Гроші: сутність, іс торія та функції

Гроші: сутність, іс торія та функції

Бесплатно!

Гроші – од не знайдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарськійдіяльності люди ни. Вони зав жди привертали до себе пи льну у вагу наук овців.
Гроші – цебагатофункціона льна економічна форма, за допомогою якої здійснюється обліквартості, обмін, платежі, накопичення вар тості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вониє набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє роз витку економік и. До бредіюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повнійзайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головноюпричиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.
Гроші – це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товар не походження івиражають певні виробничі відно сини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втіленийбезпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу в имірювати суспільнівитрати і отримані результат и.
Гроші – це специфічний товар, що має власти вість обмінюватися на будь-я кийінший товар, тобто є загальним еквівалентом.
Суть грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування. Прикладом такогопідходу може бути характеристика суті грошей в підручнику “Економік с”Макконнела та Брю. На питання “що таке гроші?” автор и підручника даютьвідповідь: “Гроші є тим, що вони роблять. Все те, що в иконує функції грошей, єгрішми”.
Незважаючи набагатовіко ві дослідження і вели ку кіль кість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що такегроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспіль них умов ах, зі зміноюостанніх вступали в суперечність з реальною дійсніс тю і відкидалися.
Гроші: сутність та коротка іс торія їх роз витку

Описание работы

Тема лекції №1: Гроші: сутність, іс торія тафункції.

Проблем и:

1. Гроші: сутність та коротка іс торія їхрозвитку.
2. Функції грошей та різні підходи до них.
3. Функціональні форм и грошей. Грошовіагрегат и M1,M2,M3,L.
4. Грошовий обіг. Закон грошового обігу.
5. Грошова реформа. Особливості їїпроведення в Україні.

Рекомендован а література:

1. Борисов Е. Ф. Экономическая теория. – Москва: Юристъ, 1997
2. Гальчинський А. Теорія грошей. –К иїв: Основ и, 1996
3. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. –К иїв: Основ и, 1996
4. Жуков а Е. Ф. Общая теория денег и кредита. – Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995
5. Основ и економічної теорії. – під редакцією Клим ко Г. Н. — К иїв: В ища школа,1997
6. Кравець В. Гривн я – жіночого роду \\ Вісник НБУ. –1997. — №9
7. Основ и ринкової економік и. – під редакцією — К иїв: Либідь, 1995
8. Макконелл К. Л., Брюс С. Л. Эконом икс. Принципы, проблемы и политика. – Москва: «Республика», 1992
9. Мочерний С. В. Основ и економічноїтеорії. – Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993
10. Савлук М. І. Гроші та кредит. –К иїв: Либідь, 1992
11. Чух но А. Передумови і результатигрошових реформ у постсоціалістичних країнах \\ Вісник НБУ. – 1997. – №5
12. Ющенко В. Результат и реформимовою цифр \\ Вісник НБУ. – 1997. — №9

1. Гроші: сутність та коротка іс торія їхрозвитку.

Гроші – од не знайдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарськійдіяльності люди ни. Вони зав жди привертали до себе пи льну у вагу наук овців.
Гроші – цебагатофункціона льна економічна форма, за допомогою якої здійснюється обліквартості, обмін, платежі, накопичення вар тості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вониє набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє роз витку економік и. До бредіюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повнійзайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головноюпричиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.
Гроші – це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товар не походження івиражають певні виробничі відно сини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втіленийбезпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу в имірювати суспільнівитрати і отримані результат и.
Гроші – це специфічний товар, що має власти вість обмінюватися на будь-я кийінший товар, тобто є загальним еквівалентом.
Суть грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування. Прикладом такогопідходу може бути характеристика суті грошей в підручнику “Економік с”Макконнела та Брю. На питання “що таке гроші?” автор и підручника даютьвідповідь: “Гроші є тим, що вони роблять. Все те, що в иконує функції грошей, єгрішми”.
Незважаючи набагатовіко ві дослідження і вели ку кіль кість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що такегроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспіль них умов ах, зі зміноюостанніх вступали в суперечність з реальною дійсніс тю і відкидалися.
Очевидно, все це можнапояснити тим, що суть грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільнихвідносин, в як их вони функціонують. Тому для визначення суті грошей необхідноз’ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення таіснування грошей в економічному житті суспільства.
На ранніх етапах роз витку людськогосуспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар. С початку це буввипадковий і епізодичний обмін, коли у первіс них людей внаслідок щасливогозбігу обставин (на приклад, вдале полювання, рибалка) з’являлись де які надлишкипродуктів, як ими можна було обмінятись. Роз виток суспільного поділу праці, зокрема виділення скотарства і землеробства, сприяв подальшому розвиткутоварних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну до регулярного. Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялись такі, якіпочали відігравати роль голов них предметів обміну. Такими товарами в одних місцевостяхбула худоба, в інших – зерно, в третіх – хутро тощ о. У одного й того ж народу врізні час и, на різних місцевих ринках і у різних народів в один і той же часісну вали різні найбільш ходові товар и, які виконували роль загальногоеквіваленту. Врешті-решт, у процесі історичної еволюції товарного виробництва ітоварного обміну відбувається перехід від загального товарообміну до грошовоїформ и обміну.
Подальшим ступен ем урозвитку грошей стало карбування металевих монет. Вважається, що перші монет и з’явилися в Китаї та в країнах Близького Сходу в 8-7 ст. до н. е. Це були здебільшого міднімонет и. Близько 4 тис. років тому в А сирії почали карбувати монет и із золота.
Протягом тривалого часу в обігу використовували повноцінні монет и, реальний зміст як их відповідав їхномінальній вар тості. Скарб ниці окремих країн не мал и права отримувати прибутоквід випуску монет. Та й назви багатьох грошових одиниць окремих країнвстановлювалися відповідно до ваги їх мета левого зміс ту. Так, приміром, фунтстурлінгів став грошовою одиницею Англії як фунт срібла.
Від 2-ї половин и 19 ст. становище зміни лося. Номіна льна вартість монет по чала відділятися від їхньоїреальної вар тості. В обігу з’явилися розмінні монет и, номіна льна вартість якихзначно перевищувала їхню вагову вартість. Емісія таких монет стала прибутковою. Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартіс тю випущених в обіггрошей та витратами на їх емісію, дістів назву сеньйорат. Сеньйоратприсвоювався скарбницями або централь ними банками, що здійснювали грошовуемісію.
Для багатьох країніз функціонуванням товар них грошей було характер ним використання системибімета левого обігу – паралельної емісії золотих і срібних монет. У цьомувипадку державою встановлювалися фіксовані пропорції між їх номінальнимвизначенням. Паралельний обіг золотих і срібних монет породжував труднощі. Прибімета левій системі гроші, вартість як их на ринку цінних металів нижча за їхнюноміна льну вартість, витісняють ті грошові одиниці, що коштують дорожче с воєїофіційної ціни.
Епоху товар них(металевих) грошей заступила епоха грошей паперових. Як знаки вар тостіповноцінних товар них грошей, папе рові гроші почали використовуватися понадтисячу років тому. Вважається, що вперше папе рові гроші з’явились у Китаї ще у18 ст. н. е. У Європі це ста лося значно пізніше. У Франції емісія розпочалася1783 р. Наприкінці 18 ст. банкнотний обіг мав місце в Англії.
Повний відхід одконверотованості паперових грошей в золото відбувся значно пізніше. Більшістькраїн Заходу припинила та кий обмін під час великої депресії і в першіпіслякризові рок и. Про те та кий обмін залишився у сфері міжнародних валютнихвідносин. Одна к від середин и 1970 –х рр. Практика конвертованості паперовихгрошей у золото зов сім припинилася і на рівні міжнародних валют них відносин. Відбулось цілковіте витіснення дорогоцінного метал у зі сфер и грошових відносин. Золото повніс тю в тратило грошові функції. Сталася йог о демонетизація, і воноперетворилось на звичайний товар.
Проголосивши с воїм Третімуніверсалом 18 ли пня 1917 рок у утворення Української Народної Республік и, Центральна Рада запровадила в Україні нов у націона льну валюту. Первіс но такою валютою було визначено український карбованець. У хвалою Центральної Ради від 19грудня 1917 рок у було видрукувано перший грошовий знак Української НародноїРеспублік и — купюру вартіс тю у 100 карбованців. Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьохнайчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (іври том).
З випуском стокарбованцевоїкупюр и по в’язаний вибір три зуба як державного герба України.
Після введення купюр ив обіг май же одр азу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а та кож на де які політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсаломвизначалася як складов а части на федеративної Росії, проголошувалася заЧетвертим універсалом 22 січня 1918 рок у «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 рок у прийняла закон про запровадженнянової грошової одиниці — гривні.
Протягом 1918 рок у в Берліні буловидрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проект и двохостанніх було виконано в же після проголошення гетьманату на чолі з ПавломСкоропадським).
ГетьманПавло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у к вітні 1918 рок у, відновивяк основ ну грошову одиницю Української Держав и карбованець.
Після переходу влади вУкраїні у грудні 1918 рок у до рук Директорії на чолі з Володи миром Винниченкомта Сим оном Петлю рою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошеногривню.
«Більшовицькі тисячки»запроваджені Рад наркомом на землях Радянської України. Це становище спричинилосядо проведення у 1922—1924 рок ах грошової реформ и, наслідком якої стало введенняв обіг радянського червінця. 1924 рок у було встановлено курс нового радянськогокарбованця, я кий дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточногоутвердження радянської валют и.
Акт проголошення незалежностіУкраїни відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінноїнаціональної валют и. Такою валютою мала стати, згідно з традиціям и як добиКиївської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917—1920 років, гривн я. Щодоназви розмінної монет и, то для неї пропонувалися назви «сотий», «реза на», алеврешті було віддано пере вагу звичній уже «копійці». 1992 рок у перші зразкиукраїнської національної валют и було виготовлено в Ка наді за ескізам и В.І. Лопат и. Одна к в обіг в Україні з 1992 рок у було введено тимчасову валюту, розраховануна перехідний період, — український карбованець, або купон о-карбованець.
З цього випливає, що:
· Гроші – не просто товар, а носій певнихсуспіль них відносин, формування як их зумовило виділення із широкого ряду товарів одного – грошового
· Як результат тривалого історичногорозвитку товару і форм вар тості гроші самі не можуть бути застиглим, раз іназавжди дан им явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування

2. Функції грошей та різні підходи до них.

Різноманітність іскладність виробничих відносин, які втілюються в грошах, визначають множинністьформ прояву самих грошей. Кож на з таких форм одержала назву функції грошей. Функція грошей – це певна дія чи “робота”грошей щодо обслуговування руху вар тості в процесі суспільного відтворення.
Питання про функціїгрошей є одним з найбільш диску сійних у теорії грошей. Розбіжності стосуютьсяне тільки трактування окремих функцій, а й їх кількості. Диску сії ведуться якміж представниками різних теоретичних шкіл, так і в середині кожної з них.
У працях Д. Рікардовіддавалася пере вага функцій грошей як засобу обігу. “Гроші, — писав він, — єтоваром, … що служить загальним засобом обміну”. У к низі англійськогоекономіста Т. К рампа “Феномен грошей” грошові функції подан о як за сіб плат ежу, міра вар тості, одиниця в иміру, за сіб обігу та за сіб нагромадження багатства. Упідручнику “Економік с” підкреслюється, що гроші виконують функції засобу обігу, міри вар тості й засобу її збереження. Економісти Дол ан та Кемпбелл визначаютьгроші як за сіб нагромадження. У к низі англійського економіста Л. Харріс а “Грошоватеорія” говориться про функції засобу обігу, засобу збереження вар тості таодиницію рахунку і зов сім не згадуються функції засобу плат ежу і с вітовихгрошей.
Представникимарксистської теорії грошей визнають п’ять їх функцій:
· Міри вар тості
· Засобу обігу
· Засобу нагромадження
· Засобу плат ежу
· С вітових грошей
Міра вар тості — цефункція, в якій гроші забезпечують вираження і в имірювання вар тості товарів, надаючи їй форму ціни.
Це відбувається тому, що у товарах і грошахвтілена абстрактна праця, причому певна її кіль кість. Тому за допомогою грошей відбувається порівняння вар тості різних товарів. Вартість товарів, вираже на у грошах, є йог о ціною. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кіль кістьгрошового мат еріалу прийняти за одиницю. Вон а називається масштабом цін. Урізних країнах за грошову одиницю були прийняті різні вагові кількостігрошового метал у.
Масштаб цін в становлюєдержава в законодавчому порядку, тоді як функцію міри вар тості гроші виконуютьоб’єктивно. Масштаб цін не зале жить від зміни вар тості грошового метал у, бо вінє фіксованою ваговою кіль кіс тю метал у.
Гроші як міра вар тостішироко використовуються як рахункові, як одиниця рахування. За їх допомогоюможна надати кіль кісного виразу в сім економічним процесам і яви щам на мікро- імакрорівнях, на в сіх стадіях процесу суспільного відтворення, без чогонеможлива їх організація й управління.
В сі звичайні товар и, над ходячи до сфер и обміну, шукають с обі грошовий еквівалент, я кий представлений там готовніс тю суб’єктів ринку купит и відповідні товар и. У зіткненні с торін – бажання продатиі готовність купит и – визначається в кінцевому підсумку мінова вартість товар учи сума грошей, якою товар оцінюється на ринку та яка задовольняє об ох суб’єктівоперації. До цього й зводиться економічний зміст вираження вар тості за допомогоюгрошей в сучасних умов ах.
Функцію міри вар тостігроші виконують ідеально. Виробник заздалегідь, до по яви з товаром на ринку, визначає ціну, за якою вигідно продати йог о. Але й при зустрічі з покупцем наринку, де остаточно вирішується ціна товарів, наявність грошей у будь-якійформі не обо в’язкова. Продаж взагалі може відбуватися в борг, під майбутні гроші, алеціна визначається в момент операції купівлі-продажу. Тим більше не потрібнанаявність реальних грошей при встановленні товар них цін держав ними органами. Про те вони повинні мат и чітке уявлення про мінов у вартість грошей, яка фактичносклалася і діє на ринку, щоб установит и ціну, адекватну вар тості товару.
Другою за значенням є функція грошей як засобу обігу. Уцій функції гроші служать засобом реалізації товарів, виступають посередником уїх обміні. Цю функцію можуть виконувати лише реальні гроші, тобто наявні зол отімонет и, зливки і т. д., або їх папе рові замінники.
Папе рові гроші немають власної вар тості (за винят ком вар тості пап еру і об робки), а тому, як інеповноцінні монет и, вони є символами вар тості. Держава, випускаючи папе ровігроші, над ає їм примусовий курс у законодавчому порядку і використовує їх як замінник повноцінних грошей.
Обмін товарів задопомогою грошей в цій функції здійснюється за схемою Т – Г – Т.
Гроші як за сіб обігузабезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товаривиходять із сфер и обігу. Про те самі гроші залишаються в обігу, пере ходячи відодного суб’єк та до іншого.
З роз витком ринковихвідносин і сфер и використання грошей як засобу обігу розвивались ірозширювалися вимоги до них.
У сучасних умовахвикористання грошей як засобу обігу здійснюється пере важно в роздрібнійторгівлі, при наданні по слуг населенню, в міжнародній торгівлі та ін. Про те і вцих сферах поступово звужується використання функції засобу обігу завдякипроникненню сюди кредит них відносин.
Функцію засобу нагромадження гроші виконують, якщо за обміномтовару на гроші не на стане обмін грошей на товар і гроші за лишать сферу обігу іутворять скарб.
Процес виробництвазумовлює необхідність нагромадження грошей і тимчасового вилучення засобів і предметівпраці має накопичувати достатню суму грошей, а тому тією чи іншою мірою вінвиступає збирачем скарбів. При цьому можуть нагромаджуватись не тільки золоточи срібло, а й мета леві та папе рові знаки грошей.
Гроші є загальним виразникомбагатства, їх можна безпосередньо перетворити на будь-я кий товар. Тому якіснов они не мають меж, про те кож на реальна грошова сума кіль кіс но обмежена і на неїможна придбати лише певну кіль кість благ. Тому існує суперечність міжкіль кіс ною межею і якіс ною безмежніс тю грошей як загального виразника речовогобагатства.
Пор яд з безпосереднімнагромадженням скарбів у монетній формі відбувається їх нагромадження у виглядіпредметів роз коші з золота та срібла. Це приводить до того, що, з одного боку, все більш роз ширюється ринок для золота і срібла незалежно від виконуваної нимифункції, а з другого –с творюється приховане джерело пропозиції грошей, яке єособливо дійовим у період и суспіль них потрясінь.
У сучасних умов ах сферафункціонування грошей як засобу нагромадження вар тості розділилася на двічасти ни. У тій із них, де нагромадження вар тості зумовлюється потребаамирозширенного відтворення, оборотом капітал у, має конкретно-цільове призначенняі є відносно короткочасним, цю функцію гроші фиконують у формі знаків вар тості. У тій же частині, де нагромаджується абсолют не багатство, необхідне за межімиусталеного процесу суспільного відтворення, вон о носить форму скарб у йобслуговується дійсними грошима – золотом.
Гроші, що виконуютьфункцію засобу нагромадження вар тості, слід відрізняти від поточних резервів грошей як купівельних і платіжних засобів, які постійно створюються у суб’єктів грошового обігу внаслідок короткочасних розбіжностей між поточними грошовиминадходженнями і витратами. Такі грошові кошти не припиняють, а лишеуповільнюють с вій рух, продовжуючи функціонувати як за сіб обігу чи за сібплатежу. Гроші ж, що обслуговують нагромадження вар тості, на певний часвиходять з обігу, зупиняють с вій рух, і їх маса визначається іншими, більшширокими по требами, ніж потреби грошового обігу.
Про те ці відмінності міжгрошима в цих трьох функціях мають швидше теоретичний, ніж прктичний характер. На практиці в сі складові грошової маси виступають як єдине ціле і легкопереміщуються із нагромаджень в обіг і навпаки.
У результаті виникненнякредитних відносин між товаровиробниками гроші виступають засобом сплатиборгового зобов’язання, виконують функціюзасобу плат ежу. Це функція, в якійгроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктамиекономічних відносин, що виникають у процесі розширенного відтворення.
Ця функція тіснопов’язана з функцією грошей як засобу обігу. В товарообороті, опосередкованомугрошима ( продаж за ради купівлі), гроші вист упали як швидкоплинний посередник івиконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, пере ходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобуплатежу. Цю функцію вони здійснюють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так і поза ним (на приклад, с плата за робітної плати, податків, орендної плати, квартир ної плати, комунальних по слуг тощ о).
З функції грошей як засобу платежувиникають кредитні гроші. Коли власник товару про дає йог о в кредит, він необмежується ус ним зобов’язанням покупця сплатити йог о, а вимагає борговурозписку, в якій, як правило, зазначаються товар, йог о ціна і строк погашенняборгу. Так а боргова роз писка є по передником векселя, так само як останній єбезпосереднім по передником кредит них грошей.
Вексель – це борговезобов’язання, складе не за певними правилами. Вперше век селі з’явились в Італіїв середні вік и. С початку їх використовували для пересилання грошей, потім вонипочали проникати в сферу товарного обігу, виконуючи функцію засобу плат ежу ізагального грошового забов’зання.
Існує суворо визначенаформа оформлення векселя: на спеціальному пап ері, я кий використовують длядрукування грошей, де зазначають, коли і к им, в яком у місці і в я кий час видановексель, строк і суму плат ежу по ньому. Вексель підписує той, хто йог о видав. Увекселі не вказується, за що вида не грошове зобов’язання.
Обліком век селівзаймаються банки. Фактично банк скуповує вексулі, розплачуючись за них власнимивекселями, які нащиваються банкнотами.
Банкнота – це зобов’язаннябанку, банківський білет, тобто кредитні гроші. Випуск банкнот банкамиздійснюється не лише під век селі, а й під золото та інші дорогоцінності.
Кредитні гроші, век селі, банкнот и – важливі елементи функціонування ринку. В процесістановлення ринкових відносин, виникнення і зміцнення ролі фондов их, валют них, товар них бірж, комерційних банків у нашій країні вони починають активновикористовуватись у господарському мех анізмі.
Між кредит ними іпаперовими грошима існують суттєві відмінності. Так, папе рові гроші виникають зфункції обігу, в той час як кредитні – з функції плат ежу. Папе рові грошівипускає держава, яка вимагає від усіх суб’єктів ринкових відносин приймати їху в сіх платежах. Такі гроші випускаються в обіг в міру потреби. Кредитні грошівипускаються банком, вони не обо в’язкові для приймання, але забезпеченнізолотом, іно земною валютою та іншими активами банку. Вони випускаютьсявідповідно до суми товар них век селів і, таким чином, не перевищують потреби в них. Про те в сучасних умов ах відмінності між паперовими і кредит ними грошимастираються.
С віто ві гроши – це функція, в якій гроші обслуговують рух вар тостів міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію в заємовідносинміж країнами.
Виділення функції с вітових грошейзумовлене особливостями руху вар тості на с вітовому ринку, які визначаютьсяподілом цього ринку держав ними кордонами. Завдяки такому поділу тут з’являєтьсяспецифічний суб’єкт економічних відносин – держава, яка представляє і захищаєінтереси країни в цілому. Тому на с вітовому ринку виникають економічнісуперечності більш висок ого рівня, ніж на внутрішньому, які впливають і на відно сини безпосередніх покупців та продавців.
С початку на с вітовому ринкупанувала под війна міра вар тості – золото і срібло, але згодом функцію с вітовихгрошей почало виконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігу сто сується і с вітових грошей. Папе рові знаки відіграють все більшу роль уміжнародних розрахунках. Про те золото залишається твердим и і бажаними для в сіхкраїн с вітовими грошима, надійним гарантом у міжнародних розрахунках.
С віто ві гроші функціонуютьяк:
· Загальний платіжний за сіб
· Загальний купівельний за сіб
· Абсолютна суспільна мат еріалізаціябагатства взагалі
Як загальнийкупівельний за сіб с віто ві гроші функціонують при о платі міжнародної товарноїугоди наявними грошима (на приклад, придбання країною у надзвичайних умовахзерна, зброї тощ о)
Як загальне втілення суспільногобагатства гроші у с вітому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься зоднієї країни в іншу (при переведенні підприємцями с воїх грошей на зберіганняза кордон, при наданні зовнішніх позик тощ о). Для здійснення міжнароднихплатежів кож на країна потребує певного запасу золота. Тому золото у виглядіскарб у одночасно є резерв ним фондом с вітових грошей. Зростає та кож реальна роль у цій функції національних резерв них валют та інших різновидів грошей.
В сучасних умов ах на міжнароднихринках с віто ві гроші, перед усім як платіжний і купівельний засоби, виступають у вигляді національних грошовиходиниць. Ці перетворення зумовлені самим роз витком с віто вої економік и йадекватними йому змінами міжнародних платіжних відносин:
· Сформувався широкий с вітовий ринок ізсистемою в заємозв’язків і в заємозалежностей між йог о суб’єктами, з широкимрозвитком між ними кредит них відносин і банківського обслуговування. У такихумовах с віто ві гроші в більшості випадків функціонують миттєво і відпалапотреба використовувати для цього золото.
· Економічний потенціал окремих країндосяг величезних розмірів, що дало цим державам можливість забезпечити до віруд о с воїх національних грошей як реальних носіїв мінової вар тості не тільки навнутрішньому, а на міжнародних ринках

4. Грошовийобіг. Закон грошового обігу.

Грошовий обіг – це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, що обслуговує збут товарів, а та кож нетоварні платежі та розрахунки угосподарстві.
Об’єктивною основою грошового обігу є товар не виробництво, при яком у товарний с віт поділяється на товар та гроші.
Грошовий обіг поділяєтьсяна дві сфер и:
· Готівковий обіг (рух готівки). Вінобслуговується банкнотами, монетами та паперовими грошами.
· Безготівковий обіг (рухбезготівкових грошей). Під ними роз уміються банківські депозит и, використанняяких здійснюється за допомогою чеків, кредит них кар ток, електроних переказів.
Переважнучастину йог о в країнах з розвинутою ринковою економікою становить безготівковий оборот. Він здійснюється шляхомоплати покупок і боргів перерахуванням грошових с ум по разунках, що відкритіучасникам грошового обороту в банках, без використання грошей у готівковій формі. Переважання цієї части ни грошового обороту зумовлено насамперед дешивізноювикористання безготівкових грошей, а от же, вигідніс тю таких розрахунків дляекономічних суб’єктів.
Кіль кість грошей, необхіднихдля обігу, тобто для реалізації товарів, визначається законом грошового обігу. Різні форм и грошей підпорядковуються с воїм особливим законам. З урахуваннямперших двох функцій грошей він набуває вигляду формул и, в якій кіль кість грошейзалежить від суми цін товарів ( що у свою чергу визначається кіль кіс тю товаріві рів нем цін на кожний з них) і швидкості обігу одноїменної грошової одиниці

К = Ц \ О

К – кіль кість грошей, необхіднихдля товарного обігу у дан ому році
Ц – сума цінтоварів, що реалізуються у дан ому році
О – середнєчисло обертів за рік кожної грошової одиниці
Це загальний закон кількості грошей в обігу. З роз витком функції засобу плат ежу формула законунабуває більш складного вигляду:

Кп = (СЦ – К + П – В В) \ Шо

СЦ – сума товар них цін
К – сума цінтоварів, продан их у кредит
П – сумаплатежів за борговими зобов’язаннями
В В – сумавзаємопогашуваних безготівкових платежів
Шо – середнякіль кість обертів грошової одиниці (як засобу обігу та
плат ежу).
На перший погляд можездатися, що для виконання функції засобу плат ежу необхідна додаткова кіль кістьгрошей. Одна к таке враження не зов сім правильне. Справа у тому, що частинатоварів про дається у кредит і оплачується за межами дан ого періоду. Значить, на відповідну величину зменшиться потрібна кіль кість грошових одиниць. Крім того, значна части на боргових зобов’язань погашується шляхом не с плати готівкою, а їх в заємного зарахування. Слід та кож врахувати у дан ому періоді суму платежів за товар и, що ранішепродані у кредит.
Основ ними елементамизакону грошового обігу виступають товар на маса, яка перебуває в обігу, рівеньцін товарів і швидкість обігу грошей. Причому не рівень цін товарів залежитьвід кількості грошей в обігу, а навпаки, кіль кість грошей, які перебувають в обігу, зале жить від рівня цін. Крім того, не швидкість обігу грошей щалежитьвід їх кількості, а кіль кість обігу грошей зале жить від їх кількості, а кіль кість грошей зале жить від швидкості обігу.
Збільшення швидкості обігугрошової одиниці рівноцінна зменшенню грошової маси.
При функціонуванніповноцінних грошей в обігу перебувала лише необхідна кіль кість грошовиходиниць. Роль регулятора цієї кількості стихійно виконувала функція грошей якзасобу нагромадження. Коли, на приклад, по треба у грошах зменшувалася, точастина грошей випадала з обігу, перетворюючись у скарб; якщо ж, навпаки, по треба обігу в грошах зростала, то додаткова кіль кість грошей над ходила в обігіз скарб у. Функція засобу нагромадження скарбів відігравала роль при відних івідвідних каналів грошового обігу.
Одна к в обігу, крімповноцінних грошей, з 17 ст. перебувають паперово-кредитні гроші, якіпідпорядковані закону обігу паперових грошей. Суть цього специфічного законуполягає в тому, що їхня кіль кість у сфері обігу повинна дорівнювати кількості золотих грошей, потрібних для нормального функціонування товарооборот у. Кожен паперовий дол ар прирівнювавсядо золотого і мав так уж купівельну ціну, як і золотий. Закон обігу паперових грошейдія в за умов, коли в основі грошової форм и вар тості лежало золото.
Із сформульованихзаконів випливає дуже важливий принцип грошового обігу – обмеження грошовоїмаси регулярними по требами обігу. Звідси, у свою чергу, випливає висновок про те, що у підтриманні рівноваги в економіці, збалансованості попиту тапропозиції важливу роль відігріє грошова маса. Остання вис тупає як сумакупівельних та платіжних засобів, що обслуговують господарський обіг і належатьдержаві, фірмам та окремим особам. У грошовій масі розрізняють: активні гроші, що застосоуються у готівковому та безготівковому обігу; пасивні (нагромадження, резерв и, залишки на рахунках), які лише потенційно можуть використовуватися вугодах.
Зростання швидкості обігугрошей зумовлене та кож актив ним втручанням держав и у процес відтвореннякапітал у, зростанням одержавлення кредитно-фінансової сфер и і розвиткомкредитної систем и, вдосконаленням безготівкових платежів. Так, якщо на початку20-х років резерв ним банкам було потрібно 8 днів для виконання в заємнихрозрахунків, то у наш час – лише 2 дні. Швидкість обігу грошей зростає завдякиширокому впровадженню чеків. Так депозит но-чекові операції обслуговують заразприблизно 90% усіх грошових платежів США, а кожен чек у середньому 10 разів переходить з рук у руки. Факторами прискорення обігу грошей виступають розвитокфункцій комерційного банківського кредиту, збільшення поточного споживчогокредиту та ін.

3. Функціональні форм и грошей. Грошові агрегат и M1, M2, M3, L.

Функціональні форм и –похідні від грошових функцій, їх логічне продовження. Суча сна ринкова економікахарактеризується надзвичайно штрокою палітрою наявних функціональних форм грошей. В економічній науці та практиці протягом тривалого часу широковикористовується агрегатний метод класифікації функціональних форм грошей, в основу яко го покладено ступінь лік відності кожної з них.
Національний банк Українирозраховує обсяг грошової маси за допомогою грошових агрегатів, які ре презентуєвстановлене законодавтсвом відповідно до принципу лік відності специфічнеугруповання певної категорії грошових форм.
Склад грошових агрегатів:
М0 – гроші поза банками;
М1 = М0 + кошти на розрахунковихі поточних рахунках у національній валюті;
М2 = М1 + строкові депозит и унаціональній валюті, кошти на рахунках капіталь них вкладень підприємств та організацій, кошти Держстраху та валютні заощадження;
М3 = М2 + кошти клієнтів затрастовими операціям и банків та цінними пап ерами власного боргу банків.
Агрегат М1 являє собою грошову масу у вузькому роз умінні. В нього включаються двавизначальні блоки грошей:
· Готівкові гроші (мета леві йпаперові)
· Трансакційні депозит и – вкладифізичних та юридичних осіб у комерційні банки й ощадні установи, кошти з якихможуть бути передані іншим особам у вигладі відповідних платежів згідно зкомерційною угодою, що здійснюється за допомогою чеків або електронних грошовихпереказів. Трансакційні депозит и – це вклад и до вимоги. Йдеться про вклад и, щоне приносять процентів, а лише дозволяють власникам їх користуватися чеками таелектронними переказами.
Окрім цих форм грошей, урізних країнах до структур и грошей у вузькому роз умінні цього поняття включаютьі де які інші грошові форм и. Це, зокрема, певні чекові депозит и, щовідрізняються від вкладів до вимоги тим, що на них можна отримати певнийвідсоток.
М1 охоплює ті грошові інструменти, як ими можна скористатися безпосередньо, відразу і без об межень для здійсненняплатежів. Такі грошові інструменти лік відні. Актив лік відний, коли йог о можнавикористовувати для с плати платежів відразу, без жодних об межень і з незначнимивитратами. М1 найближче до традиційного визначення грошей як засобу плат ежу.
Агрегат М2 поєднує в с обі форм и у широкому роз умінні цьогопоняття. Гроші, що вход ять до цього агрегату, отримали назву “май же грошей” абогрошових активів. Відмінність цих грошей від агрегату М1 пол ягає в тому, що, якщо гроші, що вход ять до агрегату М1, використовуються як за сіб обігу, тогрошові форм и агрегату М2 застосовуються як високолік відний за сіб нагромадженнякупівельної спроможності. Вони безпосередньо не функціонують як за сіб обігу. Але їх можна легко, без фінансового ризику перевести у грошову готів ку абочекові рахунки. У цьому відношенні можна відзначити, що гроші агрегату М2 – цевисоколік відні фінансові актив и, вживані здебільшого у функції засобунагромадження.
Грошова маса агрегату М2має більш розгалужену структуру. До її складу вход ять грошові форм и агругату М1та без чекові ощадні рахунки в комерційних банках та ощадних установах, що їхможна легко перевести у грошову або чеков у наявність, використавши як за сібобігу.
У банківській статистиці США різний ступінь лік відностімають і термінові вклад и (коротко-, середньо, — і довготермінові). Відповіднодрібні коротокотермінові вклад и (до 100.000$) включаються в агрегат М1, середньотермінові– в агрегат М2. Що ж до значних довготермінов их вкладів підприємств, то статистика окремих країн відносить їх ло агрегату М3. Ці вклад и, котрими, як правило вол одіють підприємтсва, предствлені на грошовому ринку у виглядіприват них депозит них сер тифікатів. Це забезпечує їм достатню лік відність, можливість конвертації у грошові форм и більш висок ого рангу.
Агрегат М3 охоплює грошові форм и агрегату М2, кошти клієнтів за трастовимиопераціям и банків та цінними пап ерами власного боргу банків. До М3 включаються грошові складові, якібільшість людей ніколи не бачить. Такі актив и тримають здебільшого вели кікорпорації, а та кож багаті приватні особи.
У 1980 р. в США введений у статистичну практику ще один грошовий агрегат L, я кий в ключає:
1. М3
2. Ощадні облігації: облігації, щовипускаються у рядом і, як правило, продаються дрібним вкладникам
3. Век селі, акцептовані банками: зобов’язаннябанків сплатити визначену суму у визначений час
4. Комерційні па пери: короткострокові борговізобов’язання корпорації
5. Короткострокові державні облігації: облігації, що випускаються у рядом і погашаються не пізніш як за 12 місяці
Приведені грошовіагрегат и відрізняються між собою не тільки кіль кіс но, а й якіс но. Так, першийагрегат М1 виражає масу грошей, яка знаходиться безпосередньо в обігу, реальновиконуючи функції засобів обігу та плат ежу. Вон а найтісніше по в’язана зтоварною масою, що проходить процес обміну, і безпосередньо впливає на ринковукон’юнктуру. Саме тому цей агрегат повинен бути об’єктомнайактивнішогорегулювання.
В інших грошовихагрегатах враховані та кож нагромадження грошей у різних організованих формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функцію нагромадження вар тості. Залежно від строків та форм и нагромаджень вони відносяться до різних грошовихагрегатів.
Обсяг грошової маси в кожному агрегаті визначається різними факторами. Так, обсяг агрегату М1перед усім зале жить від обсягу товарооборот у та швидкості обігу грошей. Обсягиінших агрегатів визначаються, крім того, роз витком кредит них відносин, рівнемкапіталізації грошових доходів суб’єктів обігу тощ о. Ці відмінності повиннівраховуватись при використанні того чи іншого агрегату в практиці регулюваннягрошового обігу.

25 Грошова реформа та особливості їїпроведення на Україні.

Грошова реформа єодним з інструментів грошової політик и. Роведення грошових реформ, зміст якихзводиться до повної або частокової структурної перебудови державою на явної вкраїні грошової систем и, зав жди вимушене.
Кож на грошова реформає індивідуальною і не повторною за с воїми характеристиками. Вирішуючи конкретновизначене кол о зав дань структурної перебудови та стабілізації грошового обігутієї чи іншої країни, будь-яка реформа зав жди специфічна за зміс том. Це, одна к, не виключає можливостей класифікації грошових реформ через виділення певноїгрупи спіль них о знак і їх функціональному втіленні.
Залежно від метипроведення та глибини перебудови державою на явної грошової систем и реформиподіляються на два тип и: грошові реформиу вузькому й широкому роз умінні цього поняття. У першому випадку йдеться пропроведення заходів із заміни дійсної грошової одиниці та відповідноїстабілізації грошей без якіс ної перебудови систем и грошового обігу; у другому –про запровадження принципов о нової за структурою і зміс том системифункціонування та обігу грошей.
Грошові реформ и у вузькому роз умінні цього поняття мають кіль карізновидів. Це:
· Грошові реформ и формального типу, що зводятьсялише до впровадження нового зраз ка купюр и з одночасним або поступовимвилученням тієї, що функціон ує. Приводом до так ої зміни може бути недостатнязахищеність купюр и старого зраз ка та її масова фальсифікація, зміна державноїсимволік и тощ о.
· Грошові реформ и з деномінацією грошового обігу. Це дещо складніша форма грошової реформ и, голов ною метою якої є заміна черезобмін грошових купюр дійсного масштабу цін.
· Грошові реформ и конфіскаційного типу (зденомінацією грошового обігу або без йог о зміни)
За часов им лаг ом здійснення обмінних операційтеорія і практика розмежовують одномоментні грошові (строк проведення обмінустарих грошей на нові не перевищує 7-10 днів) і грошові реформ и паралельного типу. Перші називають іще “шоков ими” реформами. Названий тип реформ застосовується у більшості випадків, коли йдеться провикористання конфіскаційної процедур и. Названі вище реформ и конфіскаційноготипу передбачали здійснення обмінних операцій протягом всього декількох днів. Це були одномоментні реформ и, або реформ и “шокового” типу.
Реформ и паралельного, або, як їх ще називають, консервативного типу є надзвичайно складною затехнікою реалізації процедурою. У цьому випадку нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витісняє старі грошіпоступово. В результаті протягом певного часу, коли в обігу знаходяться двігрошові одиниці – стара й нова, відбувається відповідна сегментація сферигрошового обігу.
Грошові реформ и в широкому роз умінні цього поняття від розглянутихвище реформ тим, що вони передбачають не лише впровадження в обіг новоїгрошової одиниці, а й структур ну перебудову дійсної систем и грошово-валют них ікредит них відносин.
Грошова реформа повинна обо в’язково доповнитися системою практичних заходів, які бгарантували її повномірний характер. Ключовими середних мають бути:
· Дії з нор малізації товарно-грошовихвідносин, і в першу чергу рішуче обмеження бартеру як зон и економічнихзловживань
· Удосконалення управління валютною таемісійною політикою з тим, щоб стабільність грошової одиниці підтримувалась на відповідном у рівні
· Скорочення пошире ної практикивикоритання різного роду к вазіплатіжних фінансових інструментів
· Недопущення безконтрольності з бокудержави за відпливои капітал у та грошової маси в тіньову економіку і за кордон
· Запровадження чіткого контролю заджерелами формування, умовами розміщення та напрямками використання валютнихрезервів держав и
Грошова реформа сама собою не забезпечує оздоровлення економік и, вон а с творює передумови для їїуспішного роз витку. Тільки динамічне економічне зростання на основінауково-технічного прогресу, структур них перетворень в економіці і особливо –пріоритетного роз витку наук омісткого, інтелектуального виробництва можезабезпечити не просто сталість, а зростання валютного курсу грошової одиниці. Лише стійка і надійна валюта робить можливим по вне використання праці, капітал у, мат еріальних ресурсів.
Грошова реформа повиннапов’язуватись з іншими аспектами економічної реформ и, перш за все зприватизацією, роз витком виробництва, платіжним баланс ом, дефіцитом державного бюджету. Інакше кажучи, для грошової реформ и потрібна сприятлива економічнаситуація. Це – зменшення інфляції та дефіциту державного бюджету, забезпеченнярозвитку експорту, позитив не сальдо платіжного баланс у. Одночасно мають утвердитисьдворівнева банківська система, створені резервні фонд и, розвинутий ринок ціннихпаперів, діяльність фондов ої біржі.
7 листопада 1992р. Президент України підписав Указ “Про реформу грошової систем и України”, за якимз 12.11.1992р. купон о-карбованець було впроваджено і у сферу безготвковогообігу. Функції рубля в грошовому обігу на території України припинилися. Ізвведенням у безготівковий обіг український купон о-карбованець отримав статустимчасової національної валют и. Він став єдин им на території республікиофіційним засобом плат ежу. Так заверши вся в Україні перший етап грошовоїреформ и.
Політикафінансово-грошової стабілізації, роз почата у жовтні 1994 рок у, с творила необхідніпередумови для проведення другого етапугрошової реформ и. Її відкритий і безконфіскаційний характер забезпечив зростаннядовіри не тільки до національної грошової одиниці, а й до усієї систем и органів державної влади України.
Посилення у 1995 році і першій половині 1996, рок у стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупиненняспаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземнихвалют, зростання доходів населення, створ или належні умов и для запровадженнягривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею наш ої держав и.
25 сер пня 1996 рок у в засобахмасової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Прогрошову реформу в Україні».
Відповідно до Указу ПрезидентаУкраїни грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996рок у. У перший же день реформ и за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тариф и, оклад и за робітної плати, стипендії, пенсії, кошти нарахунках підприємств, уста нов та організацій, а та кож вклад и громадян. Карбованцеві вклад и населення було перераховано у гривні за курсом 100000карбованців за одну грив ню без будь-як их об межень і конфіскацій із віль ним їхвикористанням у гривнях.
Протягом 15 днів — від2 до 16 вересня 1996 рок у — в готівковому обігу одночасно вільновикористовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 рок у приймання карбованців в усі вид и платежів булоприпинено і єдин им закон ним засобом плат ежу на території України з цьогомоменту стала гривн я.
З початку реформ и в сі видачіготівки з ка с банків (у тому числі для виплати за робітної плати, пенсій таінших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новійнаціональній валюті.
Сьогодні можна впевнено заявит и, що грошова реформа:
· Забезпечила впровадження одного знайважливіших атрибутів державності – національної грошової одиниці
· Сприяла неухильному зниженню інфляції
· Дала змогу усунути значні коливанняобмінного курсу
· Стимулювала зростання надходженьіноземної валют и в державу ( у тому числі й повернення українських капіталів, що збурігаються за кордоном)
· Сприяла створен ню кращих умов длязалучення іноземних інвестицій
Реформування попереднньоїгрошової систем и і розбудову нової супроводжували дві ключові акції:
· Заміна тимчасового карбованця на постійну націона льну валюту
· Здійснення деномінація та відповіднануліфікація, тобто одночасне зменшення однако вою мірою (масштаб 1:100000) усіхгрошових в имірів, вартіс них і цінов их показ ників та параметрів функціонуванняекономічної систем и.
Все це, безумовно, позитивно вплинуло на фінансову ситуацію в Україні. В результаті різкоскоротилася кіль кість банкнот в обігу, що суттєво полегшило бухгалтерськийоблік, роботу ка сирів, банківських уста нов, торговельної мережі, в сіх суб’єктівгосподарювання.
Грошова реформа в Україні сталанадзвичайною подією для наш ої держав и, в результаті якої було створен о один зневід’ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітик ивітали здійснення грощової реформ и у нашій державі, розглядаючи введенняукраїнської валют и — гривні — як с відчення початку стабілізації українськоїекономік и.

Висновки:

· Гроші – це багатофункціональнаекономічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вар тості, обмін, платежі, накопичення вар тості.
· Гроші – це специфічний товар, що маєвласти вість обмінюватися на будь-я кий інший товар, тобто є загальним еквівалентом.
· Головні функції грошей:
Міри вар тості
Засобу обігу
Засобу нагромадження
Засобу плат ежу
С вітових грошей
· Грошові агрегат и: М0, М1, М2, М3 та L
· Грошовий обіг — це рух грошей вготівковій та безготівковій формах, що обслуговує збут товарів, а такожнетоварні платежі та розрахунки у господарстві.

Обзоры

Отзывов пока нет.

Будьте первым, кто оставил отзыв на “Гроші: сутність, іс торія та функції”

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *