полягають у тому, що, на відміну від паперових документів, особа, яка їх підписує, не можебезпосередньо контролювати процес створення підпису, а особа, яка пере віряє, —процес йог о пере вірки. Ці досить складні алгоритм и закодовано у програмах, щодля користувача є «чорною шухлядою».
Виробник алгоритмів, у свою чергу, немо же гарантувати, що користувач не змінював алгоритм и і правильно користувавсяпрограмами. Розбіжність між відкритими і закритими системами вис тупає тут у формі відсутності або присутності треть ої особи, відповідаль ної за дотриманнядисципліни в мережі. У закритій системі так а особа за плату дає де якігарантії. У відкритій системі купується лише певне програмне забезпечення, апріорі жодним способом не погоджене з іншими учасниками обміну. Доступ же домережі відкритий для в сіх. Тому роль криптографічного захисту (електронногопідпису) стає вирішаль ною.
Так виявляється роль організації, щозаймається сер тифікацією та ліцензуванням. Вон а повинна контролювати і післяцього сер тифікувати запропоновані виготовлювачем програмні продукт и, підтверджуючивідповідність заявлен им алгоритмам і відсутність таких частин програми, щопрацюють у режимі, я кий не відповідає опису. Виробники сер тифікован их програмодержують від цієї організації ліцензії на право їх поширення.
На підставі наведених міркувань с пробуємовизначити де які суттєві норм и, що регламентують право ві наслідки обмінуелектронними документами. Так а регламентація потрібна тільки у разі конфлік ту, тому встановлювані норм и повинні визнаватися судом.
Зупинимося на відкритих системах, ос кільки для закритих юридичне забезпечення простіше: так а система якобов’язкову умов у приєднання до неї може встановити будь-які вимоги (вонифіксуються у договорі про приєднання або надання по слуг).
Перш ніж використовувати електроннийдокументообіг, необхідно здійснити де які юридичне значимі дії:
• зафіксувати алгоритм підпису та відповідний алгоритм пере вірки (ключі). Цим особа заявляє про визнання певноїпроцедур и пере вірки істинності підписаного нею документа;
• заявит и про це офіційно, тобто передатикомусь на збереження офіційно визнаний алгоритм пере вірки (відкритий ключ);
• под бати про надання зазначеногоалгоритму (ключа) адресатам. У разі змін ужити заходів щодо попередженняадресатів і зберігача про нові алгоритм и.
Електронний документ, підписанийукладачем, має ту ж силу, що й документ на па перовому носії, підписаний ним жеі засвідчений печаткою або будь-як им іншим закон ним способом. Якщо документ завірено нот аріусом, до нього необхідно додати та кож електронний підписнотаріуса. При цьому алгоритм и пере вірки підписів (відкриті ключі) нот аріусівнадаються суду (на йог о вимогу).
С вітова практика доводить, що електроннідокумент и гарантують та кий же рівень безпеки, як і папе рові, а крім того —великий ступінь надійності і швидкість опрацювання. Безумовно, для цьогосторони, що використовують у с воїй практиці електронний обмін дан ими, повиннідотримуватися необхідних технічних і юридичних вимог.
Закон и України про електронний документообігта про електронний підпис мають базуватися на функціонально-еквівалентномупідході. Одна к йог о застосування не повинно приз вести до встановлення длякористувачів систем електронної передачі дан их жорсткіших стандартів надійності(і по в’язаних із ними витрат), ніж ті, що діють у сфері обігу паперовихдокументів.
За юридичною силою електроннийпідпис має бути рівнозначним власноручному підпису при дотриманні вимог, встановлених законодавством України.
Ще од не суттєве вдосконалення, щобуде нами запропоновано – впровадження на Україні єдин ого реєс тру електроннихпідписів.
Прикладом для впровадження такого реєс тру може послугувати впроваджений не так давно єдиний державний реєстрзастави рухомого май на, що був реалізований за допомогою і за рекомендаціям иіноземних спеціалістів із високорозвинутих країн Західної Європи та США, детакий реєстр існує в же давно і дозволив вирішит и проблему под війної застав и тагарантувати сторонам абсолют ну законність операції й уникати обману з бокунедобрососвістних партнерів.
Запропонований нами варіант, нас кільки відом о автору, не існує ще в жодній країні. Основ на суть запропонованоїідеї зводиться до того, що держав ними органами с творюється єдина база данихелектронних підписів. Будь-яка особа, незалежно від того юридична вон а чифізична, може зареєструвати с вій електронний підпис (надавши до органу в сінеобхідні данні) і отримати дискету. В цьому випадку в же відразу вирішуєтьсяпитання про використання для створення електронного цифрового підписусертифікованого програмного забезпечення, яке відповідає встановленим вимогамбезпеки, а от же захищає права та інтереси в сіх уча сників розрахунків.
При реєстрації юридичних осіб, можна встановити обо в’язковим обмеження на к ерівників по праву підписувати тічи інші документ и, обмежені на суму, що будуть внесені до єдин ого реєс тру. Цедозволить встановлювати повноваження особи, що підписує електронний документ на відповідність повноважень, а та кож допоможе виконати певні обмеження, щонаприклад встановлюються Національним банком України на те, що комерційні банкиможуть вступати у договірні відно сини лише з ідентифікован ими особами. Так у інформаціюможе надавати єдиний реєстр, я кий, в свою чергу, буде пере віряти її в момент реєстрації.
Доступ до пере вірки електронногопідпису може отримати будь-яка особа, що зареєстрована в системі і отрималазразок електронного підпису органу державної реєстрації електронних підписів.
Таким чином процедура підписанняелектронного документа буде здійснюватись наступним чином. Отримавши зразокелектронного підпису з єдин ого державного реєс тру, контрагент підписує певнийдокумент. Інша сторона договору перед ає файл електронного підпису на звірку таавтентифікацію суб’єк та, що йог о підписав. Після об робки інформації органєдин ого державного реєс тру відправляє клієнту файл з розшифровкоюзареєстрованої інформації про особу, що підписала документ і, головне підписуєцей файл с воїм електронним підписом. В залежності, від отриманої інформації про особу, що підписала документ (йог о повноважень на підписання), клієнт приймаєдоговір або платіжний чи інший документ як підписаний.
Власний електронний підписєдин ого державного загального реєс тру електронних підписів є безумовним, щовизнається будь-якою особою, зареєстрованою в системі, та судов ими органами. Зцього моменту інформація, що надійшла клієнту від єдин ого реєс тру є гарантієюдля нього з боку держав и, визнання документу. В сі мат еріальні відшкодування у разі виявлення неточностей лягають на “плечі” держав и. Водно час держава отримуєновий ринок, побудований на електронному документообігу, що принесе частинудоходів держав и у вигляді податків при проведенні операцій. Процедураелектронного документообігу значно с простить судовий процес через абсолютнупрозорість визнання повноважень с торін угоди, та приз веде до зниження судовихвитрат. Та кож значно зменшиться кіль кість шахрайств у електронній системіІнтернет, ця система перейде під контроль держав и та міждержавних організацій. Та кий перехід підвищить до віру клієнтів до Інтернет-комерції, а от же розширитьможливості торгов их стосунків українських ком паній з іноземними. Ще однимкроком на шляху до впровадження систем и є її законодавче визначення роботикомерційних банків з такими документами, як уста нов, що забезпечують рухкоштів. Для цього Національний банк України повинен узгодити с вої інструкції ззаконодавством.
Одночасно, у разі співпаданняелектронного підпису з зареєстрованим, і невиконання суб’єк том с воїхзобов’язань, він несе повну відповідальність, ос кільки йог о підпис був офіційнозареєстрований і виз нається судом на рівні з підписом на па перовому носію та печаткою (в передбачених випадках) у сукупності.
Вини кає ще од не логічне питання. Як гарантувати підписання другою стороною договору у разі необхідностідвостороннього обміну документу?
В ихід є. В цьому випадкунеобхідно передбачити на програмному рівні, що при підписанні електронногодокументу, в разі необхідності йог о обміну з контрагентом, сторона помічає йогояк та кий, що підлягає підписанню іншою стороною. Юридичну силу він буде матитільки після підтвердження єдин им держав ним реєстром електронних підписів.
При пере вірці документу,інформація обробляється в єдин ому реєстрі і, зрозуміло, розшифровується поміткапро необхідність йог о підписання іншою стороною. Тоді автоматизована системаєдин ого реєс тру над силає контрагенту файл з рек візитами та інформацією про особу, що підписала документ і по відомленням на кшталт: “Договір був підписаний… (вказується особа)… Юридочну силу він набирає лише у разі Ваш ого підписуданого документу.”. Суд повинен вважати дан у інформацію як непідтвердженняелектронного підпису – і це потрібно зауважити на законодавчому рівні.
Далі, у разі підписання другою стороною документу, підпис єдин им реєстром з роз шифровкою інформаціїнаправляється на підтвердження першій стороні угоди. Якщо підпис непідтверджується стороною угоди (не ті повноваження) документ залишається непідписаним і інформація про це над силається об ом сторонам угоди. У разі жпідписання, об ом сторонам угоди єдин им держав ним реєстром над силаєтьсяінформація про підтвердження електронних підписів на дан ому документі.
Для реєстрації електронногопідпису суб’єкт повинен з’явитись до органу реєстрації з відповіднимидокументами:
якщо це фізична особа –посвідченням особи та ідентифікаційним кодом;
якщо це юридична особа – здокументами, що засвідчують реєстрацію у в сіх необхідних установах, а такожСтатутом для визначення повноважень посадових осіб на підпис тих чи іншихдокументів.
Орган и державної реєстраціїелектронних підписів видає документ з інформацією, що була ним зареєстрована, підписаний та з печаткою єдин ого реєс тру. Клієнт повинен підписати документ, щовін погоджується зі внесеною інформацією. При виявленні по милок вони одразуповинні бути виправлені. При відповідності подан ої інформації зареєстрованій, всю відповідальність за достовірність несе, а вне сена інформація приймаєтьсясудом як безумовно правильна.
У разі будь-як их змін уреквізитах, повноваженнях або втрати електронного підпису клієнт повинен відразу сповіщати про це державний реєстр (строки повинні бути встановлені назаконодавчому рівні). Якщо інформацію подан о не було, а єдиний реєстр надавдругій стороні угоди за старілу інформацію всю відповідальність несе клієнт (цеймомент теж повинен бути глибоко пророблений на законодавчому рівні).
Розглянемона прикладі: існує дві фірми А та Б. Фірма А зареєструвала електронний підпис, що доз воляє директору підписання договорів на будь-які суми без об межень. На далі, в установчі документ и фірми А вносяться зміни, що обмежують правопідписання договорів директором на суму вище 50000,00 (п’ятдесяти тисяч) гривень, але зміни не вносяться до єдин ого державного реєс тру електроннихпідписів. Фірма А та фірма Б підписують договір на суму 500 000,00 (п’ятсоттисяч) гривень, шляхом проставлення електронного підпису директором фірми.
Фірма Б перед ає підпис наавтентифікацію та підтвердження єдин им держав ним реєстром електронних підписів. Той, в свою чергу, обробляє файл, і на основі зареєстрованої інформації профірму А, видає фірмі Б підтвердження, що документ підписано директором фірми А, що має право підписувати договори без об межень по с умі, і підтверджує с воїм(єдин ого державного реєс тру електронних підписів) електронним підписом. Фірма Бвважає документ підписаним – і це є безумовно правильним, ад же (як було вказановище) інформація, що над ходить з реєс тру є безумовною до визнання судом. ФірмаА не виз нає документ підписаним, ад же за статутом директор не мав права йогопідписувати. В дан ому випадку всю відповідальність понесе фірма А, ад же вон а не подала завчасно зміни до статуту для реєстрації у єдин ому державному реєстріелектронних підписів.
Таких випадків можна уникатишляхом підключення до видачі електронних підписів органів Державної реєстрації. Вони можуть підтверджувати повноваження суб’єктів згідно ста тутів (ад же статутофіційно реєс трується в Держадміністрації), а та кож в разі йог о зміни с воєчасновносити так у інформацію до єдин ої баз и дан их електронних підписів.
Єдиний реєстр дозволить уникнутище однієї проблем и – втрати повноважень у разі зміни установчих документів. Електронний підпис над ається к ерівництву підприємства (як правило директору та головному бухгалтеру) у вигляді дискет и. В разі втрати повноважень (внаслідокзміни установчих документів) к ерівниками підприємства, власники внос ять зміни до баз и дан их єдин ого державного реєс тру, шляхом подання відповіднихдокументів, або на стадії реєстрації статуту органами Держреєстрації. Таким чином електронна інформація дискет и втрачає повноваження електронного підпису, хоч дискета фактично залишається у власності к ерівник а. Ад же після підписаннядокументі, контрагент відправляє йог о на пере вірку до єдин ого реєс тру, де, в свою чергу, не отримує підтвердження повноважень.
Та кож при такому підході можнауникнути ряду проблем у сфері операцій фізичних осіб. Ад же не секрет, що дужевеликі об’єми у год здійснюються через мер ежу интернет з використаннямпластикових кар ток. Не рідко зустрічаються ситуації шахрайства з картковимигрошима, ос кільки реального підтвердження операції не робиться, а лишевводяться дані про номер карт ко, дату випуску та власника. Так у інформаціюлегко перехопити у мережі і використовувати на власний роз суд грошей зкарткового рахунку, шахраями. Якщо ж операцію потрібно буде підтвердити задопомогою електронного підпису – це зробить операцію значно безпечнішою як дляпокупців, так і продавців у мережі. Одночасно електронний підпис легко підлягаєпідтвердженню з боку єдин ого держаного реєс тру, а от же гарантований державою.
Побудову систем и в середині країниможна було б запропонувати за прикладом національної систем и електроннихплатежів. Існу вали б регіональні систем и, що об’єдну вались би в єдину мер ежу іобміню вались би інформацією із застосуванням електронних підписів кожної ізрегіональних систем.
Та кож дан а система зможе датиУкраїні певні пере ваги у с віто вій практиці. Ад же, напев не, вон а викличе інтересзбоку інших держав. Нароблене програмне забезпечення може бути продан им як дляпоповнення бюджету країни, так і для створення с уміс них систем з іншимикраїнами.
Розширення так ої баз и дан них ус вітовому масштабі зробить великий прорив на шляху об’єднання с віто воїторгівлі, об’єднання та прискорення економічних процесів. Для цього необхідно буде на міждержавному рівні укласти право ві угоди про визнання підписів системрізних країн. В реалії ж це будевиглядати як обмін інформації між двома єдин ими держав ними реєстрами двохкраїн.
Підписуючи договір контрагент и здвох країн можуть застосувати систему електронного підпису (уявіть яка економія часу та коштів на перевезення та розміщення к ерівництва в іншій країні). Підписпередається на підтвердження та аутентифікацію до національного державного реєструелектронних підписів, а той, в свою чергу, робить запит на реєстр країни контрагента. Між системами двох реєстрів використовуються електронні підписи, що визнаються об ома державами міждержавною угодою як безумовно підтверджуючіінформацію. Відповідно сторона яка на дала інформацію несе за її достовірністьповну відповідальність.
За рахунок таких дій система віддаленого доступу для користування с воїм банківським рахунком типу“клієнт-банк” могла б виконувати с вої функції від початку і до кінця, відзаключення угоди і до про плати визначеної суми за контрактом чи за комунальнимиплатежами.
Інтеренет зміг би зайняти с воємісце у с віто вій торгівлі не тільки як легкодоступний за сіб для комерції, але іяк безпечний, гарантований державою. Обсяги у год, укладе них в електронній формізросли в багато разів, ос кільки зараз вони заключаються як правило з фізичнимиособами і в рамках однієї країни, а захист за допомогою запропонованого реєструелектронних підписів, зробить електронний документообіг сприйнятливим для юридичнихосіб, а це не тільки великий обсяг платежів та у год, але й значно більші сумиугод.
Таке впровадження могло бпоставити Україну у ряд технологічно розвинутих держав, наблизити покупців тапостачальників як в середині України, так і за її межами один до одного іголовне гарантувало б законність операції держав ним органом, а от же і державою.
Захист інформації досягався б зарахунок створення так би мовити замкненої систем и. Ад же все було б підкореноєдин им правилам, що встановлені держав ним реєстром і визнавалися б усімаучасниками процесу. Внесення змін у систему дозволен о лише держав ним органам. Клієнти ж отримують доступ до систем и у режимі запит у на підтвердженняелектронного підпису.
Економічні витрати завикористання систем и повинні бути дуже малі, щоб не відштовхнути потенційнихклієнтів. Система зможе себе окупит и за рахунок масовості обслуговування. Коштиможна брат и, на приклад за реєстрацію, та за звернення за підтвердженням. Такасистема на користь і самій державі, ад же зменшить кіль кість та спроститьрозгляд значної кількості судов их с прав. І при цьому буде абсолютнопідконтрольною державі. Реєстр та кож дозволить значно спростити поданняобов’язкової звітності до податкових органів, пенсійного та інших фондів, аджеможна буде уникнути фізичної присутності людей при поданні, в сі операції зпередачі документів можна буде виконувати за допомогою комп’ют ера та засобівзв’язку, при цьому інформація буде абсолютно ідентифікованою.
Вирішаль ну роль у впровадженнісистем и належить юридичному оформлен ню дан их операцій та єдин ого державного реєс тру електронних підписів, наданню їм вказаних повноважень та правовихстатусів.

3.2. Вдосконалення діючої систем и “клієнт-банк” на основівпровадження інтернет-банкінгу.

Для виявлення перспектив них напрямківвдосконалення діючої систем и “клієнт-банк”, в першу чергу, необхідно встановитинедолік и систем и, тобто проблем и, що виникають у клієнтів банку при роботі зсистемою.
Основ ним джерелом інформації в даномувипадку можуть стати, насамперед с карги тих, хто безпосередньо працює зсистемою – клієнтів банку. Потрібно віддати належне роботі менеджерів КФ А КІБ“УкрСиббанк”. Ад же вони намагаються віднайти не долік и в роботі систем и наст адії зауважень, не доводячи ситуації до скандаль них. На основі отриманоїінформації про труднощі, з як ими зіштовхуються працівник и підприємств, щообслуговуються в К иївській філії А КІБ “УкрСиббанк”, та додаткові параметр и, якіклієнти хотіли б бачити в системі, формується с воєрідна “книга відгуків тапропозицій”, що при першій же можливості перед ається до Головного офісу банку умісті Харків для оброблення програмістами відділу автоматизації (потрібновідзначити їх високий професіональний рівень та досвід робот и), що приймаютьрішення про можливість внесення тих чи інших змін та вдосконалень, шляхомкоригування комп’ютерної програми.
Та кий двосторонній обмін думками та технологічними засобами між банком та клієнтом дозволив накопичити певні даніпро потреби клієнтів, що не можуть бути за доволені лише шляхом внесення змін досистеми “клієнт-банк” на програмному рівні.
В першій частині дан ого розділу ми вжерозглянули не долік и правового характеру та державного регулювання сфериелектронного документообігу, з як ими доводиться зіштовхуватись клієнтам банків при роботі з системою “клієнт-банк” тависловили с вої пропозиції, щодо можливостей вдосконалення цього напрямкуюриспруденції. Одна к, ці зміни можуть бути внесені лише на загальнодержавномурівні, шляхом внесення законодавчих ініціатив на рівні Верхов ної ради України, Кабінету Міністрів або Президента України. Існує ж ряд проблем, що можнавирішит и на рівні одного банку.
Рішення таких проблем не лише дозволитьуникнути непорозумінь з клієнтом через задоволення їхніх бізнесових по треб, аледозволить банку отримати ряд конкурент них пере ваг, що так необхідні пристрімкому роз витку банківської систем и України, при зростанні конкурент ноїборотьби, при вирівнюванні між банками якості надання основ них по слуг. В ційситуації лише нові рішення допоможуть привернут и прихильність нов их клієнтів, не розгубивши нароблену клієнтську базу.
От же, серед основ них проблем, щовиникають у клієнтів в процесі використання систем и “клієнт-банк” є:
— відсутністьвласності на програмне забезпечення, що в становлюється клієнту. Програмнезабезпечення не перед ається клієнту, а лише в становлюється на йог о комп’ют ер ізпередачею клієнта електронного підпису. Це є елементом залежності відпрацівник а банку;
— відсутністьмобільності використання систем и. Програмне забезпечення в становлюється на один- два комп’ютери клієнта. Це с творює обмеження по використанню систем и черезноутбуки, комп’ютери, що знаходяться в іншому офісі ком панії. Особливо вели кіпроблем и це с творює для великих підприємств, к ерівництво як их часто в иїжджає у відрядження, в тому числі за межі країни. Та кий від’їзд паралізує роботу фірмиз банком. Найчастіше, в таких випадках використовують передачу дискет и зелектронним підписом іншій особі ком панії, але та кий в ихід дуже небезпечний, ад же фактично веде до ризику легітимного підписання документів з шахрайською метою;
— необхідністьприсутності об ох осіб, що повинні підписати платіжний документ (найпоширенішаситуація; особи – директор та головний бухгалтер), в одному місці – разом зкомп’юте ром на я кий встановлено програмне забезпечення. К ерівництво ком панії, що має право підпису, для оперативного відправлення плат ежу повинно не покидатисвого робочого місця, а в наш час висок ої ділов ої активності — це практично неможливо.
— необхідністьвиїзду банківського спеціаліста до офісу ком панії для встановлення необхідногопрограмного забезпечення. Далеко не кож на ком панія прагне запрошувати до свогоофісу сторонніх осіб. Встановлення систем и безпосередньо зале жить від графікузайнятості банківського працівник а, що відповідає за да не направлення, йогоспівставлення з графіком робот и к ерівництва ком панії (ад же передачаелектронного підпису відбувається безпосередньо в руки к ерівник у). Та кож в иїздбанківського працівник а на місце встановлення програмного забезпечення систем и“клієнт-банк” зов сім не влаштовує багато мал их підприємств. Ад же пошире ним в таких ком паніях є встановлення робочого комп’ютерного терміналу не в офісі, а в домі чи квартирі директора або головного бухгалтера;
— можливістьконфлік ту програмного забезпечення систем и “клієнт-банк” з іншими системамипрограмного забезпечення. Система “клієнт-банк” розробляється, найчастіше, підстандартне програмне забезпечення комп’ют ера, не враховуючи особливості наборупрограм кожного клієнта, що може ускладнити роботу кожної з програм, абовзагалі вивести їх із робочого стану.
Як бачимо, перелік дан их труднощів неможна вирішит и шляхом вдосконалення діючої систем и “клієнт-банк”, ад же вониполягають у функціональних особливостях систем и як так ої.
Вирішення дан их питань пол ягає, на нашу думку, у впровадженні систем и віддаленого доступу інтернет-банкінг. Аналогисистеми в же певний час по сідають с воє поважне місце у с віто вій практицівисокорозвинутих країн заходу. На національному ринку так у систему вдалосявпровадити банку “Правекс” та “ВаБанку”. Основною ідеєю проекту є проведення електронногодокументообігу через всесвітню мер ежу Інтернет.
Вивчивши мод елі, що працюють наміжнародному банківському ринку та національному, нами було сконцентровано взапропонованій системі найкращі елементи з кожної з систем, що й пропонуютьсяна розг ляд.
А КІБ«УкрСиббанк» запропонує с воїм клієнтам систему інтернет-банкінг, що забезпечуєповноцінний банківський сер віс у режимі реального часу, за хищений доступ ізбудь-якої точки планет и до до відкової і фінансової інформації про рахунки в банку, можливість працювати з платіжними документами, відправляти їх черезІнтернет у банк, одержувати виписки з банку по рахунках за визначений період часу і ряд інших банківських по слуг.
У основу систем и інтернет-банкінг пропонуємо покластитехнологію «тонкий клієнт», що не потребує встановлення спеціалізованого програмного забезпечення накомп’ют ер клієнта банку і формування на ньому як их-не будь дан их, що забезпечуємобільність систем и. На сьогоднішнійдень в Україні «тонкий клієнт» не використовувався жодним банком і є перевагоюлише закордонних банків та користується задоволеними відгуками клієнтів. Використовуючи інтернет-банкінг, клієнт одержує доступ до с воїх рахунків ізбудь-яко го комп’ют ера, залученого до мережі Інтернет. Таким чином, при роботііз системою клієнт не при в’язаний до якогось одного комп’ют еру і має можливістьбеззупинно одержувати необхідну фінансову інформацію і проводит и усі операції, передбачені в меню систем и інтернет-банкінг, у тому числі здійснювати платежі, знаходячись в офісі, у дома, у відрядженні або на відпочинку, при цьому не маєзначення, у якій філії або відділенні А КІБ «УкрСиббанк» відкриті рахункиклієнта. Клієнти систем и інтернет-банкінг мають доступ до банківськихфінансових ресурсів і одержують актуальну інформацію в будь-я кий час доби, у будь-я кий день тижня.
Інтернет-банкінг є системою простою та зручною: роботаведеться зі звичним інтерфейсом Інтернет-броузера; відсутня проблема цілостілокальних дан их клієнта при виході з ладу або заміні комп’ют ера, перевстановленні операційної систем и і т. п.; у випадку модифікації систем и, банк над ає с воїм клієнтам нов у версію систем и, що не потребує додаткових дій поїї установлен ню з боку клієнта.
Інтернет-банкінг доз воляє клієнту переглядати інформацію пропоточний стан рахунків, у тому числі карткових, поточним оборотам, одержувативиписки по рахунках, приймати, виконувати і відміняти платежі, перераховуватизасоби з поточного рахунка на картковий, вносит и пластиков у карту в STOP-лист, спрямовувати заявки на пошук с ум надходжень по системі Western Union іодержувати інформацію про надходження с ум, одержувати за заявою інформацію про надходження коштів на рахунок, до відкові дані і копіїдокументів.
Система передбачає можливість спілкування зменеджером-операціоніс том банку в режимі реального часу і ведення оперативногообміну по відомленнями з банком і іншими користувачами систем и інтернет-банкінг, переглядати курс и валют НБУ.
У системі повинен бути передбачений архів, із яко го клієнтзможе витягти будь-які дані на в казану ним дату. У систему має бути включенафункція пошуку документів по задан им клієнтом рек візитам. У якості додатковихможливостей інтернет-банкінг повинен дозволят и заповнювати форму для оцінкикредитоспроможності клієнта (на загальнодоступному веб-сайті А КІБ «УкрСиббанк»), а та кож одержувати інформацію про діючі умов и депозитів і кредитування.
Простота і доступність інтернет-банкінг забезпечуєтьсямінімальними вимогами до устаткування клієнта: персональний комп’ютермінімальної конфігурації, що доз воляє працювати з операційною системою MSWindows 9x; наявність стандартного Інтернет-броузера; доступ в Інтернет (затехнічними характеристиками інших аналогічних систем — достатньо dial-upз’єднання і будь-яко го модему зі швидкіс тю доступу від 14400 b/sec); можливістьроботи зі стандарт ними Інтернет-серверами (https протокол, порт 443).
Максимально висок у безпеку проведення фінансових операцій у системі інтернет-банкінг забезпечує сер тифікація Службою Безпеки Українисистеми захисту електронного документообігу. Забезпечення безпеки без втратимобільності систем и досягається застосуванням декількох технологій: дляшифрування обміну дан ими використовується протокол SSL-3, що на сьогоднішнійдень є стандартом де-факто у фінансових Інтернет-додатках; для гарантованогопідключення клієнта цілеспрямовано до web-серверу А КІБ «УкрСиббанк»використовується технологія привселюдних сер тифікатів X. 509; ідентифікація при вході в систему провадиться по імені і паролю клієнта, отриманим ним у банку при реєстрації; у системі працює мех анізм електронного підпису, що виключаєможливість передачі іншими особами документів від імені клієнта, а такожпідробки і зміни в же підписаного документа, і я кий доз воляє однозначно довести авторство документів.
Впровадження систем и у в сіх філіалах та Харківському регіональномууправлінні дозволить охопити територіально май же всю територію України. Таким чином, вели кі корпоративні клієнти банку одержуть можливість здійснюватиконтроль фінансового стану дочірніх підприємств і філій. При цьому контрольможе здійснюватися як у вигляді перегляду стану рахунків, так і використаннядругого підпису, що може накладатися безпосередньо з центрального офісапідприємства.
Впровадження так ої систем и для банку, безперечно буде великим кроком у перед – показником використання в с воїйдіяльності висок их технологій за ради задоволення по треб йог о клієнтів. Цеозначає прихильність збоку клієнтів до банківської структур и, бо використанняскладних технологічних новинок є ознакою висок ого професіоналізму якпрацівників сектору комп’ютерних технологій, що можуть забезпечувати ком паніїзахист та функціональність систем и одночасно; професіоналізм менеджерськогоскладу, що вміє прислухатись до по треб клієнтів; та професіоналізм к ерівництвабанку, що не стоїть на місці, а прагне до розширення банківських по слуг, якомога ширшого задоволення по треб клієнтів.
Впровадження дан ої систем и доз воляєуникнути в сіх назван их нами проблем, що виникають в стандартній системі“клієнт-банк”. Перелік операцій, що можна виконувати за допомогою систем иінтернет-банкінг у с віто вій практиці вражає.
Пропонуємо визначити та кий перелікоперацій, за допомогою як их в системі інтернет-банкінг, клієнт “УкрСиббанку”зможе виконувати:
1. контрольрахунків та проведення платежів, накладання підпису на підготовлені платіжнідокумент и клієнтом, незалежно від йог о місцезнаходження, філії в якій відкриторахунки;
2. зручну роботу для клієнта, незалежно від кількості рахунків та їх приналежності;
3. переглядпоточного стану рахунків клієнтів в реальному масштабі часу;
4. контрольпроходження платіжних документів по рахункам клієнта в поточному операційномудні в реальному масштабі часу;
5. перегляд станурахунків та проведених документів за архів ну дату;
6. формуваннявиписки по групі рахунків на поточний момент часу;
7. формуваннявиписки по вибраному рахунку на поточний момент часу;
8. формуваннявиписки по групі рахунків за архів ну дату;
9. перегляд тадрук платіжних документів;
10. пошукдокументів по будь-яком у рек візиту;
11. веденняоперативного обміну по відомленнями з банком і між клієнтами – учасникамисистеми;
12. переглядкурсів валют Національного банку України;
13. перегляд станукарткових рахунків;
14. перегляд стану платіжних карт;
15. постановку платіжної карт и до стоп-листа;
16. подачу запитів та перегляд результатів пошуку переказів по системі Western Union;
17. оформит и заявку на кредит;
18. скластиплатіжні доручення на основі пустого бланку;
19. набірплатіжних доручень на основі шаблону;
20. набірплатіжних доручень на основі в же проведеного документу;
21. складанняшаблонів платіжних доручень;
22. редагуванняшаблонів платіжних доручень;
23. накладати на платіжний документ розділь них підписів першої та друг ої особи;
24. контрольпроходження етапів об робки документа, як стороною клієнта, так і в серединібанку;
25. переглядплатіжних документів відправлених ко респонденту;
26. переглядплатіжних документів, що не пройшли контроль операціоніста;
27. подачу заяви на отримання і доставку електронних копій конфіденційних документів в будь-яком у форматі.
Крім того, в рамках систем и можебути організована підсистема надання та перегляду документів звітності длякерівництва банку та акціон ерів, що дозволить оперативно впливати на ситуацію в банку та мат и великий ступінь контролю за банківськими операціям и.
Ще один позитивний момент відвпровадження систем и інтернет-банкінгу, я кий отримано з власного досвідуроботи, є зручність для робот и іноземних ком паній. Справа в тому, що вбільшості ком паній, які було створен о іноземцями, власники хо чуть матиабсолютний контроль над платежами, що проход ять з фірми. Раніше, та кий контроль дозволяли здійснювати банки з іноземним капіталом на кшталт “Сіті Банк(Україна)”, “Райффайзенбанк (Україна)”, “Ай. Ен. Дж. Банк (Украйна)” тощ о. Вони могли надавати так у по слугу через розвиненість с воєї мережі по с віту. Так збанком підписується договір, що платежі можуть бути відправлені лише після їхпідтвердження Голов ним офісом ком панії, що знаходиться за кордоном. Принадходженні плат ежу, на приклад “Сіті Банк (Україна)” робить запит до “СітіБанку” країни, де знаходиться Головний офіс ком панії, ті, в свою чергу, переправляють запит до офісу ком панії і отримують підтвердження або відхиленняплатежу, після чого дан а інформація перед ається до “Сіті Банк (Україна)». Та кий документообіг займає до п’яти го дин. Враховуючи те, що іноземні банкиприймають платежі поточним операційним днем максимум до 16:00, іноді виникаютьпроблеми з платежами.
Рішення на основіінтернет-банкінгу заціка вило іноземців, ос кільки при підписанні договору одинелектронний підпис отримує к ерівник ком панії – іноземець, а от же отримує повнийконтроль над станом рахунку та платежами за ним. Українська сторона (наприкладголовний бухгалтер) го тує платіжний документ і підписує власним електроннимпідписом, після чого з’єднується з к ерівник ом за кордоном і просить йогопідтвердити платіж. Той, в свою чергу заходить на інтернет-сайт “УкрСиббанку” ібачить введений платіж, після чого підписує власним електронним підписом. Лишепісля цього платіж переправляється контрагенту.
Не секрет, що саме іноземніком панії мають вели кі оборот и коштів та залишки на рахунках, є надія, щовпровадження систем и інтернет-банкінг зможе привернут и ці ком панії доукраїнського банку, відібра вши клієнтів у іноземних банків (особливо враховуючирізницю в платні за по слуги).
Щодо економічної обгрунтованостіпроекту – ми вважаємо, що йог о не можна розглядати як відокремлений проект ізвласною самоокупніс тю, скоріш вар то було б розглядати йог о як іміджевий, як перспективу до розширення клієнтської баз и, що в же безумовно приз веде доотримання додаткових (можливо дуже великих – за умов и привернення у вагиіноземних ком паній) доходів від інших банківських операцій. Одночасно ефекттакож буде від зменшення кількості клієнтів, що мають відвідувати банк, а отжезменшення навантаження на операціоністів. А та кож в зв’язку з відпаданнямнеобхідності в иїзду до клієнта для встановлення систем и – як-то було зістандартною системою “клієнт-банк”.
Що сто сується витрат, то до нихможна віднести витрати на розробку та впровадження систем и. На нашу думку, такіробот и А КІБ “УкрСиббанк” в змозі виконати власними силами за рахуноквисококласних спеціалістів та розвинутих мереж зв’язку. Ці витрати єодноразовими і не є дуже значними в структурі витрат комерційного банку. Витрати на обслуговування систем и спеціалістами будуть компенсовані за рахунокзменшення обсягу робіт і в ивільнення часу у працівників, що займаютьсяобслуговуванням систем и “клієнт-банк”. Додаткових витрат по каналах зв’язкубанк не понесе, ос кільки банком для поширення у мережі інтернет свого сайтувикористовується високопотужний виділений канал, що завантажений далеко не наполовину, а на віть менше.
Тим більше інформація, щопередається по системі інтернет-банкінг носить в основному текстовий характер, а от же і невеликий об’єм, що не над то навантажить систему.
За те перспектив и збільшенняпасивів банку нос ять значний характер, що приз веде до значного збільшеннядоходів в же за рахунок підвищення розміщення коштів у активні операції, некажучи про дохід від додаткових операцій, що будуть використовуватись новимиклієнтами.
Пор яд із мобільніс тю, високою функціональніс тю, доступніс тю ібезпекою, інтернет-банкінг є перспектив ним банківським продуктом. У системіпередбачене необмежене розширення переліку банківських по слуг і удосконаленнясервісу для корпоративних клієнтів і приват них осіб, наданих через мер ежуІнтернет.

РОЗДІЛ 4

4.1. Огляд систем и “клієнт-банк”у КФ А КІБ “УкрСиббанк”.

Система “клієнт-банк”, що над аєтьсяклієнтам КФ А КІБ “УкрСиббанк” власним клієнтам є роз робкою відділуавтоматизації “УкрСиббанку”. Введена у дію у 1995 році, і з того часу постійновдосконалюється власними силами та у в заємодії з розробниками інших програмнихбанківських продуктів, зокрема розробниками “операційного дня банку” – фірмою R-Style.
На час створення систем и банком буловивчено продукт и аналогічного застосування, що існу вали на ринку та пропонувалисьрозробниками програмного забезпечення. На основі зробленого аналізу дійшли до висновку про створення власногопрограмного продукту. Пере ваги такого рішення полягають у наступному:
§ роз робка програмного продукту власними силами є більшекономним способом, а от же потребує менші капіталовкладення;
§ роз робка власного продукту була під силувисококваліфікованому персоналу автоматизаторів банку – що дозволяло збільшитизавантаженість високооплачуваних працівників, тим самим зменшуючи видаткивцілому по банку;
§ врахувавши потреби клієнтів банку, особливості програми“операційний день банку” та не долік и існую чих систем вдалося створити найбільшпристосовану для клієнтів банку програму “клієнт-банк”;
§ створення продукту власними силами доз воляє і потеперішній час постійно вдосконалювати систему с воїми спів робітниками безвиклику спеціалістів іншої фірми;
§ роз робка продукту власними силами зменшила ймовірністьвиходу назовні комерційних та банківських таємниць, підвищила конфіденційністьроботи банку;
§ система може бути продан а іншій банківській уста нові, щозначно зменшить с обівартість продукту.
Таким чином програмний продукт А КІБ “УкрСиббанк”слугує банку в же 7 років. За цей час особливих нарікань клієнтів програма неотримувала. У разі виникнення змін зовнішнього середовища, програмістами банку оперативно вносяться корективи до програмного коду систем и, що доз воляє безвтрат часу задовольнити нові с подіванн я клієнтів, що вони прагнуть отримувативід систем и “клієнт-банк”.
Функціонально система“клієнт-банк” роз поділяється на банківську та клієнтську части ни.
От же функції “клієнтськоїчасти ни” – комплеку, що розміщений на підприємстві:
• ведення необхідноїнормативно-до відкової інформації;
• ведення значення рахунку клієнта, що євідображенням рахунку, я кий ведеться в банку, з максимально можливою точніс тю. Можливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тільки фактичнопроведених документів — фактичного, та з урахуванням «коштів у розрахунках» —прогнозованого;
• підготовка початков их платіжних документів(або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтеріїпідприємства);
• обмін з банком платіжними документами;
• отримання відповідних платіжнихдокументів з банку;
• обмін з банком технологічноюінформацією та надання клієнту повної інформації про стан виконання розрахунків за кож ним з платіжних документів, що проходить як через систему «клієнт-банк», так і за межами систем и (на приклад, проведення документів цього клієнта впаперовій формі через операціоніста банку);
• ведення протоколів робот и, архівівпроведених (та відхилених) трансакцій.
Іншій частині комплексу – “банківській частині” –що розміщено у банку відведено інший перелік функцій, зокрема:
• ведення нормативно-до відковоїінформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської части ни;
• роз поділ прав доступукористувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобіганнянесанкціонованому доступу;
• обмін платіжними документами зклієнтською части ною, з інформуванням клієнта про результат и приймання йогодокументів або їх відхилення (з обо в’язковим по відомленням причин відхилення);
• обмін платіжними документами зпрограмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська части на систем и «клієнт — банк»може бути одним з компонентів ОДБ), я кий власне і в иконує розрахунки клієнтаза документами, що отримані через систему «клієнт — банк», а та кож веденнярахунків клієнтів з відображенням фактично виконаних трансакцій;
• обмін із клієнтською частиноюдопоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими документами на зразок «виписказ рахунку», на основі як их клієнт має змогу отримати повну інформацію про стансвого рахунку та рух коштів на ньому;
• ведення протоколів робот и, архівівпроведених (та відхилених) трансакцій.
Система “клієнт-банк” складається з двох програм: програми “клієнт-банк” УкрСиббанку та поштової програми RS-Mail 4.0. Програма “клієнт-банк” призначена для вводу і відправлення платіжних документів до поштової програми. Поштовапрограма призначена для відправки і прийому документів із банку по каналамзв’язку.
Система працює в режимі OFF-Line, тому більшість операцій в иконуєтьсяпісля натиснення функціональної к лавіші “обновит и”. Та кий принцип побудови в сіхісную чих в Україні систем віддаленого доступу до банківських рахунків“клієнт-банк”. Це доз воляє уникати перевантаження систем електронногообчислення та максимально ефективно роз поділити час комп’ютерного обладнання навиконання поставлен их задач. Так, виписка клієнта формується кожні 40 хвилин.Іноді, цей інтервал є за великим для певної категорії клієнтів, зокрема VIP-клієнтів. Ад же платежі по таким ком паніямпроводяться у дуже оперативному режимі, використовуючи повний спектропераційного часу банку. Для задоволення по треб таких клієнтів існує функція позменшенню часу між формуванням виписок до 15 хвилин.
Інший важливий аспект робот и систем и “клієнт-банк”є безпека передачі дан их. Сучасні метод и криптографії – шифрування електроннихдокументів дозволяють зменшити ризик перехоплення та зчитування інформації абоїї зміну до мінімуму. Найчастіше для здійснення зловмисних дій використовуєтьсяперехоплення паролю. В ситуації з встановленням систем и “клієнт-банк” та кий хідабсолютно виключений, ад же для встановлення систем и до офісу клієнта в иїжджаєспеціаліст банку, я кий, після встановлення відповідно го програмногозабезпечення, перед ає дискет и з електронним підписом особі, повноваження якоїпере віряються за Статутом чи іншими правовстановлюючими документами.
Система “клієнт-банк” УкрСиббанку доз воляє взначній мірі автоматизувати процес об робки інформації та проведення платіжнихдокументів. Зокрема, системою формується перелік архів них документів. По запитуклієнта можна переглянути:
q повний перелік відправлених платежів запевний проміжок часу;
q повний перелік отриманих платежів запевний проміжок часу;
q перелік платежів відправлених на певногоотримувача;
q перелік платежів отриманих від певноговідправника;
q перелік операцій проведених за певну датуі т. д.
Такожклієнт може формувати шаблон и документів для автоматичного заповнення по платежам з однаковими рек візитами, як то податкові платежі, перерахування до Пенсійного фонду, постійним постачальникам та ін.
Система“клієнт-банк” автоматично пере віряє певні рек візити на відповідність, зокремапри введені МФО банку отримувача коштів автоматично видається на екран йогоназва за до відни ком, що постійно обновлюється дан ими НБУ. Код ЄДРПОУперевіряється на відповідність зареєстрованому у банку, ад же за вимогами НБУтака пере вірка покладена на установи комерційних банків.
Проблема, з якою часто зіштовхуютьсярозробники та користувачі систем и “клієнт-банк” – це конфлікт програмногозабезпечення, що встановлено на комп’ют ері клієнта із програмним забезпеченнямсистеми “клієнт-банк”. Над її вирішенням постійно працюють спеціалісти відділуавтоматизації. Теоретично є декіль ка виходів з так ої ситуації.
Можлива наявність окремої підсистемителекомунікації, яка доз воляє побудувати банківську та клієнтську частининезалежно від конкретних засобів електронної пошти і внаслідок цьогозабезпечити функціонування програмного забезпечення систем и «клієнт-банк» урізних телекомунікаційних середовищах.
ВУкраїні в же існують систем и «клієнт-банк», які є не від’ємною складовоюпрограмного комплексу автоматизації бухгалтерії клієнта. Це доз воляє не тількиповніс тю автоматизувати бухгалтерський облік на підприємстві, а й побудуватиєдину технологічну лінію для виконання в сіх фінансових операцій підприємства.
Архітектуракожної конкретної систем и «клієнт-банк» та специфіка технології її роботиперебувають в досить широкому діапазоні. Практично широка роз робка тавпровадження систем «клієнт-банк» в Україні тільки починається. Томунайближчими роками очікується різке зростання як кількості клієнтів, щокористуватимуться цим сучасним видом по слуг, так і рівня програмно-технічнихрозробок таких систем.
4.2. Роз робка комплексу задач “Аналіз ефективностівикористання систем и “клієнт-банк”.

На сучасному етапі роз витку банківськихтехнологій та комп’ютерних програм, практично жодна банківська операція невиконується без застосування технологій комп’ютерного обладнання. Таке широкеполе застосування доз воляє в значній мірі автоматизувати складання не лишеподаткової звітності та файлів звітності для Національного банку України, а лей управлінської звітності банку. Зокремадля управління лік відніс тю банку повсякденним стало надання першим особам банкузвітності за попередній день по змінам позицій балансових рахунків банку.
Зазвичай робота систем и “клієнт-банк” непідлягає такому детальному огляду і розглядається лише у комплексірозрахункових операцій банку. На нашу думку, перспектив и приросту доходів поцій позиції передбачає проведення більш детального аналізу, принаймні на рівніпланово-економічного підрозділу банку вцілому та йог о філій зокрема.
Так, застосувавши проведений намикореляційно-регресійний аналіз приросту доходів від систем и “клієнт-банк” взалежності від приросту кількості клієнтів банку, можна з дуже висок им ступенемточності спланувати в заємозалежність цих показ ників, ад же приріст кількостіклієнтів є безумовним атрибутом бізнес-плану банку.
Роз робка комплексу задач для проведенняаналізу ефективності робот и систем и “клієнт-банк” дозволить встановити потребианалітиків у показниках діяльності систем и та реалізувати їх за допомогоюнаписання програмного продукту, що дозволить максимально скоротити витрати часу на обробку первинної інформації.
Роз робка комплексу задач передбачаєпобудову таблиці Microsoft Excel та розрахунок на її основі показ ників структур и клієнтівз точки зору долі тих, що використовують систему “клієнт-банк”; доходності систем и“клієнт-банк” на одного клієнта вцілому та на одного клієнта, що використовуєсистему “клієнт-банк” зокрема.
Підсумком роз робки повинно бути графічнезображення динамік и кількості клієнтів вцілому та тих, що використовуютьсистему “клієнт-банк” зокрема, для наглядності проведеного аналізу.
Метою створення програми автоматизаціїаналізу ефективності робот и систем и “клієнт-банк” у КФ А КІБ “УкрСиббанк” єприскорення аналізу ефективності за рахунок впровадження комп’ютернихтехнологій, визначення ключових позицій аналізу та можливостей подальшогозастосування результатів. Зокрема важливим моментом аналізу є програмарозрахунку потенційного приросту доходів від систем и “клієнт-банк” в залежностівід приросту кількості клієнтів. Дан а роз робка дасть змогу чіткіше визначатипланові показники приросту доход ної части ни банку на основі інших показ ників, що будуть запропоновані аналітичним відділом.
На сьогоднішній день бізнес-планомпередбачено переведення до кінця рок у 32% клієнтів на обслуговування по системі“клієнт-банк”, що викликано процесом вдосконалення обслуговування клієнтів через оптимізацію завантаження на одного операціоніста та автоматизованубанківську систему. Відповідність долі клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк” у загальному обсязі клієнтів дозволить пере вірити створенапрограма, з виведенням на екран підказки-оклику “звернути у вагу на показниквиконання бізнес-плану”.
Об’єдна вши отриману інформацію пропоказники перераховані вище, відділ аналізу та планування фінансових потоківзможе простежити тенденцію розвиткуоперацій за системою “клієнт-банк”, оцінити їх ефективність та зіставит и зпоказниками бізнес-плану на предмет їхнього виконання.
Організаційно-економічна постановка задачі дозволить нам простежити дію програми в процесі виконання поставленихзадач. Послідовність дій визначається загальними принципами побудовипрограмного забезпечення на комп’ютерній мові Visual Basic (рис.4.2.1.).

?

Рис. 4.2.1. Блок-сема роботимакросу “Аналіз ефективності робот и систем и “клієнт-банк”.

?

Продовження Рис. 4.2.1. Блок-сема робот и макросу “Аналізефективності робот и систем и “клієнт-банк”.

Як видно з блок-схем и, робота програмипобудована на принципі повторення операції введення аргументу з подальшимобчисленням і виведенням на екран результатів обчислення. Побудова графічногоматеріалу працює аналогічно за допомогою команд и “inputbox”, що доз воляє ввести аргумент и, зподальшим використанням введеної інформації як параметрів побудови графіку.
Та кож застосовується функція “IF”, що доз воляєзадати умов у виконання операції, та в залежності від результату пере вірки умовивидає той чи інший результат.
Інструкція з використання програми:
1. Розпочатироботу з програмою “Аналіз ефективності робот и систем и “клієнт-банк” можнавибравши команду “Макрос” із пункту меню “Сер віс” та вибравши відповідниймакрос – “Аналіз ефективності робот и систем и “клієнт-банк” або ж нажавшисполучення “гарячих к лавіш” – Ctrl+А. Після цього потрібно запустит и роботу макросунатиснувши кнопку “Виконати”.
2. Система виведена екран по відомлення про с воє призначення – аналіз ефективності робот и систем и“клієнт-банк”.
3. Система формуєзагальну о болонку таблиці, заголовки колонок та перелік місяців аналізу. Післячого виводить запит про кіль кість клієнтів, що використовували систему“клієнт-банк” на кінець кожного з досліджуваних місяців. На приклад: “В ведітькіль кість клієнтів, що використовували систему “клієнт-банк” на кінець Січнямісяця?”. Потрібно ввести фактичні значення за запитуваний місяць.
4. Система робитьзапит про загальну кіль кість клієнтів банку, аналогічно попередньому запит у. Необхідно ввести фактичні значення по кожному місяцю.
5. Системарозраховує долю клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” в загальномуобсязі клієнтів, у процентному спів відношенні. Після чого пропонує користувачупростежити чи в иконується відповідний показ ник бізнес-плану в 32%. Післянатиснення кнопки “О К”, система проводить співставлення фактичних результатівіз показниками бізнес-плану з виведенням на екран результату або “показникбізнес-плану виконано”, або “показ ник бізнес-плану не в иконується. Потрібноактивізувати роботу”.
6. Наступнимкроком програми є визначення потенційного приросту доходів від систем и“клієнт-банк” у наступному періоді часу (в наш ому випадку це 2002 рік). Системапропонує ввести потенційний приріст клієнтів у 2002 році. Після введеннязначення система на основі кореляційно-регресійного аналізу, з допомогою якогобуло встановлено функціона льну залежність між показниками, розраховує прирістдоходу в середньому у 2002 році.
7. Підтвердившиперегляд результатів і натиснувши кнопку “OK”, користувач переходить доаналізу доходності систем и “клієнт-банк”. Для цього програма робить запиткористувачу на введення доходів отриманих від систем и “клієнт-банк”, підсумкомз початку рок у на кінець місяця.
8. На основіотриманих дан их система розраховує показники: “Рівня доходності на одногоклієнта” та “Рівня доходності на одного клієнта систем и “клієнт-банк”.
9. Наступнимкроком програми є пропозиція користувачу розглянути графік приросту кількостіклієнтів вцілому та кількості клієнтів, що використовують систему“клієнт-банк”. У разі підтвердження пропозиції натисненням кнопки “OK”, системавиводить на екран графік.
10. Після за кінченняроботи макросу на екрані залишаються табличні дані; коефіцієнти, щорозраховувались системою; графік – з як ими можна продовжити дослідження, розраховуючи похідні дані.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши мат еріа ли роз глянуті у дипломній роботі тавсебічно вивчивши досліджувану тему, ми можемо зробити певні висновки. Система“клієнт-банк” безперечно у війшла до банківських технологій на рівні програмиопераційного дня банку, електронної пошти НБУ та інших комп’ютерних програм безяких неможливо уявити сучасний комерційний банк. Слідуючи роз витку банківськихтехнологій високорозвинутих країн Західної Європи, США та Азіатського регіон у, Україна долає пере пони недостатності капітал у для роз витку висок их технологій ідолає прірву між українським банківським ринком та банківським ринкомвищеперечислених країн за рів нем по слуг, що надаються клієнтам, зокрема йрів нем систем и “клієнт-банк”.
Система “клієнт-банк” А КІБ “УкрСиббанк” доз воляєкористувачам отримувати повний перелік по слуг, що над ається користувачаманалогічних систем інших банків: проведення платежів, отимання виписок зарахунками, отримання поточної інформації банківської сфер и, інформації НБУ, створення шаблонів документів, перегляд документів за великим перелікомфільтрів та інше. Роз робка програми власними силами доз воляє і по сей день постійно вдосконалювати структуру за для пристосування програмного забезпеченнясистеми “клієнт-банк” до сучасних умов діяльності як клієнта, так і банку. На приклад, часті зміни діючого законодавства, що внос ять або знімають заборонина певні вид и операцій, вдосконалення систем автоматизованого бухгалтерськогообліку клієнтів банку, вимагають постійного стеження за ними та внесеннякоректив до систем и “клієнт-банк”.
Проаналізувавши динаміку приросту клієнтів систем и“клієнт-банк”, можна помітити значний приріст прихильників використання дан оїсистем и серед клієнтів КФ А КІБ “УкрСиббанк”. Такі структурні зрушення викликанідекіль кома факторами: по-перше приростом доходів клієнтів, що доз воляєвитрачати певні кошти на потребу в системі “клієнт-банк”; збільшенням кількостіклієнтів, що потребують швидкого, оперативного вирішення проблем, проведеннярозрахунків, що та кож надаютьперевагу системі “клієнт-банк” роботі зопераціоніс том банку; вдосконаленням діючих систем, що максимально пристосовуютьсистему до по треб клієнта; зменшенням вар тості по слуги систем и “клієнт-банк”, внаслідок зниження с обівар тості систем и для банку та збільшення кількостіклієнтів, що використовують систему.
Темп и приросту кількості клієнтів по системі “клієнт-банк”перевищують темп и приросту загальної кількості клієнтів, що та кож підтверджуєнаше твердження про популяризацію систем и. Питання швидкого приросту кількостіклієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” приз водить до виникненняпотреби вивчення потенційних можливостей приросту доходів від цієї діяльності. Простеживши залежність приросту доходів від використання систем и “клієнт-банк”від приросту кількості клієнтів, що використовують дан у систему нами буловиведено рівняння залежності, що дозволить прогнозувати доход ну части ну бюджету банку. Іншим рівнянням регресії було визначено функціона льну залежність міжприростом кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та приростом загальної кількості клієнтів. Об’єдна вши ці два рівняння та визначившищільність зв’язку між факторами ми розрахували функціона льну залежність міжприростом кількості доходів від використання систем и “клієнт-банк” та приростомзагальної кількості клієнтів банку. Це дозволить спрогнозувати у бізнес-планідоход ну части ну від використання систем и на основі запропонованого показникаприросту кількості клієнтів. Як відом о, цей показ ник визначається на основідосліджень позицій банку на ринку та політик и роз витку, що обирається накерівництвом на наступний період.
Цікавими та кож є мат еріа ли дослідження структур и операційпо системі “клієнт-банк” та долі операцій по системі “клієнт-банк” у загальнійструктурі операцій. Так, якщо в структурі клієнтів доля ком паній, щовикористовують систему “клієнт-банк” є величина малозмінна і складає на рівні30%. Одна к бізнес-планом на 2002 рік встановлено показ ник на рівні 32%. Длявиконання дан ого показника відділу менеджерів потрібно активізувати роботу вцьому напрямку. Можливими шляхами вирішення питання є проведення рекламноїакції з безкоштовним встановленням систем и “клієнт-банк”. Практика показує, щоокупність таких акцій досягається на протязі 6 місяців, ад же нові клієнтисистеми привносять додатковий дохід за щомісячне використання систем и – наданий момент це 70 гривень. Та кож так а акція дозволить здійснити перерозподілнавантаження з операціоністів банку на автоматизовану систему банківськихрозрахунків та допоможе уникнути фактору особистості – неприйняття клієнтомопераціоніс ту банку.
В структурі кількості банківських платежів використаннясистеми “клієнт-банк” є дуже популярним – на рівні 60-70%. По су мам платежів єта кож структурний пере кіс в сторону використання систем и “клієнт-банк” – через систему проходить більше 70% усіх с ум платежів по банку. Таке зміщенняпояснюється рів нем бізнесу ком паній, що використовують систему “клієнт-банк”, ад же, насамперед, це вели кі ком панії, так звані “блакитні фішки”, та ком паніїсереднього бізнесу, значно менше малого бізнесу та суб’єктів підприємницькоїдіяльності – фізичних осіб. Виходячи з оборотів таких ком паній – зрозуміло щоїхні платежі складають левов у част ку усіх банківських платежів клієнтів банку. Та кий же висновок можна зробити й по су мам платежів, ад же вели кі ком панії, в основному представляють виробництво та оптову торгівлю, об’єми розрахунків вцих галузях значно вищі, аніж в роздрібній торгівлі чи сфері по слуг. Таким чином при долі клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у 28-30%, доля кількості платежів та с ум платежів значно в ища на рівні 60-80%. З одного боку такийпоказник є висок им і відповідає по требам банку у збільшенні завантаженняавтоматизованих систем. Одна к цей рівень у 60-80% можна ще значно підвищити зарахунок ком паній малого бізнесу, особливо враховуючи той факт, що останнімчасом такі ком панії все частіше надають пере вагу використанню систем и“клієнт-банк”. Значною перепоною на шляху до вирішення цього питання є високавартість інкасаторських по слуг як банків, так і охоронних структур. Цепризводить до того, що підприємства роздрібної торгівлі і сфер и по слуг повиннівласними силами здавати виручку до банку, а от же й немає потреби у використаннісистем и віддаленого доступу “клієнт-банк”. З часом, на нашу думку, такаситуація буде змінюватись у бік здешевлення по слуг інкасаторів, як-то відбулосяз по слугою “клієнт-банк” або картковими по слугами банків.
Важливою проблемою, що постійно постає перед користувачамиелектронних систем є недосконалість законодавства цієї об ласті, що не маєчітких визначень як-то електронного документу, так і процедур використанняелектронного документообігу. Використання систем и “клієнт-банк” фактично базується на рівні договірних відносин між банком та ком паніям и-користувачамипослуги. Підтримки чи захисту з боку держав и у вигляді норматив них документів практично не існує. Потрібно створити правову структуру, що повніс тю визначаласферу електронного документообігу, як аналогічну сфері паперовогодокументообігу. Так електронний цифровий підпис повинен визнаватись у судовому порядку як підпис зроблений власноруч уповноваженими особами ком паній, аелектронний документ не визнавав би жодних сумнівів, щодо йог о справжності. Повинні існувати процедур и експертизи електронних документів, на кшталтхімічній чи фізичній експертизі па перового носія. Одна к при визначеннісправжності електронного підпису вини кає проблема визнання цього підпису з бокусторін угоди. Вирішенням цієї проблем и є запропонована нами в дипломній роботісистема єдин ого державного реєс тру електронних підписів. Принцип побудовисистеми є аналогічним єдин ому державному реєс тру застав рухомого май на. Внесення запису до такого реєс тру о значає першочергове право на заставу особи, що йог о внесла. На такому ж принципі повинен бути побудований і єдиний реєстрелектронних підписів. При реєстрації підприємства к ерівництву над ається дискет из електронними підписами, одночасно формується база дан их з повноваженнями к ерівників. При підписанні будь-якогоелектронного документу, к ерівник ком панії підтверджує документ с воїмелектронним підписом. Сторона контрагент зможе без зайвих зусиль пере віритисправжність підпису вийшовши на корпоративний сайт Єдин ого державного реєструелектронних підписів. Одночасно з підтвердженням підпису орган и реєс тру надаютьінформацію про повноваження особи, що підписала документ. Інформацію наданаєдин им держав ним реєстром підкріплюється підписом уповноваженої установи державного органу, що виз нається в судовому порядку як безумовний і не підлягаєзапереченню. Це дозволить перевести розрахунки через електронну систему взовсім інше русло – абсолютної безпеки операції, з рів нем захисту не меншим, аніж у паперових документів. Та кож таким шляхом буде вирішено питання укладанняугод між контрагентами з різних міст України, ад же за для підписання договорунеобхідно буде лише визначити умов и договору, на приклад по телефону. Такожзначно скоротиться злочинність у картковому бізнесі, яка досягає 1 млрд. дол. США на рік. Створення Україною так ої систем и дозволить їй контролюватиподальший с вітовий роз виток з можливим продаж ем розробок за кордон. А укладенняміжурядових у год дозволить підписувати контракт и з іноземними партнерами таксам о легко, як і з вітчизняними.
Щодо вдосконалення самої систем и “клієнт-банк” на рівні“УкрСиббанку”, то можливим шляхом є впровадження систем и інтернет-банкінгу. Цясистема набирає все більшої популярності у с віто вій практиці. Не є виключеннямі досліджуваний банк. Система “інтеренет-банкінг” доз воляє користуватисьвласним рахунком без при в’язки до робочого місця. Фактично роботу з рахункомможна проводит и з будь-яко го комп’ют ера, що під’єднаний до мережі Інтернет, шляхом входу до корпоративного сайту “УкрСиббанку”. Витрати на так у системуневисокі і окупність проекту досягається за рекордно малі строки, при цьомувартість по слуги для клієнта дозволить перевести малий бізнес на автоматичне обслуговуваннята вирішит и задачі поставлені к ерівництвом банку на найближчий період часу.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про банки та банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.00 р.
2. Прогосподарські товариства: Закон України №1576-XII від 19.09.91 р.
3. ПроНаціональний банк України: Закон України №679-XIV від 20.05.99 р.
4. Пропідприємництво: Закон України №698-XII від 07.02.91 р.
5. Пропідприємства в Україні: Закон України №887-XII від 27.03.91 р.
6. Про платіжні системита переказ грошей в Україні: Закон України №2346-III від 05.04.01 р.
7. Провдосконалення готівково-розрахункових операцій: Поста нова КМУ №1075 від30.12.93 р.
8. Інструкція №1з організації емісійно-касової робот и в установах банків України: Поста нова НБУ№129 від 07.07.94 р.
9. Інструкція №3про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті: ПостановаНБУ №121 від 27.05.96 р.
10. Порядокведення касових операцій у національній валюті в Україні: Поста нова НБУ №21 від02.02.95 р.
11. Про “Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтіві в заємовідносин з цього питання між установами Національного банку України такомерційними банками”: Поста нова НБУ №166 від 30.06.95 р.
12. Провдосконалення надання по слуг у галузі розрахункового обслуговування комерційнихбанків та регіональних управлінь Національного банку України: Поста нова НБУ№245 від 28.09.95 р.
13. Прозатвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському оборотіУкраїни: Поста нова НБУ №204 від 02.08.96 р.
14. Прозатвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національнійвалюті: Поста нова НБУ №135 від 29.03.01 р.
15. Прозатвердження Інструкції про порядок відкриття банками рахунків у національнійта іноземній валюті: Поста нова НБУ №527 від 18.12.98 р.
16. Прозатвердження Правил організації розрахунково-касового обслуговуваннякомерційними банками клієнтів і в заємовідносин з цього питання міжтериторіальними управліннями Національного банку України та комерційнимибанками в національній валюті: Поста нова НБУ №44 від 05.02.01 р.
17. Пробезготівкові розрахунки в господарському обороті України: Лист НБУ №22001/116від 24.05.93 р.
18. Про розрахункиза пластиков ими картками міжнародних платіжних систем: Лист НБУ№13-110/609-2071 від 25.03.97 р.
19. Про умовидоговору на розрахунково-ка сове обслуговування: Лист НБУ №25-113/193-678 від30.01.01 р.
20. Щодо Перелікуоперацій розрахунково-касового обслуговування, що здійснюються установамибанків в Україні: Лист НБУ №12-111/561 від 19.05.00 р.
21. Щодо порядку відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Лист НБУ№44-215/3419 від 03.12.01 р.
22. Щодоздійснення розрахунково-касового обслуговування в іноземній валюті: Лист Державної митної служб и №11/1-9592 від 23.12.96 р.
23. Автоматизациярасчетных операций банков и фондовых бирж. – М.: Церих-ПЭЛ, 1995. – 206с.
24. Анализ экономической деятельности клиентов банка: Уч. пособие / Под ред. Лавру шина О. И. – М.: Инфра-М, 1996. – 80с.
25. Бабаев А. Банки в сети Интернет // Банковские технологии. – 2001. – №11. – С. 36-38
26. Банк: Партнерство в бизнесе. – М.: Приор, 1994. – 128с.
27. Банківськаенциклопедія / Під ред. Мороза А. М. – К.: Ель тон, 1993. – 336с.
28. Банківськасправа: Навчальний по сібник / За ред. Тиркала Р.І. – Тернопіль: Карт-бланш,2001. – 314с.
29. Банківськіоперації: Підручник / Під ред. Мороза А. М. – К.: КНЕУ, 2000. – 384с.
30. Банковское дело / Под ред. В. И. Колосников а, Л. П. Кроливецкой. — М.: Финансы и статистика,1995. — С. 18.
31. Бицька Н. З. Кризовi явища в банкiвськiй системi Украiни та шляхи iх подолання // ФiнансиУкраiни. – 1999. – №9.– С. 83-85
32. Брег еда О. Місце банківських по слуг в інтернет-просторі України // Вісник НБУ. – 2001. –№6. – С. 23-25
33. Буркин М., Васин А., Гузов К. Определение себестоимости и установление тарифов на банковские услуги // Банковские технологии. – 2001. – №4. – С. 56, 57
34. Бушуєв а І., Дем’яненко В. Реінжиніринг банківських бізнес-процесів як складовавдосконалення менеджмент у комерційного банку // Вісник НБУ. – 2001. – №3. – С.20-23
35. ВаврищукЕ.I. Організаційно-право ві засадив заємовідносин Національного банку України з комерційними банками в Україні: Текст лекцій. – К.: КДТЕУ, 1995.– 22с.
36. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. по сібник. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 2000. –243с.
37. Введение в банковское дело / Т. А мели и др. — М.: Мир и культура, 1997. — С.26.
38. Вишневская И., Сафонов Ю. Банковские услуги. Итоги социологического опроса // Бухгалтерия и банки. – 1998. – №2. – С. 63-67
39. В ступ до банківської справи: Учбовий по сібник / Під. Ред. Савлука М.І. – К.: Либідь,1998. – 344 с.
40. Гайдай Т. Б. Требования НБУ по осуществлению операций с национальной валютой // Налоги и бухгалтерский учет. – 1996. – №44. – С.35-37
41. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін. – К.: Либідь, 1992. – 331 с.
42. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под. ред. О. И. Лавру шина. – М.: Финансы и статистика,1998. – 448 с.
43. Дзюблюк И. Продеякi напрямки роз витку ринку банкiвських по слуг в Украiнi // Фiнанси Украiни.– 1997. – №1. – С.86-92
44. Дзюблюк О. Допитання про суть комерційного банку і специфіку банківського продукту // ВісникНБУ. – 1999. – №4. – С. 60-62
45. ДзюблюкО. В. Про де якi напрямки роз витку ринкубанкiвських по слуг в Українi // Фiнанси України. – 1999 – №1.– С. 86-91
46. Дианова-КлоковаИ., Хрустале в Л. Мобильные банковские офисы // Банковские технологии. – 2001. – №1. – С. 58-64
47. Дорундяк М., Михайлова В. Резервування та відновлення робот и банківської систем и // ВісникНБУ. – 2000. – №7. – С. 58-61
48. Евтюшкин А. Интернет-коммерция и банки // Банковские технологии. – 2001. – №1. – С. 67,68
49. Ефимов а Л. Г. Банки: ответственность за нарушение при расчетах. – М.: Ос та, 1996. – 74с.
50. Єрохина Н., Микитина О. Електронні гроші в платіжній системі держав и // Фінанси України. –2002. – №3. – С. 134-139
51. Зайнулин М. Перспективы внедрения Интернет-банкинга // Банковские технологии. – 2001. – №7-8. – С. 54-60
52. Застосуванняокремих положень Інструкції “Про відкриття банками рахунків у національній таіноземній валюті” // Вісник НБУ. – 2000. – №9. – С. 52, 53
53. КіндрацькаЛ. М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках. – К.: КНЕУ, 2000. – 404с.
54. Кіреєв О., Жабська І. Система комерційних банків України: підсумки рок у // Вісник НБУ. –1999. – №3. – С. 21-22
55. Козлова Е., Галанина Е. Бухгалтерский учет в коммерческих банках. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 432с.
56. Короб кіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. – 2000.– №1. – С. 49-52
57. Кравець В. Перспектив и здійснення безготівкових розрахунків в Україні // Банківськасправа. – 2000. – №6. – С. 3-8
58. Кривошеєв а Н. Банківське законодавство: актуальні питання // Вісник НБУ. – 2000. – №5. – С.46,47
59. Кузнецов Н.«Клиент-Банк» // Бизнес и банки. – 1999. – №11. – С. 3,4
60. Липис А., Маршал Т., Линкер Я. Электронная система денежных расчетов. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 321с.
61. Макарова Ю. Кредитные системы в Internet //Финансовая консультация. – 1997. –№25. – С. 20
62. Марков О., Сахарова Л., Сидоров В. Коммерческие банки и их операции. –М.: Хорда, 1995. –317с.
63. Махаєв а О. Основні принцип и для систем но важливих платіжних систем // Вісник НБУ. – 2000.– №9. – С. 56-58
64. МеджибовськаН. Банківські по слуги та Інтернет // Банківська справа. – 2001. – №5. – С.41-43
65. МеджибовськаН. Банківські сервер и в Інтернеті // Вісник НБУ. – 2000. – №5. – С. 38,39
66. МірошніченкоТ. Підсумки робот и СЕП у 2000 році // Вісник НБУ. – 2001. – №2. – С. 57-59
67. МірошніченкоТ. СЕП НБУ: міжбан ківськи розрахунки в 2001 році // Вісник НБУ. – 2002. – №3. –С. 55, 56
68. Міщенко В., Шаповалов А., Юрчук Г. Особливості та перспектив и роз витку електронної комерції(е-комерції) в банківському бізнесі // Банківська справа. – 2001. – №4. – С.18-27
69. Мрочко М., Павлів Т. Роз виток банківських по слуг у всесвітній мережі Інтернет // ФінансиУкраїни. – 2001. – №9. – С. 131-135
70. Нова к І., Гончаренко Л., Михайлова В. Система термінов их переказів – новий етап розвиткуміжбан ківських розрахунків в Україні // Вісник НБУ. – 2001. – №9. – С. 44-49
71. Облік та аудит у комерційних банках. / Під ред. Герасимовича А. М. – Ль вів: Видавництво“Фенік с”, 1999. – 512с.
72. Онищенко С. Особливості роз робки нов их банківських продуктів // Банківська справа. – 2000. –№3. – С. 24-27
73. Особливостiстановлення ринку банкiвських по слуг в Украiнi // Банкiвська справа. – 1999. –№4. – С.23-28
74. Остапець А.І., Остапець А. В. Банківська система України: стан і проблем и роз витку // ФінансиУкраїни. – 2000. — №18. – С. 114-117
75. Перлин Ю., Сахаров Д. Банкомат. Что это такое? // Электронные деньги. – 1997. – №1. – С.17-19
76. Платіжнісистем и: Навч. по сібник для студентів вищ. Закладів ос віти / Ющенко В. А., Савченко А. С., Цокол С. Л., Нова к І. М., Страхарчук В. П. – К.: Либідь, 1998. –416с.
77. Прокопенко П. Правовые проблемы осуществления расчетов через системы «клиент-банк» и пути их разрешения // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 9. – С.23-26
78. Рудакова О. С. Банковские электронные услуги. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 276с.
79. Рынок банковских услуг: некоторые аспекты привлечения корпоративных клиентов //Финансы. – 1999. – №4 – С. 21-23
80. Савлук М., Сугоняко О. Що заважає банкам кредитувати реальну економіку? // Вісник НБУ. –1999. — №12. – С. 24-26
81. Савченко А., Кравець В. Роз виток платіжної систем и України за десятиріччя // Вісник НБУ. –2001. – №5. – С. 10-12
82. Саркисянц А. Г. О состоянии банковской системы и возможных направлениях ее реформирования //Банковское дело. – 2000. – №9.– С. 2-8
83. Смородинов О. Банки и рынок электронной коммерции // Банковские технологии. – 2001. – №11. – С. 25-35
84. Сорокин Д. «Модельный» бизнес. Интернет как среда для банковских услуг // Банковские технологии. – 2001. –№7-8. – С. 51-53
85. Співак Л. Фінансові по слуги: економічна сутність і роль в економіці // Вісник НБУ. –2002. – №2. – С. 47,48
86. Федулова Л. Управління якіс тю по слуг – запору ка успіху в боротьбі за клієнта // Вісник НБУ.– 2002. – №3. – С. 32, 33
87. Финансы. Денежное обращение. Кредит / Под ред. Л. А. Дробозиной. — М.: ЮНИТИ, 1997. – 464с.
88. Хміль Л. Оперативне планування чисельності працівників комерційного банку // Вісник НБУ.– 2000. – №5. – С. 17-21
89. Шаталович Т. Нове у відкритті та використанні банківських рахунків клієнтів // Вісник НБУ. –2001. – №7. – С. 15,16
90. Шевчук В. Макроекономічний контроль фінансового та банківського секторів національногогосподарства України // Вісник НБУ. – 1999. — №5. – С. 15-17
91. Шкудун Д. Моделювання робот и банку в системі електронних платежів // Вісник НБУ. – 2001.– №1. – С. 41-43
92. Юргелевич С. Право ві аспект и електронної комерції // Вісник НБУ. – 2001. – №4. – С. 32-35
93. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспектив и для банківської систем и України // ВісникНБУ. – 2000. – №10. – С. 29-33
94. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспектив и для банківської систем и України // ВісникНБУ. – 2000. – №9. – С. 20-25

Обзоры

Отзывов пока нет.

Будьте первым, кто оставил отзыв на ““Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи підвищення їх ефективності””

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *