“Лізингові операції комерційного банку та проблем и їх роз витку”

“Лізингові операції комерційного банку та проблем и їх роз витку”

Бесплатно!

План.

с тор.3

В ступ………………………………………………………………………….

с тор.4

Розділ І. Сутність лізингу, йог о вид и тафункції.
Банковський лізинг……………………………………………………..

с тор.13

Розділ ІІ. Аналіз існуючої практикипроведення лізингових операцій комерційними банкамиУкраїни……………………

с тор.28

с тор.23

Розділ ІІІ. Проблем и та перспектив и роз витку проведеннялізингових операцій комерційними банками в Україні…

с тор.29

Висновки…………………………………………………………………….
Списоклітератури……………………………………………………….
В ступ
Сутність лізингу, йог о вид и тафункції.
Банковський лізинг
Аналіз існуючої практики проведення лізинговихоперацій комерційними банками України
Проблемита перспектив и роз витку проведення лізингових операцій комерційними банками вУкраїні
Висновки
Списоклітератури

Описание работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИУКРАЇНИ
К ИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

кафедра банківської справи

Курсов а робота на тему:
“Лізингові операції комерційного банку та проблем и їх роз витку”

Виконав:
студент ІІІ курсу
спец.6104-9 групи
фінансово-економічного
факультету
Свирид Ар тем

Пере вірила: КонопацькаЛ. В.

К иїв1999
План.

с тор.3

В ступ………………………………………………………………………….

с тор.4

Розділ І. Сутність лізингу, йог о вид и тафункції.
Банковський лізинг……………………………………………………..

с тор.13

Розділ ІІ. Аналіз існуючої практикипроведення лізингових операцій комерційними банкамиУкраїни……………………

с тор.28

с тор.23

Розділ ІІІ. Проблем и та перспектив и роз витку проведеннялізингових операцій комерційними банками в Україні…

с тор.29

Висновки…………………………………………………………………….
Списоклітератури……………………………………………………….

В ступ.

Сьогодні в Українііснує велика по треба у оновленні мат еріальної баз и та модернізації, розширенніоснов них фондів вітчизняних підприємств. У зв’язку з цим набуває особливогозначення пошук методів, що сприяли б цьому процесові. Одним з найбільшефективних таких методів в Україні може стати лізинг, зокрема банковський.
Пояснюється це тим, що на сьогодні саме банки є найбільш реальними господарюючими суб’єктами, обсягкредитних ресурсів як их дозволяв би здійснювати успішне проведення лізинговихоперацій. Крім того, для банку існує ряд пере ваг форм и лізингового кредитуваннявід звичайного, на приклад, зменшення ризиків по цих операціях, розширення клієнтури банку і т. д.
При активному втіленні в практику лізингвнаслідок властивих йому можливостей може стати потужним імпульсом технічного переозброєннявиробництва та структурної перебудови української економік и.
Ефективністьлізингових у год пол ягає у інтенсифікації інвестиційного процесу, покращенніфінансового стану підприємств-лізингоодержувачів, прискоренні роз витку малого та середнього бізнесу.
Таке зміцненнявиробничої баз и, у свою чергу, стало б додатковим джерелом прибутків банківської сфер и, слугуючи базою длярозширення цих операцій та формуючи позитив ну практику спів робітництвафінансово-кредит них уста нов і підприємств. Крім того, операції лізингу могли бстати важливим джерелом надходження коштів на підприємства-виробники об’єктівлізингу, що теж мало б позитивний вплив на роз виток економік и, формуваннядоходів бюджету, покращення загальної соціально-економічної ситуації в країні.

Розділ І. Сутність лізингу, йог о вид и тафункції. Банковській лізинг.

1. Сутність лізингу. Суб’єкти та об’єкти лізингу.
Причину існування лізингу короткоможна пояснит и так: споживачі (підприємці) готові взят и основні засоби дляздійснення с вєї виробничої діяльності в оренду, бо не мають коштів на їхпридбання і з певних причин не беруть кредиту, але це не влаштовує продавця. Саме тут і вина кає по треба у лізингодавці, що купує ці основні засоби та здаєїх у лізинг споживачеві.
Зпочатку треба відмітити, що сутністьлізингу пол ягає у ряді склад них відносин, що обумовлює існування у практицідекількох аспектів лізингу: фінансово-комерційного, правового та технічного. Убільшості випадків під лізингом на практиці роз уміють довгосторокову орендумашин, обладнання, транспорт них засобів та споруд виробничого призначення. Більш точно економічний сенс лізингу виражає йог о визначення як комплексумайнових відносин, що складаються у зв’язку з передачею май на у тимчасовекористування. Цей комплекс, крім власне договору лізингу, в ключає й іншідоговори: купівлі-продажу, найму, страхування тощ о.
За визначенням, що дається у законіУкраїни “Про лізинг”, лізинг визначається як підприємницька діяльність, якаспрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і пол ягає унаданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строклізингоодержувачу май на, що є власніс тю лізингодавця або набувається ним увласність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідногопродавця май на, за умов и с плати лізингоодержувачем періодичних лізинговихплатежів.
Треба зазначити, що лізинг являє собою складне та багатогранне явище. У ньому поєднуються операції купівлі-продажу, оренди, кредита та інвестування. Надаючи на певний строк елементи основногокапітал у, їх власник у певний термін отримує їх назад (як правило, у тій же натурально-речовій формі) із виплатою комісійних: тобто є наявними принципистроковості та повернення, а та кож платності. Тому лізинг відповідає кредитнимвідносинам.
Ос кільки лізинг можна розглядати як передачумайна у тимчасове користування на умов ах строковості, повернення та платності, він є схожим на товарний кредит увиробничі фонд и.
В той же час за формою лізинг зовні єсхожим на комерційний кредит, але є й суттєві різниці: при комерційномукредитуванні одночасно з передачею товарів у тимчасове користування, перед ається і право власності на них; при лізингу ж право користування майномвідокремлено від права вол одіння ним. Лізингоодержувач набуває лише правакористування об’єк том лізингу, за що здійснює лізингові платежі лизиннгодавцю. По за кінченню с тору лізингу об’єкт залишається у власності лізингодавця. У рядівипадків у лізинговому договорі може бути передбаченим право лізингоодержувачана придбання об’єк ту після за кінчення дії строку договору, (з відповіднимпереходом права власності). Комерційний кредит над ається у товарній, апогашається у грошовій формах. При лізингу кредит та кож над ається у товарнійформі, але лізингові платежі можуть мат и не тільки грошовий, але й компенсаційнийхарактер, коли платіж буде здійснюватись у формі поставок продукції чизустрічному наданні по слуг. Комерційний кредит має короткостроковий характер. Класичний лізинг (у с віто вій практиці) як правило, має довгострокову основу.
З іншого боку, за формою, ос кількипозичальник та кредитор оперують зкапіталом не у грошовій, а у виробничій формі, то лізинг зовні є схожим такожна інвестиції.
Від оренди лізинг відрізняєтьсянаявніс тю не двох, а як мінімум трьох с торін в у годі (суб’єктів лізингу мирозглянемо нище); на відміну від оренди, при лізингу має місце інвестуваннявласних чи запозичених коштів- тобто спеціа льне придбання об’єк ту для здачійог о в лізинг; відповідальність перед лізингодавцем за виявлені не долікиоб’єк ту лізингу лізингоодержувач несе лише тоді, коли він сам приймав участь увиборі продавця (постачальника) цього об’єк ту. Де які вид и лізингу (перед усімфінансовий), ще більше відрізняються від оренди.
Розглянемо суб’єктів та об’єктівлізингу. Згідно до закону України “Про лізинг”, об’єк том лізингу може бутибудь-яке рухоме і нерухоме май но, яке може бути відне сене до основ них фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державнимипідприємствами (машин и, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та іншатехніка, засоби телекомунікацій тощ о), не заборонене до вільного обігу на ринкуі щодо яко го немає об межень про передачу йог о в лізинг (оренду).
Щодо суб’єктів лізингу, то у тому жзаконі сказан о, що ними можуть бути:
а) лізингодавець- суб’єкт підприємницькоїдіяльності, у тому числі банківська абонебанківська фінансова уста нова, я кий перед ає у користування об’єкти лізингу за договором лізингу;
б) лізингоодержувач- суб’єктпідприємницької діяльності, я кий одержує у користування об’єкти лізингу за договором лізингу;
в) продавець лізингового май на- суб’єктпідприємницької діяльності, що виготовляє май но (машин и, устаткування тощ о) та\або про дає власне май но, яке є об’єк том лізингу. (Постачальник)
Лізингодавцем можуть виступати:
— установабанку, у ста туті яко го передбачений даний виж діяльності;
— фінансовалізингова ком панія, створен а спеціально для проведення лізингових операцій іосновною функцією якої є оплата май на, тобто фінансування угоди;
— спеціалізованалізингова ком панія, яка крім фінансування додатково бере на себе певнийкомплекс по слуг нефінансового характеру;
— будь-яка фірмачи підприємство, для якої лізинг- не профілююча, але й не заборонена статутомдіяльність і в якої є достатні фінансові джерела для проведення лізинговихоперацій.
В залежності від конкретних умов кіль кість уча сників угоди може збільшуватися чи скорочуватися. Крім переліченихтрьох с торін у ряді випадків в у годі можуть приймати участь брокерські(посередницькі) фірми, трастові корпорації, фінансуючі установи та ін.
Склад уча сників може скорочуватися, якщопостачальником та лізингодавцем вис тупає одна й та ж сама особа. У цьомувипадку питаннями лізингу займаються філіальні лізингові ком панії, щостворюються виробниками для просування товарів на ринку, а та кож спеціальніпідрозділи у складі підприємств-виробників.
2. Вид и, форм и та функції лізингу.
При розг ляді видів лізингу ми будемовиходити з таких класифікаційних о знак: склад уча сників угоди; тип переданогодо експлуатації обладнання; ступінь йог о окупності; умов и амортизації; об’ємобслуговування; сектор ринку, де проводяться операції; відношення до податковихта амортизаційних пільг; характер лізингових платежів.
В залежності від складу уча сниківрозрізняють: прямий лізинг, при я комувласник май на самостійно здає об’єкт у лізинг (двостороння у года); та непрямий лізинг, коли передача майнавідбувається через посередника. У дан ому випадку може мат и місце класичнатрьохстороння у года або при дуже склад них у годах- багатостороння з числомучасників від 4 до 6-7.
Частинним випадком прямого лізингу можнавважати зворотній лізинг, коливласник май на перед ає право власності нанього майбутньому лізингодавцю на умов ах купівлі-продажу, тобто про дає, іодночасно в ступає з ним у відно сини у якості користувача цього май на. До цього виду лізингу звертаютьсяпередусім підприємства із склад ним фінансовим станом: коли вони потребуютьцього май на, але відчувають гостру потребу у фінансових ресурсах, вони можутьпродати це май но лізинговій ком панії та, уклавши лізинговий договір, продовжувати користуватися ним. Це не виключає можливості наступного викупуцього май на.
За типом май на виділяють лізинг нерухомості та лізинг рухомості (машинно- технічнийлізинг).
За ступен ем окупності май на виділяють: лізинг з повною окупніс тю, при якомувпродовж строку дії одного договору відбувається повна виплата лізингодавцевівар тості май на, що здається в лізинг; талізинг з неповною окупніс тю, коли впродовж строку дії одного договоруокупається тільки части на вар тості май на.
В залежності від умов амортизаціїрозрізняють:
лізингз повною амортизацією та відповідноз повною виплатою вар тості об’єк та; лізингз неповною амортизацією, що о значає з частковою виплатою вар тості.
У відповідності до наведених вище двохознак класифікації, що нерозривно поєднані одна з одною, виділяють такі форм и лізингу, як фінансовий та оперативнийлізинг.
Фінансовий лізинг- представляє собою лізинг май на з повною виплатою йоговартості і строк ом передачі май на у користування, що співпадає із строк ом йогоповної амортизації. За законом України “Про лізинг” фінансовий лізингвизначається як договір лізингу, в результаті укладання яко го лізингоодержувачна с воє замовлення отримує у плат не користування від лізингодавця об’єктлізингу на строк, не менший строку, за я кий амортизується 60% вар тості об’єктулізингу, визначеної в день угоди.
Оперативний лізинг- при ньому строк договору коротший за строк амортизаціїоб’єк та лізингу; відбувається часткова виплата вар тості орендованого май на, тобто лізингодавець відшкодовує тільки части ну вар тості обладнання і тому вінвимушений передавати йог о у тимчасове користування декіль ка разів, як правило, різним користувачам. За законом України “Про лізинг” оперативний лізингвизначається як договір лізингу, в результаті укладання яко го лізингоодержувачна с воє замовлення отримує у плат не користування від лізингодавця об’єктлізингу на строк, менший строку, за я кий амортизується 60% вар тості об’єктулізингу, визначеної в день угоди.
При оперативному лізингу зростає ризиклізингодавця по відшкодуванню залишкової вар тості об’єк та лізингу при відсутності попиту на нього.
За обсягом обслуговування передан ого улізинг май на виділяють:
чистийлізинг, якщо все обслуговування переданогомайна бере на себе лізингоодержувач; лізингз повним набором по слуг, коли по вне обслуговування май на бере на себелізингодавець; лізинг з частковим наборомпослуг, коли на лізингодавця покладаються лише о кремі функції пообслуговуванню май на; мокрий лізинг-при яком у технічне обслуговування обладнання, йог о ремонт, страхування, на віть забазпечення робочоюсилою та інші операції виконуються лізингодавцем.
В залежності від сектору ринку, на якомупроводяться лізингові операції, виділяють:
внутрішнійлізинг- коли в сі учасники угоди представляютьодну країну; зовнішній (міжнародний) лізинг- до таких у год відносяться ті, де хоча б одна сторона належть іншійкраїні. Зовнішній лізинг у свою чергу поділяють на експортний та імпортнийлізинг. При експортному лізингу за кордонною стороною є лізингоодержувач, а при імпортному- лізингодавець.
По відношенню до податкових таамортизаційних пільг виділяють:
фіктивнийлізинг- коли у года носить спекулятивнийхарактер і укладається лише за для отримання найбільшого прибутку шляхомотримання необгрунтованих податкових та амортизаційних пільг;
справжнійлізинг- коли при укладанні угоди наведена вищемета не є основною та визначаючою.
За характером лізингових платежів виділяють: лізинг з грошовими виплатами-коли в сі платеж відбкваються у грошовій формі; лізинг з компенсаційними платежами, коли платежі відбуваються у форміпоставок продукції, виробленої на дан ому обладнанні, або у формі здійсненнязустрічної по слуги; лізинг із змішанимиплатежами- коли виплати відбуваються об ома вищезгаданими способами.
Треба відмітити, що у законі України“Про лізинг” та кож дається визначення такого виду лізингу, як пайовий: це здійснення лізингу за участюсуб’єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залученняодного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу,інвестуючи с вої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не можестановити більше 80% вар тості набутого для лізингу май на. Цей вид лізингузастосовується у досить круп них та дорогих у годах, що охоплюють багато с торін. Для нього властивим є складне багатоканальне фінансування.
Лізинг в иконує такі основнінародногосподарські функції:
Фінансовафункція лізингу- виражається у тому, що лізинг єформою вкладення коштів у основні фонд и, і у сьогоднішніх умов ах лізинг стаєдоповненням до традиційних джерел коштів (бюджетні, власні кошти підприємств, довгостороковий банківський кредит та ін.) для задоволення інвестиційних потребпідприємств. У сучасних умовахгосподарювання фінансовій функціїналежить у лізингу про відна роль. Підприємство-лізингоодержувач, звертаючись долізингу за фінансовими мотивами, одержує можливість користуватися необхіднимйому майном без єдиномоментної мобілізації для цього власних коштів чи кредиту банку. Тому лізинг може бути доброю альтернативою звичайній купівлі-продажу абозалучення для цього позичених коштів.
Виробничафункція лізингу пол ягає у оперативному тагнучкому роз в’язку лізингоодержувачем с воїх виробничих задач шляхом тимчасовоговикористання, а не придбання машин та обладнання у власність. Він є найбільшефективним при використанні дорогоцінної, з найбільшим ризиком морального старіння технік и. Лізинг є одним з найбільш прогресивних методівматеріально-технічного обладнання виробництва, що відкриває доступ виробникамдо найбільш передо вої технік и та роз в’язує проблему використання так ої технікипоряд з швидким її мораль ним старінням. Крім того, лізинг дає можливістьлізингоотримувачеві використовувати у с воїй виробничій діяльності не тількияке-не будь о креме обладнання, а цілі укомплектовані виробництва (на приклад, цеможливе при “мокрому” лізингу).
Якщо значення фінансової та виробничоїфункції лізингу для вітчизняної економік и не викликає сумнівів, то йог о збутова функція поки що не може бутиреалізованою до кінця, що обумовлюється загальним падінням рівня виробництва тарозбалансованіс тю ринку технічної продукції. Збутова функція лізингу маєзначення лише тоді, коли до нього вдаються за для розширення кола споживачів тазавоювання нов их ринків збуту.
3. Банковський лізинг.
Роз виток лізингу у нашій країністикається з проблемою пошуку значних за обсягом та стабіль них джерел коштів для здійснення лізингових опервацій. Аналіз стану вітчизняного підприємництвадозволяє зробити висновок про те, що сьогодні найбільш реальними господарюючимисуб’єктами, що мають тимчасово вільні кошти або мають доступ до таких, єбанківські установи, що обумовлює доцільність їх включення до здійсненнялізингових операцій.
Як уже зазначалося, суб’єк том лізингуможе виступати банк. Йог о участь може бути як безпосередня, так іопосередкована.
До опосередкованихформ у часті у лізингових у годах відносяться такі:
— створеннявласної дочірньої лізингової ком панії;
— створенняразом з іншими банками, кредит ними установами, іншими суб’єктами господарюванняспіль них лізингових ком паній;
— кредитнеобслуговування лізингових ком паній (включаючи факторінгове).
За кордоном для здійснення с воїхоперацій лізингові ком панії пере важно використовують запозичені кошти. Такевикористання лізинговими ком паніям и для успішних дій запозичених коштівсвідчить про тісний в заємозв’язок банківського кредиту та лізингу; по сутівідбувається трансформація однієї форм кредита в іншу.
Кредитні відно сини банків та лізинговихкомпаній можуть будуватися по-різному. Банки надають гарантов ані кредит и, яківидаються окремо по кожній операції окремо після вивчення платоспроможностіклієнта; та негарантовані кредит и, які представляють собою звичайні банківськікредит и ком паніїї, як і будь-яком у позичальнику.
Але разом з тим використання лізинговою ком панією кредитів узначних розмірах робить її над то залежною від цього джерела. Ефективністьдіяльності фірми зале жить тоді від можливості отримання банківського кредиту, коливань позичкового проценту та інших факторів, по в’язаних з банківськоюполітикою. Іншою серйозною проблемою вітчизняних лізингових ком паній є те, щосьогодні основною формою кредиту комерційних банків є короткострокові, ад оговор лізингу, як правило, має довгостроковий характер. Ці обставинивимушують лізингову фірму при заключенні лізингової угоди прораховувати в сі її параметр и з метоюузгодження суми лізингових платежів із здійсненими затратами на залученнякоштів, а та кож для забезпечення належного рівня лік відності та виконання виконання с воїх платіжнихзобов’язань.
Задовольняючи значні потреби лізинговихкомпаній, кредитні установи (перед усім банки) отримують можливість впливати намасштаби, напрями та роз виток конкретнихвидів лізингу.
Виступаючи у ролі позикодавця лізинговійкомпанії, а безпосередньо як лізингодавець, комерційні банки таким чиномвикористовують безпосередню форму(метод) у часті банківського капітал у у лізинговому бізнесі. У цьому випадкубанк діє відповідно до закону України “Про банки і банківську діяльність”, уякому сказан о, що банки можуть здійснювати так у банківську операцію, як“придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду(лізинг)”[1].
Порівняно із створюваними лізинговимикомпаніям и банки мають такою важливою пере вагою, як те, що вони вжеорганізаційно оформлені; для проведення ними лізингових операцій потрібнотільки виділення у їх структурі спеціального відділу чи групи, у склад якихповинні у війти робітники, знай омі із специфікою дан их операцій. Привабливістьдля комерційних банків лізингових операцій пояснюється тим, що крім прибутку, ці операції да дуть можливість комерційним банкам розширити кол о с воїх операцій, підвищити якість обслуговування клієнтів і тим самим збільшити їх кіль кість, закріпити традиційні зв’язки та налагодити нові в заємовигідні партнерськівідно сини з клієнтами.

В умов ах загострення конкуренції наринку банківських по слуг проведення банками комерційних лізингових операційможе стати ефективним засобом розширення сфер и банківського впливу. Виконуючифункцію лізингодавця, банки можуть зробити с вій вне сок до формування стратегіїта тактики оновлення основ них фондів, визначати напрями роз витку лізингу, контролювати ситуацію на лізинговому ринку.
Пере вага лізингової операції для банкуполягає та кож у достатньо високій її рентабельності. Крім того, банки можутьекономити кошти за рахунок відносної простоти обліку лізингових операцій таплатежів порівняно із операціям и довгострокового кредитування.
Разом з тим слід зазначити, щоздійснення лізингових операцій у складнюється тим, що лізингові спеціалісти у банку повинні мат и глибокі знання у сфері комерції та організації кредитування, визначення попиту і пропозиції нового та в же використаного обладнання, бухгалтерського обліку, аудит у, законодавства, оцінки ризиків, страхуваннямайна. Лізингова операція відноситься до числа досить ризикованих банківськихоперацій, особливо при оперативному лізингу, коли необхідно відшкодуватизалишкову вартість май на після за кінчення строку дії лізингової угоди.

Розділ ІІ. Аналіз існуючої практикипроведення лізингових операцій комерційними банками України.

1. Аналіз право вої баз и проведення лізингових операцій комерційнимибанками в Україні.

10 січня 1998р. набрав чинностіприйнятий 16 грудня 1997р. Верховною Радою України Закон України “Про лізинг”. Цим, нарешті, здійснено прорив у правовому регулюванні лізингу у нашій країні, створен о право ві умов и для йог о роз витку. До прийняття закону право ві основ илізингу в Україні були практично відсутні.
Вперше лізинг було згадано у п.9 ч.1ст.3 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, де банкам доз вояєтьсяздійснювати “придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх воренду (лізинг)”. Ос кільки голов ним завданням банку як лізингодавця єфінансуіванн я угоди, то в положенні Національного банку “Про кредитування” від28.09.95 №246, лізинг розглядається як форма май нового кредиту. У першійредакції Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” лізингнеправомірно розглядався як тотожна оренді, але менш важлива порівняно з неюгосподарська операція. Визначення оренди (лізингу) було недосконалим, щоперейшло і до наступних редакцій закону.
Треба відмітити, що у Законі України“Про лізинг” реалізований підхід до правового регулювання лізингу, що базуєтьсяна визнанні того, що існує особливий інститут лізингу, норм и яко го неспівпадають з нормами інших інститутів цивільного права. Дійсно, лізингоодержувач має більшість прав покупця за договором купівлі-продажу, вякому він не є стороною договору, а роль і функції лізингодавця ілізингоодержуча суттєво відрізняються від ролі і функцій орендодавця іорендаря.
У законі, зокрема, наведені визначеннялізингу, фінансового та оперативного лізингу, суб’єктів та об’єктів лізингу, уст.7-18 фактично розглядається зміст договору лізингу, права і обо в’язкисторін. За значається та кож, що май но, передане у фінансовий лізинг, зараховується на баланс лізингоодержувача, а за договором оперативного лізингу-залишається на балансі лізингодавця. Об’єкт лізингу є власніс тю лізингодавцяпротягом усього строку дії договору лізингу. Право власності на об’єктфінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після с плати повної вар тостіоб’єк та лізингу. У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскаціїйог о май на, об’єкт лізингу відо кремлюється від загального майналізингоодержувача і підлягає поверненню лізингодавцю. Закон розглядає та кож питанняпро бухоблік та звітність щодо лізингових операцій, порядок с плати мита, ПДВ та акцизного збору при імпортуванні об’єктів лізингу тощ о.
Важливо, що при кінцевими положеннямивизначено, що прийняті раніше нормативні акт и діють у частині, що не суперечитьданому Закону. У цілому закон відповідає сучасним поглядам на визначення тарегулювання лізингу. Він не су перечить положенням Конвенції з міжнародногофінансового лізингу, що дає змогу брат и участь українським лізинговимкомпаніям, банкам та підприємствам у міжнародній лізинговій інтеграції. Протецей закон не позбавлений і не доліків, про які мова піде у третій частині дан оїробот и.
У “Положенні про ліцензування банків вУкраїні”, затвердженого правлінням НБУ №182 від 23.07.96р. сказан о, що“ліцензія на прво придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їхв оренду (лізинг) над ається банку при умові наявності відповідно го внутрішньогодокументу, строку діяльності протягом двох років та наявності зареєстрованогота фактично с плаченого статутного фонду у с умі не мешої 1 млн. ЕКЮ”[2].
2. Етапи здійснення лізинговогопроцесу комерційними банками України.
З самого початку розгляду етапівздіснення лізингового процесу комерційними банками України треба відмітити, що напрактиці українські банки частіше виступають засновниками власних лізинговихкомпаній- Фінансово-лізинговий Дім банку «Україна», Укрексімлізинг, Аваль-лізинг та ін. О кремі банки реалізують лізингові проект и як кредитор и, рідше як лізингодавці.
Треба відмітити, що проведеннялізингових операцій банками (при використанні безпосередньої форм и у часті банку у лізингових операціях) у с воїй структурі відрізняється від проведення такихоперацій лізинговими ком паніям и тим, що при цьому особа лізингодавця і банку“злит а в одну” (за виключенням випадків особливо склад них у год, коли у їхфінансуванні приймають участь декількабанків), от же, є відсутніми відно сини кредиту лізингодавця та фінансуючоїбанківської установи, та відповідними випливаючими з цього особливостями с платилізингових платежів (величина плати за використані кредитні ресурс и відсутня, єтільки комісійні виплати).
Трохи нище ми дам о і загальну схему проведення лізинговихоперацій. Далі ж ми більш детально розглянемо етапи процесу підготовки іреалізації лізингових положень, що їх проход ять суб’єкти лізингу, серед якихлізингодавцем вис тупає банк.
Ці етапи такі:
— підготовка таобгрунтування лізингової угоди;
— юридичнеоформлення лізингової угоди;
— моніторингвиконання лізингової угоди.
На першому етапі здійснюєтьсянеобхідна підготовча робота для укладання юридичних договорів. Це важливийетап, я кий вимагає детального вивчення в сіх умов і особливостей кожної угоди. Лізингові операції, що здійснюються на дан ому етапі, оформляються у таких документах:
— заявка пронадання лізингових по слуг, яку отримує банк-лізингодавець від майбутньоголізингоодержувача[3];
— висновки проплатоспроможність лізингоодержувача та ефективність лізингової угоди;
— замовлення-наряд, що подається постачальникові банком-лізингодавцем[4].
Процес закріплення лізингової угоди здійснюється на другому етапі. При цьому лізингові процедуриоформляються у таких документах:
— лізинговийдоговір банку з підприємством (чітко регламентованої форм и такого договору, звіс но, нема, але у додатку №3 наведений приблизний зразок такого договору);
— договіркупівлі-продажу май на, що перед ається в лізинг;
— акт прийняттяоб’єк та лізингу у експлуатацію[5];
— договір протехнічне обслуговування передан ого в лізинг май на;
— договір прострахування об’єк ту лізингу.
На треть ому етапі здійснюєтьсяексплуатація об’єк та лізингу. Лізингоодержувач забезпечує збереженнялізингового май на, утримання йог о у робочому стані, здійснює лізингові платежі. На дан ому етапі лізингові операції відображаються у бухгалтерському обліку таз вітності, а після за кінчення строку лізингу оформляються відно сини щодоподальшого використання май на.
?

От же, для здійснення лізингових операційбанк-лізингодавець проводить попередню організаційну роботу з вивченнялізингового ринку, йог о основ них тенденцій, виявлення попиту на певні видиустаткування, проведення рекламної кампанії про свою діяльність.
Ініціатива в укладанні лізингової угодинадходить, як правило, від лізингоодержувача. Разом з тим лізингоодержувач можезвернутися до лізингодавця з проханням підібрат и постачальника май на, хочаостаннє слово залишається за лізингоодержувачем. Подальші відно сини міжсторонами базуються на основі заявки від лізингоодержувача на купівлю май на іпередачу йог о у тимчасове користування. Заявка повинна містити назвупідприємства, технічні характеристики, кіль кість одиниць обладнання, йогоекономічні параметр и, назву підприємства-виробника (постачальника) об’єк талізингу, пропозиції по с платі та ін. Одночасно із заявою потенційнийлізингоодержувач над ає банку-лізингодавцю копію свого статуту та всю необхіднуінформацію про с вій економічний стан та перспектив и йог о роз витку. В свою чергулізингодавець здійснює пере вірку платоспроможності свого ймовірного клієнта тааналіз лізингового проекту з точки зору можливості повторної здачі май на у лізингчи йог о продажу у випадку до строкового розірвання угоди.
При оцінці платоспроможностілізингоодержувача банк може користуватися загальною схемою, прийнятою дляоцінки платоспроможності с воїх клієнтів; але йог о перед усім ціка вить здатністьлізингоодержувача виконувати с вої зобов’язання на перспективний період, щоускладнює цей аналіз, включаючи до нього крім коефіцієнтів покриття, лік відності та додаткових показ ників кредитоспроможності аналіз загальноїекономічної стійкості підприємства, можливості технічного переозброння, оновлення а сортименту продукції і т.ін.
Далі у випадку прийняття позитивно горішення про укладання лізингової угоди банк-лізингодавець за ключає зпостачальником договір купівлі-продажу і направляє постачальниковізамовлення-наряд на поставку об’єк та угоди. У ньому повинна бути в казана назва, місце розташування та номер розрахункового рахунку лізингодавця, опис обсягів робот, строків їх виконання, вартість робіт, порядок їх здачі-прийняття та ін. Як правило, паралельно відбувається і юридичне оформлення лізингової угоди.
Основ ним документом лізингової угоди єдоговір лізингу. Він укладається між лізингодавцем та лізингоодержувачем про надання останньому в тимчасовекористування за плату для підприємницької діяльності об’єк та лізингу. Цейдоговір має бути укладений у письмо вій формі і містити дані про:
— найменуваннясторін;
— об’єктлізингу;
— строк, на якийукладається договір;
— доставку іприйом в експплуатацію об’єк та лізингу;
— розмір та порядок с плати лізингових платежів;
— використаннята утримання обладнання;
— умовиповернення об’єк та лізингу;
— умовистрахування об’єк та лізингу;
— права таобов’язки с торін;
— відповідальністьсторін;
— порядоквирішення спірних питань;
— форс-мажорніобставини;
— різне тадодатки.
Лізинговий договір в ступає в силу тількиз дат и підписання акту прийому обладнання як об’єк та угоди в експлуатацію(додаток №4). Після підписання акту прийняття обладнання в експлуатаціюбанк-лізингодавець зобов’язується провести загальну оплату вар тості поставки. У разі наявності дефектів, що не підягають усуненню, лізингоодержувач має право відмовитися від прийняття обладнання і повинен у письмо вій формі сповістити проце лізингодавця, що дасть можливість останньому вимагати заміни обладнання аборозірвати договір купівлі-продажу.
Після підписання акту налізингоодержувачач переход ять такі права та обо в’язки:
— лізингодавець звільняється відвідповідальності перед лізингоодержувачем за якість і придатність май на, за гарантійні зобов’язання постачальника, за втрати, що виникають в результаті використаннямайна;
— ризик випадкової втрати, псування, к радіжки май на тощ о переходить на лізингоодержувача;
— в сі права лізингодавця по відношенню до постачальника, що дають можливість прямо пред’являти претензіїщодо якості май на, ремонту і йог о гарантійного обслуговування, переход ять долізингоодержувача.
Лізинговий договір має обо в’язковомістити розділ (чи підрозділ) про страхування. Договір страхування лізинговихоперацій укладається за участю трьох с торін: страхов ої ком панії, власника(банку) та лізингоодержувача, при цьому останній вис тупає як страхувальник (ізвідповідною с платою страхов их внесків), а банк- як за страхований, абоправонаступник.
Спеціальний розділ договору має бутиприсв’ячений лізинговим платежам. У ньому вказується загальна сума лізинговихплатежів, порядок с плати, строки, спосіб, санкції при затриманні платежів.

3. Методичніоснов и розрахунків лізингових платежів.
Відмітимо, що в залежності від формиплатежу розрізняють: грошові, компенсаційні та змішані платежі (розглянуто вище);
в залежності від застосовуваного методунарахування лізингових платежів розрізняють платежіз фіксованою загальною сумою- лізингова плата тут в ключає амортизаційнівідрахування від вар тості обладання у лізингу, плату за користуваннязапозиченими коштами, суму комісійної вина городи лізингодавцю та плату занадані ним додаткові по слуги по у годі; платежіз авансом- коли лізингоодержувач с початку над ає лізингодавцю аванс у моментпідписання угоди, а потім с плачує суму лізингових платежів за міну сом авансу; мінімальні платежі- це сума в сіхлізингових платежів за весь період лізингу, плюс сума виплати після за кінченнятерміну дії угоди для викупу май на у власність; невизначені платежі- розрахунок як их базується на деякомувстановленому в у годі відсотку, визначеному на підставі об’єму реалізаціїпродукції, виробленої на дан ому обладнанні, суми отриманого прибутку від так оїреалізаціїі т.ін.
За періодичніс тю виплат виділяють: періодичні платежі (щомісячні, щоквартальні, щорічні); єдиномоментніплатежі, що застосовуються одночасно з періодичними внесками у випадку, коли в у годі передбачена виплата авансу.
З урахуванням фінансового стану та платіжних можливостей лізингоодержувача в у годі можуть встановлюватися такіспособ и виплати лізингових платежів: 1) рівнимичастками; 2)із зростаючими розмірам и-застосовується коли на початков ому етапі лізингу іде ос воєння обладнання танарощування темпів випуску продукції; 3)ізспадаючими розмірам и- використовуються лізингоодержувачами із стабіль нимфінансовим положенням.
Платежі за лізинговою угодою складаютьсяіз суми амортвідрахувань, плати за використані кредитні ресурс и, комісійнихвиплат лізингодавцю, платежів за додаткові по слуги лізингодавця. При їхрозрахунку необхідно враховувати, що лізингодавець вносить до бюджету ПДВ.
Величинаамортвідрахувань розраховується за формулою:
А=С х Н(а) х Т / 100, де С-балансовавартість обладнання; Н(а)- норма амортизаційних відрахувань на повневідновлення; Т- період дії угоди.
Згідно до Закону України “Прооподаткування прибутку підприємств”, основні фонд и підлягають роз поділу на 3групи: група 1-будівлі та спор уди; група 2- автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання; 3 група- спеціальнетехнологічне обладнання. Норм и амортизації встановлені такі: група 1- 5%; група2- 2%-25%; група 3- 3%-15%. Прискоренаамортизація допускається по 3-й групі, з 1 по 7 рік експлуатації відповідно:15%, 30%, 20%, 15%, 10%, 5%, 5%[6].
Плата за використовувані кредитні ресурс и визначається так:
П(к)=К х С(к) / 100, де К- величина залучених кредит них ресурсів, С(к)- ставка за використання кредит них ресурсів.
Розміркомісійних виплат визначається за формулою:
П(ком)= К х С(ком) / 100, де С(ком)- ставка комісійної вина городи.
Розрахунокплатежів за додаткові по слуги лізингодавця проводиться за формулою:
П(у)= Р(к) + Р(п) + Р(р) + Р(д), де
Р(к)- командировочні витрати працівниківлізингодавця;
Р(п)-витрати на по слуги (юрконсультаціїта ін.);
Р(р)- витрати на рекламу лізингодавця;
Р(д)-інші витрати на послугилізингодавця.
РозрахунокПДВ, що вноситься лізингодавцем до бюджету:
П(д)=В х 20 / 100, де В- виручка по лізинговій у годі.
В= П(к) + П(ком) + П(у)
Так, загальна сума лізингових платежів складе:
Л(п)= А + П(к) + П(ком) + П(у) + П(д).
Дія лізингової угоди може бутиприпиненою, якщо настала одна з подій, вказаних в розділі “Експлуатація таповернення об’єк ту лізингу” договору лізингу. В цьому випадку у відповідності зугодою лізингоодержувач повинен виплатити лізингодавцю суму закриття угоди.
В неї включаються: сума невиплаченихлізингових платежів Л(н)=Л(п)-Л(ф), деЛ(ф)- фактично внесені лізингові внески;
залишкова вартість об’єк ту лізингу на момент за кінчення строку лізингу: С(0)= С – А;
неустойка Н=С(с) х (С(к) / 100 + С(ком)/ 100), де С(с)=середньорічна вартістьобладнання за період з моменту припинення дії угоди до повної амортизаціїобладанання, С(с)=St (С(н) + С(к)) / 2, де С(н)-вартість обладанання на початок рок у, що іде після припинення лізингової угоди, С(к)- на кінець рок у відповідно, t-період, що залишився до повної амортизації обладнання. Таким чином сума закриття угоди З= Л(н) + С(0)+ Н.
Розглянемо приклад розрахунківлізингових платежів по у годі банковського лізингу. Банком “Олбанк” та фірмою“Тал бот” було укладе но угоду про здійснення операцій оперативного лізингу по передачі строк ом на 2 рок и з правом наступного викупу 5-ти комп’ют ерів, загальна вартість як их складала 21580 грн. В у годі передбачено виплату авансу урозмірі 5 тис. грн., в сі інші лізингові платежі відбуваються щоквартальнозбільшуючимися розмірам и. Процент комісії по лізингу для першого рок у був встановлений в розмірі 58% річних, для другого- 55%. Щорічна норма амортизації обладнання дорів нює 25%.
Для проведення розрахунків лізинговихплатежів нам необхідно знати середньорічну вартість об’єк ту лізингу. Їїзнаходження подан о у таблиці 1.
Таблиц я 1.
Середньорічна вартість комп’ют ерів у період и дії лізинговоїугоди
?
Розрахуноксуми лізингових платежів по рок ах:
1-йрік:
Сума амортвідрахувань А(1)= 21580 х 10 /100 = 5395 грн.
Розміркомісійних виплат банкові П(ком1)=18882,5 х 58 /100=10951,85грн.
Виручка В=10951,85грн.; ПДВ= 10951,85 х 0,2=2190,37грн.
Загальна сума лізингового плат ежу:
Л(п1)= 5395 + 10951,85 +2190,37=18537,22грн.

2-йрік:
Сума амортвідрахувань А(2)= 21580 х 10 /100 = 5395 грн.
Розміркомісійних виплат банкові П(ком2)=13487,5 х 55 /100=7418,12грн.
Виручка В=7418,12грн.; ПДВ= 7418,12 х 0,2=1483,62грн.
Загальна сума лізингового плат ежу:
Л(п2)= 5395 + 7418,12 + 1483,62=14296,74грн.

Загальна сума лізингових платежів за часдії лізингової угоди складе:
Л(п)= 18537,22 +14296,74= 32833,96 грн.
Графік виплати лізингових внесківвиглядатиме наступним чином:
Дата
Сума, грн.
Аванс: 01.01.1997 рок у
5000
Лізингові платежі:

01.04.1997 рок у
700
01.07.1997 рок у
1500
01.10.1997 рок у
2750
01.01.1998 рок у
3600
01.04.1998 рок у
4850
01.07.1998 рок у
5750
01.10.1998 рок у
86383,96
Разом:
32833,96

Залишкова вартість обладнання складе21580 х 2 х 25 /100=10790 грн. При бажанні після за кінчення строку дії угодилізингу, у відповідності із договором, фірма може викупити за цю сумуобладнання у свою власність.

Розділ ІІІ. Проблем и та перспективирозвитку проведення лізингових операційкомерційними банками в Україні.

Розглядаючи проблем и проведеннялізингових операцій комерційними банками України, треба виділити два їхаспекти: правовий та економічний.
Як уже відзначалось, прийняття у 1997році закону “Про лізинг” було значним проривом у форму ванні право вої базипроведення лізингових операцій. Але разом з тим цей закон має ряд явних “білихплям” у цьому законі, голов ними із як их є такі:
обмеження об’єктів лізингу, зокремаможливість передачі в лізинг лише май на, що належить до основ них фондів, що не відповідає с віто вій практиці лізингу, згідно з якою об’єктами лізингу є імай нові комплекс и підприємств, і май нові права та інші нематервальні актив и;
визначення у ст.4 закону лише двох видів(фінансовий та оперативний) та трьох форм (пайовий, зворотний, міжнародний) лізингу є недостатнім з огляду на вимоги практики;
“не задовільне розмежування понятьфінансового та оперативного лізингу. За кіль кіс ним критерієм, що подан о якосновний, договори лізингу зі строк ом дії 69-90% від терміну повної амортизаціїоб’єк та лізингу підпадають під обидва визначення. Інший критерій- можливістьвикупу май на- є якіс ним і тому мав би бути голов ним[7]”;
зі статті 18 “Амортизаційнівідрахування” в процесі доопрацювання закону було вилучено конкретний розмірмаксимально можливого коефіцієнта прискорення амортизації (у су сідніх державахдозволяється прискорена амортизація з коефіцієнтом до 3), а регулювання їїприскорення сьогодні відбувається за законом “Про оподаткування прибуткупідприємств” у спосіб, я кий не відповідає по требам амортизації об’єктівлізингу;
у процесі робот и над проектом зхакону знього було вилучено статті, що надавали пільги суб’єк там лізингу зоподаткування прибутку та доданої вар тості.
Крім того, на нашу думку невиправданим єобмеження проведення лізингових операцій банками, що відбувається внаслідокдотримання закону “Про банки і банківську діяльність”, в яком у сказан о, щобанки можуть здійснювати операції придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг), тобто фактично за бороняється проведення банками операцій суборенди тасублізингу.
Виходячи з вищесказаного, можна сказати, що нагальними завданнямивдосконалення правового регулювання лізингу є прийняття змін і доповнень до Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Пода ток на доданувартість” з метою приведення їх положень у відповідність із прийнятим ЗакономУкраїни “Про лізинг” і забезпечення економічного стимулювання роз витку лізингу; розроблення передбачених Законом України “Про лізинг” підзаконних актів таінших нормативно-методичних документів.
Пере ходячи до економічного аспекту проблем та перспектив роз витку проведення лізингових операцій банками України, почнемо з засад тих пере ваг, що спонукають та спонукатимуть у майбутньомуекономічних суб’єктів (підприємств, банків, лізингових ком паній) до розширенняобсягів проведення саме лізингових операцій. Для лізингоодержувача це[8]:
— можливістьуникнути залучення кредитів для придбання технік и із інших джерел фінансування (у тому числівласних), що дасть можливість використовувати ці джерела для інших по треб;
— достатнягнучкість лізингових платежів (можливість зростаючих, спадаю чих виплат, можливість компенсаційних виплат та ін.);
— відсутністьвитрат, по в’язаних з вол одінням майном та веденням бухобліку, особливо при оперативному лізингу);
— спрощеннядоступу до використання різноманітної, у т. ч. імпортної технік и, забезпеченняїї сер вісного обслуговування;
— скороченнястроків організації виробництва нової продукції;
— зменшенняризику у випадку введення виробництва нової продукції через можливістьповернення обладнання за договором оперативного лізингу.
Для банку-лізингодавця сутністьлізингових операцій обумовлює наступні їх вигоди:
— зменшенняпорівняно із кредитуванням ризику неплатоспроможності споживача технік и: увипадку припинення платежів лізингодавець має можливість вилучити обладнання таз нов здати йог о в лізинг або продати;
— отриманнялізингового відшкодування (відсотків);
— розширеннякола партнерів та встановлення з ними довгострокових тіс них в заємовідносин;
— зменшеннявидатків на страхування об’єк ту лізингу, бо операції лізингу вважаються менш ризикованими.
Необхідно відмітити, що у с воїйсутності проблем и роз витку лізингових операцій в Україні взагалі, ібанковського лізингу зокрема, виростають ще з початку 90-х років, а саме з 1992рок у, коли повна дерегуляція цін та нестримна інфляція, що почалась в Україні, дестабілізували всю фінансову та кредитно-грошову систему країни. Економічнакриза, що згодом переросла у депресію, с причинила величезний спад виробництвата інвестиційну кризу. Невигідність інвестування в умов ах гіперінфляції, недостатня роз робка правових аспектів лізингових по слуг та відсутність цільовихпільг по лізингу (що розглянуто вище) зменшувала ефективність лізингу, щопризводить до заміни лізингу звичайною орендою. Власне тому підвищенняефективності лізингу для інтенсифікації інвестиційного процесу в Українінапряму зале жить від загального “одужання” господарського організму.
До сих пір лізингова формакредитування банками не одержала належного розповсюдження. Серед однієї зголвних причин те, що в умов ах висок ої інфляції та загальної нестабільностівеликий попит на кредитні ресурс и роб ив для банків більш привабливимкороткострокове кредитування за висок ими процент ними ставками з отриманнямвеликого рівня прибутку у коротко строковому періоді. Підприємства та організації, за старою схемою, роз в’язували тактичні завдання, мало турбуючисьпро реальність повернення отриманих позик у надії списання їхніх боргів державою, що проводило політикудешевих грошей. Але із ходом приватизації, зниженням темпів інфляції,“дорожчанням” грошей відбулося значне зниження попиту на банковські кредит и, щовикликає потребу у пошуку нов их форм спів робітництва банків із с воїмиклієнтами. Тут значну роль можуть відіграти лізингові операції.
Нині в Україні утримується тенденціякороткострокового кредитування. За висновками головного експерта групифінансового лізингу ком панії Укрексімлізинг Смоляра А. Ю., серед лізинговихоперацій нині в Україні переважають операції оперативного лізингу з правомнаступного викупу май на. Пояснюється це тим, що операції фінансового лізингу єяк правило, більш довгостроковими. Загальноекономічна ситуація в Україні ж єважкопрогнозованою, тому ризик по цим операціям є над то великим, до того жвстановити адекватні комісійні ставки, обумовлені у договорі фінансовоголізингу заздалегідь, стає май же неможливо.
Ос кільки лізинг вимагає відбанка-орендодавця вкладень на довгостроковий період, то для підтриманнялік відності баланс у сукупний обсяг лізингових операцій повинен бути обмеженийобсягом довгострокових ресурсів, що є у розпорядженні банку. Проблема ресурсівє особливо актуальною на початковій стадії здійснення лізингових операцій, коли відбуваються голов ним чином вкладення коштів у операції лізингу.
Одним з можливих рішень продовженнястроку лізингу- це встановлення надійних відносин між декіль кома банками, зякими можна було б укласти угоду про гарантований кредит (за строками і сумою). Це дало б можливість перекрити довгостроковий лізинговий договір декількомакороткостроковими банківськими кредитами.
Оцінюючи перспектив и розвиткулізингових операцій комерційними банками України, необхідно відмітити, що наперших порах комерційним банкам не до с наги надавати весь комплекс по слуг полізингу (вивчення ринку тих чи інших засобів, що здаються в оренду, проведеннятехнічного обслуговування і консультацій, і т ін.). Тому є сенс говорит и простворення на цьому етапі банками спеціальних лізингових фірм за аналогієюрозвинених країн.
Такі лізингові фірми, крім орендитехнік и та обладнання, могли б взят и на себе вивчення ринку збуту випущеного напідприємствах обладнання та надавати лізингові кредит и йог о покупцям. Такожпоряд з фінансовим лізингом може застосовуватись лізинг- по вне обслуговування, у відповідності з як им відбувається поставка та надання додаткових по слуг удоповнення до чисто фінансового аспекту традиційного лізингу. Спеціалізов анілізингові фірми можуть проводит и оперативне лізингове кредитування (прокат).
Коммерційний банк як засновниккомпанії підтримуватиме її с воїми кредитами. Вол одіючи всебічною інформацієюпро с воїх клієнтів, банк може надавати фірмі інформацію про платоспроможністьмайбутніх лізингоодержувачів, що відіграє вели ку роль у заключенні лізинговоїугоди.
Певний досвід України на цьому шляхувже є: як в же зазначалось, в же існує ряд подібних спеціалізованих лізинговихкомпаній, засновником як их є банк, це Фінансово-лізинговий Дім банку «Україна», Укрексімлізинг, Аваль-лізинг та ін.
При поширенні застосуваннякомерційними банками на практиці лізингового кредитування в нашій країні требарозглянути проблему лізингових ризиків. В умов ах економічного спаду та інфляціїголов ну роль повинні відігравати операції фінансового лізингу, засновані назбереженні права власності на об’єкт лізингу напротязі всього терміну діїугоди.
Україна за допомогою лізингу могла бпідняти ряд важливих та потенційно прибуткових галузей економік и. До них можнавіднести, враховуючи природні, географічні, кліматичні, загальнополітичні таінші фактор и такі галузі як агропромисловий комплекс, а віаційнобудівнупромисловість, легку промисловість, машинобудування та ряд інших.

Висновки

У даній роботі було розглянутотеоретичні аспект и лізингу, йог о вид и, форм и, функції, особливості банковськоголізингу в Україні. Аналіз існуючої практики та проблем та перспектив проведеннялізингових операцій комерційними банками України доз воляє зробити певнівисновки:
— лізинг заучастю комерційних банків як метод стимулювання оновлення основ них фондівпідприємств є одним з найпер-спективніших шляхів подолання Україноюінвестиційної криз и та поновлення процесу активного фінансуваннякапіталовкладень- з огляду перш за все на фінансові можливості банків порівняноз іншими господарюючими суб’єктами, та існування певної законодавчої базипроведення відповідних операцій (зокрема, закон України “Про лізинг”).
— серед методівстимулювання роз витку лізингових операцій найдоцільнішими пропонуються введенняпорядку прискореної амортизації засобів, що виступають об’єк том лізингу, тавведення податкових пільг для при проведенні лізингових операцій.
— головнимипроблемами роз витку цих операцій комерційними банками є їх довгостроковийхарактер, що в умов ах нестабіль ної економічної ситуації, досить висок оїінфляції та обмеженості віль них довгострокових ресурсів комерційних банківобумовлює неможливість їх (операцій) достатнього поширення.
— складністьзавдань, що стоять перед банком-лізингодавцем і полягають у необхідностіглибокого вивчення ринку лізингових по слуг, комплексному аналізу потенційнихлізингоодержувачів, поста-чальників, проведенні реклам них заходів, забазпеченнімаксимально можливого обсягу додаткових по слуг та ін. роблять доціль ним на дан ому етапі створення банками власнихспеціалізованих дочірніх лізингових ком паній, які б займалися відповіднимиопераціям и за фінансової підтримки з боку банку-засновника.

Список літератури

1. Закон України“Про банки і банківську діяльність” \\ Бизнес- приложение 1998р. №37
2. Закон України“Про лізинг” \\ Бизнес- документы, комментарии, консультации 1999р.№3, с.48
3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»\\ спец. додаток до «Галицьких контраетів», №47, 1998р.
4. «Вопросы правового регулирования лизинг а в Украине» \\Бизнес- приложение 1998р., №12, с.34
5. “О некоторых особенностях лизинговых операций” \\ Бизнес- приложение 1998р., №38, с.44
6. “Роль банків урозвитку лізингового бізнесу” \\ Закон і бізнес 1998р, №37 с.4
7. Андриасова И. В. “Практические аспекты финансирования лизинг а в условиях рынка” \\ Финансы,1997г. №12, с.23 1998г. №1. с.18
8. Малышенко К. “К вопросу об эффективности лизинг а в Украине”\\ Економіка фінанси право 1998р. №3, с.43
9. Матюшко В. И, Внукова Н. Н. “Планирование и анализ лизинговой деятельности банков с использованием ИКТ Project expert” \\Банковские технологии, 1998р. №1, с.56
10. Міщенко В.І. та ін. “Основ и лізингу” \\ К: Земля, 1997.
11. Кочетков В. Н. и др.“Организация лизинговых операций” \\ К:1998Украинско-финский институт менеджмент а и бизнес а.
12. Хоменко Е. И. “Проблемы лизинг а в деятельности банков” \\ Економіка Фінанси Право 1996р., №4, с.43
13. Усоскин В. М. “Современный коммерческий банк: управление и операции” \\ М: Все для Вас, 1993г.

[1] — див. закон України «Про банки і банківську діяльність» \\ Бизнес-приложение 1998р. №37
[2] -див. “Планирование и анализ лизинговойдеятельности банков с использованием ИКТ Project expert”, В. И. Матюшко, Н. Н. Внукова \\Банковские технологии,1998р. №1, с тор.56
[3] -можливий зразок так оїзаявки див. у додатку №1
[4] -див. додаток №2
[5] -див. додаток №4
[6] -більш доклад но див. ЗаконУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємтсв»\\ спец. додаток до «Галицькихконтрактів», 1998р. №47.
[7] -див. Усенко Я. Б.«Роз виток лізингу та новий закон» \\ ДІБпро приватизацію 1998, №11, с тор.71
[8] -див. «О лизинге» \\Бизнес- документы, комментарии, консультации, 1999р., №3, с тор.51

Обзоры

Отзывов пока нет.

Будьте первым, кто оставил отзыв на ““Лізингові операції комерційного банку та проблем и їх роз витку””

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *